Швидкiснi здiбностi школярiв та методика iх розвитку
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
РЕФЕРАТ
Швидкiснi здiбностi школярiв та методика iх розвитку
План
- Поняття швидкостi та бистроти
- Вiковi, статевi i iндивiдуальнi особливостi розвитку швидкiсних здiбностей
- Особливостi методики розвитку швидкiсних здiбностей у молодшому шкiльному вiцi
- Розвиток швидкiсних здiбностей у середнiх класах
- Розвиток швидкiсних здiбностей у старшому шкiльному вiцi
1. Поняття швидкостi та бистроти
Швидкiснi здiбностi здiбнiсть до високоi швидкостi руху, який виконуСФться при вiдсутностi значного зовнiшнього опору i не вимагаСФ великих енергозатрат. До специфiчних форм виявлення швидкостi необхiдно вiднести:
а)перiод руховоi реакцii (простий i складний);
б)швидкiсть реалiзацii локального окремого не навантажено го руху (рукою, ногою, торсом або головою);
в)швидкiсть реакцii багатосуглобного руху, повязаного зi змiною положення у просторi, а також перехiд з однiСФi дii на iншу при вiдсутностi значного зовнiшнього опору;
г)частоту навантажених рухiв.
Цi форми прояву бистроти незалежнi або мало залежнi один вiд одного, не повязанi (або мало повязанi) з рiвнем фiзичноi пiдготовки i не виявляють суттСФвоi кореляцii з швидкiстю рухiв чи пересувань спортсмена, якi вимагають вiд нього мязових напружень.
Швидкiсть як генеральна здiбнiсть мало впливаСФ на швидкiсний показник обтяженого руху, якщо величина переборгованого зовнiшнього опору виходить за межi 1520%-силового потенцiалу мязiв.
Швидкiсть у всiх специфiчних формах ii прояву визначаСФться переважно двома факторами: оперативнiстю органiзацii i регуляцii нейромоторного механiзму i оперативнiстю мобiлiзацii рухового складу дii. Перший характеризуСФться яскраво вираженою iндивiдуальнiстю, зумовленою генотипом, i вдосконалюСФться дуже незначною мiрою. Другий пiддаСФться тренуванню i СФ основним резервом у розвитку швидкостi. Звiдси розвиток бистроти конкретноi руховоi дii забезпечуСФться, головним чином, за рахунок пристосування моторного апарату до умов розвязання завдання i оволодiння рацiональною мязовою координацiСФю, яка сприяСФ повноцiнному використанню iндивiдуальних властивостей ЦНС, що притаманнi данiй людинi.
Бистрота i швидкiсть рiзнi характеристики моторноi функцii людини. Бистрота це генеральна властивiсть ЦНС, яка виявляСФться повною мiрою пiд час руховоi реакцii i реалiзацii найпростiших навантажених рухiв. Усi форми прояву бистроти зумовленi генетичним фактором, i тому можливостi ii розвитку обмеженi.
Швидкiсть же рухiв або перемiщень це функцii бистроти, сили, витривалостi, а також умiння скоординувати своi рухи в залежностi вiд зовнiшнiх умов, у яких вирiшуСФться рухова задача.
На вiдмiну вiд бистроти, можливостi вдосконалення швидкостi руху необмеженi. Швидкiснi рухи вiдрiзняються високою специфiчнiстю фiзiологiчного механiзму. Швидкiсть руху залежить вiд потужностi потоку iмпульсацii з боку центральноi моторноi зони, яка визначаСФ потужнiсть функцiонування локомоторного апарату i вимоги за ii енергозабезпечення. На рiвнi систем вiд характеру iмпульсацii залежить активiзацiя бистрих мязових волокон, мобiлiзацiя гормональних регуляторiв метаболiзму, швидкiсть розчеплення АТФ пiсля надходження нервового iмпульсу. Швидкiсть скорочення i розслаблення мязiв залежить вiд фiзичноi активностi мiозину i швидкодiючого кальцiСФвого насосу, який визначаСФ волокна. При необхiдностi значноi мязовоi напруги швидкiсть руху визначаСФться ще i вмiстом у мязах скорочуваних бiлкiв. Для тривалого виконання швидкiсних рухiв необхiднi високi можливостi анаеробного (креатин-фосфатного i глiколiтичного) ресинтезу АТФ.
Збiльшення швидкостi циклiчних локомоцiй (спринтерський бiг) повязано iз частотою iмпульсацii i числом активiзованих нейронiв ретиколосiнальноi системи, якi мають прямi звязки iз мотонейронами спинного мозку. Частота iмпульсацii вказаних нейронiв у свою чергу визначаСФться потоком збудження, який приходить вiд руховоi зони кори, i пiдтримкою цього потоку на рiвнi, що вiдповiдаСФ вимогам до потужностi здiйснюваноi роботи. Безпосередньо управлiння роботою мязiв випадаСФ на долю спинного мозку, при цьому частота рухiв вивчаСФться аферентною iмпульсацiСФю вiд пропрiорецепторiв мязiв. Для бiгунiв на короткi дистанцii певне значення маСФ така форма вияву бистроти, як латентний перiод руховоi реакцii. Час простоi реакцii залежить вiд iнтенсивностi подразника, його сенсорноi модальностi, тривалостi дii, площi, яка пiдлягаСФ впливовi, мiiезнаходженнi точки прикладання подразника, iнтерваловi вiдпочинку мiж послiдовними подразниками та iнших умов.
Латентний час простоi руховоi реакцii не пiддаСФться тренуванню, не корелюСФ iз квалiфiкацiСФю спортсменiв. Скорочення цiлiсного часу руховоi реакцii в результатi тренування проходить, головним чином, за рахунок ii моторного комплекту.
Час простоi руховоi реакцii може змiнюватись i служити iнформативним показником для спостереження i вивчення умов формування оптимального етапу рухових вiддiлiв КГМ пiд впливом тренувальних навантажень, якi iм задаються, i iх динамiки.
2. Вiковi, статевi i iндивiдуальнi особливостi розвитку швидкiсних здiбностей
Вiковi i статевi особливостi розвитку швидкiсних здiбностей мають дуже ?/p>