Шляхи вдосконалення органiзацiйноi та виробничоi структури пiдприСФмства
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
) до витрат, що забезпечили його отримання. Ефективнiсть розкриваСФ характер причинно-наслiдкових звязкiв виробництва. Вона показуСФ не сам результат, а те, якою цiною вiн був досягнутий. Тому ефективнiсть найчастiше характеризуСФться вiдносними показниками, що розраховуються на основi двох груп характеристик (параметрiв) результату i витрат. Це, не виключаСФ використання в системi показникiв ефективностi i самих абсолютних значень вихiдних параметрiв.
Удосконалення органiзацiйноi та виробничоi структури пiдприСФмства це позитивний чинник, який найбiльш послiдовно пiдноситься економiстами. Це не повинно дивувати, оскiльки ефективнiсть (effectiveness) i економiчнiсть (efficiency) майже синонiми. Обидва термiни характеризують результативнiсть використання засобiв для досягнення цiлей.
РЖнженери використовують поняття ефективностi, що у першому наближеннi вiдповiдаСФ цiй умовi. Вони визначають ефективнiсть як вiдношення роботи, виконаноi машиною, до енергii, спожитоi нею. Звичайно це вiдношення виражаСФться у вiдсотках (в украiнськiй мовi ця величина називаСФться коефiцiСФнт корисноi дii ККД). Щоб цей параметр вiдповiдав показнику ефективностi, потрiбно бути впевненим, що робота, яку виконаСФ машина, дiйсно буде використовуватися з користю.
Таким чином, при визначеннi ефективностi значну роль вiдiграСФ цiннiсна характеристика отриманого результату. Це, зокрема, змушуСФ змiнити погляд на роль торгiвлi в економiчному процесi всупереч iснуючому переконанню про економiчно пасивну роль торгiвлi (вiд простого обмiну виграти нiчого не можна) i навiть про ii негативне значення (торгiвля обкладаСФ суспiльство чимось схожим на податок). Можна по праву вважати, що цей вид дiяльностi пiдвищуСФ ефективнiсть суспiльноi працi. Адже торгiвля дозволяСФ кожнiй виготовленiй речi швидше знайти свого споживача, пiдвищуючи цiннiсть товарiв. Внаслiдок збiльшуСФться iнтегральна кориснiсть витраченоi працi i зростаСФ ii ефективнiсть.
Економiчна ефективнiсть удосконалення органiзацiйноi та виробничоi структури це вид ефективностi, що характеризуСФ результативнiсть дiяльностi економiчних систем (пiдприСФмств, територiй, нацiональноi економiки). Основною особливiстю таких систем СФ вартiсний характер засобiв (видаткiв, витрат) досягнення цiлей (результатiв), а в деяких випадках i самих цiлей (зокрема, одержання прибутку).
У загальному виглядi принципова схема визначення показника ефективностi може бути виражена формулою:
, (2) де е показник економiчноi ефективностi;
Е величина економiчного ефекту;
З витрати ресурсiв (коштiв, засобiв виробництва, предметiв працi, трудових факторiв, часу та iн.) на забезпечення зазначеного економiчного ефекту.
Хоча сам загальний теоретичний принцип виглядаСФ простим i однозначним, його практична реалiзацiя може здiйснюватися на основi рiзних методичних пiдходiв. РЗх вибiр вимагаСФ глибокого розумiння економiчного змiсту господарського заходу, ефективнiсть якого передбачаСФться оцiнити.
2. Методичнi пiдходи до вибору iнструментарiю розрахунку ефективностi органiзацiйноi та виробничоi структури пiдприСФмства
Показники ефективностi розраховуються не заради самих показникiв, а для обТСрунтування управлiнських рiшень. Тому для правильного вибору методiв розрахунку ефективностi необхiдно перш за все проаналiзувати особливостi прийнятого рiшення. Серед найбiльш суттСФвих моментiв, що повиннi враховуватися при зазначеному виборi, варто видiлити:
- характер цiльовоi настанови прийнятих рiшень;
- базу порiвняння отриманих оцiнок економiчноi ефективностi;
- необхiдний ступiнь деталiзацii розрахункiв;
- мiiе розглянутого господарського заходу в життСФвому циклi продукту;
- мiiе розглянутих ефектiв i витрат стосовно сфери iнтересiв економiчних субСФктiв, що беруть участь у реалiзацii заходу.
Вiд цiльовоi настанови, залежить вибiр критерiю оптимiзацii варiантiв, що обираються. Заради цiСФi оптимiзацii, власне, i аналiзуються показники ефективностi. Це, в свою чергу, обумовлюСФ стратегiю оптимiзацii i вибiр розрахунку ефективностi.
При всьому рiзноманiттi видiв i форм господарських рiшень реально можна говорити лише про двi основнi системи критерiiв оптимiзацii, якi принципово розрiзняються, та про одну комбiновану, що поСФднуСФ у собi основнi критерii перших двох систем:
1) максимiзацiя результату при фiксованих витратах (ресурсах);
2) мiнiмiзацiя витрат (ресурсiв) при фiксованому результатi;
3) оптимiзацiя (найчастiше максимiзацiя) спiввiдношення витрат i результатiв, як правило, з додатковим облiком iнших показникiв ефективностi (у тому числi i натуральних).
Формально розглянутi ситуацii можуть бути вираженi вiдповiдно алгоритмами:
1) Еi max при З = const (фiксованi витрати);
2) Зi min при Е = const (фiксованi результати);
3) max, (11.3)
де i номер можливого варiанта ухвалених рiшень.
Розглянутi ситуацii залежно вiд цiльовоi настанови рiшення умовно можуть бути названi iнвестицiйними, ресурсними i комбiнованими. РЖнвестицiйнi цiльовi настанови охоплюють тi випадки, коли метою господарського рiшення СФ максимiзацiя результату при використаннi обмежених ресурсiв. Найчастiше це пошук напрямiв найвигiднiшого вкладення коштiв (капiталу). Основний критерiй ухвалення рiшень максимiзацiя прибутку (грошi заради грошей). В даному випадку доводиться мати справу з вiдносно фiкс?/p>