Чумацький промисел
Информация - История
Другие материалы по предмету История
Мiнiстерство освiти i науки Украiни
Черкаський нацiональний унiверситет iменi Богдана Хмельницького
РЖнститут iсторii та фiлософii
Кафедра етнологii та iсторii Украiни
Чумацький промисел
Виконала
Студентка 1 курсу
Кириченко Алла
Перевiрив
Масенво Вiталiй Васильович
Черкаси 2009
Змiст
ВСТУП
РОЗДРЖЛ 1. РЖсторiя появи чумацтва, торгова продукцiя чумакiв
РОЗДРЖЛ 2. Транспорт. Чумацькi слободи та шляхи
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ
ВСТУП
АКТУАЛЬНРЖСТЬ ТЕМИ полягаСФ у тому, що чумакування не тiльки звичайнi селяни, а й мiщани, i люстровi козаки; цiСФi промисловостi не цурались навiть сiчовики й дрiбна шляхта, бо чумакування ж власне можна лiчити органом зовнiшнього торгу Украiни з самих старих часiв ii iснування, як каже про це Д.М. Ревуцький в своiй працi.
МЕТА РОБОТИ дослiдити витоки чумацтва як промислу та дiяльнiсть чумакiв в загальному.
Вiдповiдно до поставленоi мети i актуальностi випливають наступнi ДОСЛРЖДНИЦЬКРЖ ЗАВДАННЯ:
1)дослiдити iсторiю появи чумацтва як промислу;
2)проаналiзувати дiяльнiсть чумацьких слобд.
СТРУКТУРА РОБОТИ побудована вiдповiдно до поставленоi мети i дослiдницьких завдань. Робота складаСФться iз вступу, основноi частини та списку використаноi лiтератури. Основна частина подiляСФться на два роздiли. Перший роздiл даСФ вiдомостi про iсторiСФ появи чумацтва. Другий роздiл СФ логiчним продовженням першого. В ньому висвiтлюються питання стосовно транспорту, чумацьких слобiд та шляхiв.
Роздiл 1. РЖсторiя появи чумацтва, торгова продукцiя чумакiв
Що таке слово чумак в iсторii Украiни? Певний час слово чумак пояснювали назвою чуми, яку буцiмто чумаки завозили з Криму, куди iздили за сiллю. До цiСФi версii додавали ще i той факт, що чумаки не дарма носили чумну дiгтярну сорочку. Але ця нiсенiтниця згодом була обТСрунтована розвiяна вiдомим дослiдником ГригорiСФм Данилевським, який стверджував, що чумна сорочка, це була одна iз двох сорочок, яку чумак брав iз собою в дорогу, i яку для захисту вiд дощу, пилу, рiзноi зарази i мошки вiдразу ж вимазував дьогтем.
Чумаки це категорiя населення на Украiнi, що в XVI XIXстолiттях займалися торгово-вiзницьким промислом. Вiд назви цiСФi групи населення бере назву i весь промисел чумацтво.
Чумацтво це торгiвельно-транспортна корпорацiя людей, яка склалась у XVI столiттi в Пiвденнiй Украiнi з метою постачання солi з пiвнiчного Криму i Украiну, Польщу, та iншi сусiднi краiни [1,35] .
Першопочатки його появи сягають глибини вiкiв. Як засвiдчуСФ один iз лiтопиiiв, ще в ХРЖРЖ столiттi на Днiпрi сталася нагла повiнь, i сто маж, навантажених сiллю, змило водою. РЖ була, - зауважуСФ очевидець, - вiд того велика смута по всiй землi Руськiй. У тi далекi часи прикарпатськi чумаки (iх ще називали коломийцями, оскiльки однойменне мiсто було центром солеварiння) забезпечували цим необхiдним продуктом пiвдень землi Украiни. Звiдси вони привозили хлiб, речi господарського вжитку, навiть деревянi церкви. Згодом, коли захiдноукраiнськi землi загарбала польська шляхта, сiль почали транспортувати з пiвдня Криму.
Вiдомий iсторик Микола Костомаров появу чумацтва повязуСФ з часом занепаду козаччини. Як аргументи Костомаров виставляСФ вiйськову органiзацiю чумацьких валок: мовляв, колишнi козаки стали чумаками та хлiборобами.
РЖсторичнi факти спростовують цю версiю. Украiнське чумацтво, продовжуючи традицii мандрiвних торговцiв ХРЖРЖ столiття, почало швидко розвиватися у XV XVIIстолiттях, а у XVIII XIX столiттях досягло свого апогею i було витiснено залiзничним транспортом тiльки на початку ХХ столiття [4,30].
Особливого поширення торгово-вiзницький промисел набув у другiй половинi XVI столiття на Приднiпровi i згодом охопив iншi землi тогочасноi Украiни. В роки найбiльшого розквiту чумацтва, а саме у XVIII XIX яке село на Украiнi не мало своi чумакiв, якi iздили до Криму i на Дон. Якого розмаху цей промисел набув на початку ХРЖХ столiття, засвiдчують хоча б такi факти : щороку з Криму на Украiну приходило чотириста возiв з сiллю, а на Днiпрi у Бериславi (пiд Каховкою) день i нiч працювало вiсiмдесят поромiв (десять державних i сiмдесят приватних), якi перевозили на лiвий берег чумацькi валки з Правобережноi Украiни.
Чумакували переважно козаки та державнi селяни. До свого товариства вони запрошували крiпакiв i мiщан.
За своiм соцiальним складом чумаки не були однорiдною масою, i рiзнi шляхи приводили iх до цього промислу. Бiльшiсть селян йшли в першу торгову мандрiвку з одним або парою волiв, а дехто починав з того, що йшов наймитом, погоничем до власника кiлькох десяткiв паровиць. За роботу в перше лiто наймиту господар давав пару волiв, з якими й починалася щаслива або нещаслива доля чумака [3,19] .
В документах XVII столiття найчастiше зустрiчаються вiдомостi про чумакiв козакiв. Можна гадати, що в XVII столiттi, як i ранiше, козаки становили найчисленнiшу групу чумакiв. Крiм рядового козацтва, чумацтвом займалась старшинська верхiвка. Зокрема, СФ данi про те, що в Коломию по сiль iздив Тимiш син гетьмана Украiни Богдана Хмельницького.
Чумакував у дитинствi i вiдомий украiнський поет Тарас Григорович Шевченко. Його батько, а це доведений iсторичний факт, був чумаком. Як засвiдчують бi?/p>