Шарiат
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
Чернiгiв-2005
Вступ
РЖслам маСФ сувору систему заборон i приписiв, якi викликають негативне ставлення до цiСФi релiгii серед представникiв iнших вiрувань , зокрема на Заходi. Ця назва цього вiровчення перекладаСФться з арабськоi мови як тАЬпокiрнiсть волi Аллаха. Вiруючi називають себе мусульманами ,себто покiрними. Норми та правила шарiату не СФ для них обтяжливими,а становлять спосiб iх життя.
РЖснують рiзнi методи оцiнки стилiв життя: спостереження за наслiдками, експериментальна перевiрка (примiряння до себе ), вивчення думок авторитетiв, аналiз обТСрунтування певного життСФвого шляху та його порiвняння з вiдомими та близькими традицiями. Можливо, нашi тАЬцивiлiзованiтАЭ норми моралi та поведiнки для мусульман виглядають не менш дико, нiж для нас приписи шарiату.
2. Священними книгами мусульман СФ Коран (послання Аллаха, передане людям через пророка Мухаммеда ) i Суна (збiрник переказiв про життя i дiяльнiсть пророка ).
Для втiлення заповiтiв пророка у повсякденне життя потрiбне було тлумачення цих священних книг. Цим займалися мазхаби - релiгiйнi школи iсламу. Найбiльш вiдомi стали чотири з них: халiфiзм, малiкiзм, шафiiзм i ханбалiзм. Вони вiдрiзняються мiж собою ступенем консервативностi. Найконсервативнiшими СФ ханбалiсти. Ханiфiзм, навпаки, являСФ собою найтолерантнiшу течiю iсламу, котра найсильнiше змiнюСФться з часомi здатна пристосовуватись до будь-якого етнокультурного середовища.
Незважаючи на зовнiшнi вiдмiнностi, усi цi школи мирно спiвiснують мiж собою навiть в межах однiСФi краiни Кожен мусульманин маСФ право протягом життя змiнювати своi симпатii на користь якоiсь iз шкiл вiдповiдно до внутрiшнiх переконань .
На основi вчень, вироблених цими школами, та звичаСФвого права (адату) виникла СФдина система мусульманського права - шарiату. У перекладi з арабськоi мови це слово означаСФ тАЬнамiченийтАЭ, тАЬприписанийтАЭ.
Мусульманське право СФдине. Воно не роздiляСФться на цивiльне, карне i релiгiйне, бо релiгiйне i суспiльно-правове життя мусульман тiсно повязанi мiж собою.
Основною тенденцiСФю цiСФi правовоi системи СФ оцiнка рiзних життСФвих обставин з точки зору релiгii:
Шарiат складаСФться з трьох блокiв:
а) аб-адат (блок,що визначаСФ релiгiйнi обовязки мусульман );
б) муам-аят (цей блок умовно можна назвати перелiком свобод мусульман ) ;
в) ук-убат (система покарань );
На основi шарiату здiйснюСФться правосуддя i будуСФться законодавство у мусульманських краiнах, хоча останнiм часом у громадсько-правовiй сферi цих краiн усе бiльш вiдчутними стають свiтськi впливи.
3. РЖснуСФ пять тАЬстовпiвтАЭ iсламського вiровчення:
- аш-шахада (сповiдання вiри )
Для переходу в iслам потрiбно тричi у присутностi свiдкiв виголосити на арабськiй мовi формулу: тАЭНемаСФ Бога, крiм Аллаха, а Мухаммед - пророк ЙоготАЭ;
- ас-самат, намаз(молитва).
Мусульмани моляться пять разiв на день (на свiтанку, опiвднi пiсля-обiд, при заходi сонця i перед сном ). Пiд час молитви читаються перша та деякi iншi сури Корану i фатiха .Окрiм обовязкових, iснують i добровiльнi особистi молитви, якi читаються в iнший час. Молитвi передуСФ ритуальне очищення (обмивання рук, нiг i обличчя або усього тiла при серйознiй нечистотi).
Ритуал молитви чiтко визначений. Велике значення маСФ послiдовнiсть рухiв i поз. По пятницях здiйснюються колективнi молитви у мечетях пiд керiвництвом iмамiв, до яких закликають спецiальнi служителi муедзини.
Пiд час молитви (як колективноi, так i iндивiдуальноi ) мусульмани повертаються обличчям у сторону Мекки ;
- ас-саум (пiст).
У мусульман iснуСФ лише один пiст - пiст протягом священого мiсяця рамазан. У звязку з тим , що мусульмани користуються мiсячним календарем, цей мiсяць може припадати на рiзнi пори року. Мусульманський пiст вiдрiзняСФться вiд християнського тим, що вимагаСФ повного утримання вiд iжi, пиття й виконання подружнiх обовязкiв лише пiд час свiтлого часу доби. Вiд посту i пятикратноi щоденноi молитви за певних умов звiльняються люди похилого вiку, вагiтнi жiнки, хворi та подорожнi;
- аз-закат (податок на користь бiдних) - прогресивний;
- аль-хадж(паломництво).
Останнiй обовязок почесний. Його протягом свого життя намагаСФться здiйснити кожен мусульманин, але далеко не кожному це вдаСФться. Хадiн зараховуСФться лише у певнi днi i за умов принесення вiдповiдних жертв й виконання iнших ритуалiв. Особи, котрi здiйснили паломництво, отримують титул ходiнi, право носити галму i користуватися повагою й авторитетом серед одновiрцiв.
Чотири з пяти фундаментальних положень iсламу мiстять моральнi настанови та обрядовi правила, тому iсламське право значно розвиненiше за догматику. Воно визначаСФ переконання, формуСФ моральнi цiнностi та релiгiйну совiснiсть, а також визначаСФ конкретнi норми взаСФмин.
Вважають, що причиною католицького юридизму СФ те, що пiд час