Чинники формування суржику
Информация - Иностранные языки
Другие материалы по предмету Иностранные языки
Суржик (буквально-невисокоi якостi сумiш зерна рiзних культур пшеницi i жита, а також жита i ячменю, ячменю i вiвса тощо; борошно з такоi сумiшi) поширена в Украiнi розмовна назва ненормативного iндивiдуального мовлення певноi особи та соцiолекту певноi групи, що будуСФться на основi змiшування елементiв двох i бiльше мов.
Украiнсько-росiйський суржик маСФ як спiльнi, так i вiдмiннi причини виникнення й iснування з iншим надзвичайно несприятливим для украiнськоi мови наслiдком ii контактування з росiйською мовою масовим переходом носiiв украiнськоi мови на росiйську мову. Це насамперед загальнi умови непоправного соцiального функцiонування украiнськоi нацiональноi мови пiд тиском переважання в бiльшостi комунiкативних сфер росiйськоi мови та вiдносно повiльний процес утвердження украiнськоi лiтературноi мови Функцii авторитетного й обовязкового засобу спiлкування (одним з наслiдкiв чого стаСФ неприщеплюваня з дитинства навичок автоматичного користування нею), а конкретнiше: а) дедалi повнiше втягнення носiiв украiнськоi мови в росiйськомовне середовище вiд порiвняно немасових явищ 18-1-i половини 19 ст. контактування з представниками вищих прошаркiв суспiльства та державноi адмiнiстрацii, впливу православноi церкви, школи служби в армii i т. iн. до значного пожвавлення мiжстанових i мiжетнiчних контактiв та мiграцii населення в перiод утвердження капiталiстичних вiдносин i ще бiльшою мiрою в радянський час, з 30-х, особливо з 60-х рр. 20 ст.; б) неготовнiсть украiнськоi мови як мови бездержавного народу, що столiттями розвивалась в тiнi росiйськоi мови, - своСФчасно забезпечувати украiнськомовну частину соцiуму вiдповiдати номiнативними засобами для позначення нових явищ i сфер соцiального, полiтичного, виробничо0економiчного,культурного життя та вiдповiдними стилiстичними засобами для мовноi поведiнки в тих сферах, що виходили за межi традицiй побуту й родiв занять; в) полiтичнi обмеження з боку як царського, так i радянського режиму щодо повноправного соцiального функцiонування украiнськоi лiтературноi мови; г) як наслiдок цього, дедалi глибше усвiдомлення украiнськоi мови як соцiально непрестижноi (простоi, сiльськоi i т. iн.) та безперспективноi, а також небезпеки здобути репутацiю нацiоналiста через постiйне користування украiнською лiтературною мовою (користування суржиком як звичайною мовою простих украiнцiв такоi пiдозри не викликало); ТС) на рiвнi нацiональноi ментальностi значноi частини украiнцiв усвiдомлення iсторичноi, релiгiйноi, психологiчноi близькостi обох народiв; д) на власне мовному рiвнi фактор генетичноi та структурноi близькостi украiнськоi i росiйськоi мов як сприятливий ТСрунт для цих соцiальних та психологiчних передумов. Але носii суржику (на вiдмiну вiд тiСФi частини украiномовного соцiуму, яка повнiстю переходить на росiйську мову як основну для його мовноi поведiнки) не можуть або не хочуть остаточно поривати зi своСФю базовою мовою.
Можна видiлити три лiнii у формуваннi та функцiонуваннi украiнсько-росiйського суржику, якi зумовленi рiзним культурно-освiтнiм рiвнем, рiзними типами мовноi поведiнки його носiiв i ступенем iхньоi лояльностi до тiСФi чи iншоi з контактних умов.
- Суржик як мова досить спонтанного користування, що реалiзуСФться у мовленнi осiб з недостатнiм культурно-освiтнiм рiвнем, котрi не тiльки незадовiльно володiють як украiнською, так i росiйською мовами, а й не надають особливого значення таким властивостям своСФi мовноi поведiнки. Суржик тут виявляСФться в загальних рамках функцiонування просторiччя в супроводi не тiльки iнших просторiчних та дiалектичних одиниць украiнськоi мови, а й просторiчних одиниць росiйськоi мови. Основною причиною такого суржику СФ нездатнiсть мовцiв реалiзувати свого потребу в номiнативнiй дiяльностi на основi засобiв тiльки украiнськоi мови. Його носiями СФ верстви украiномовного населення як сiл, так i мiст (не тiльки переселенцi iз сiльськоi мiiевостi в першому поколiннi), причому не лише пiвденно-схiдних регiонiв, де вiдбуваються масовi контакти украiномовного населення з росiйськомовним, а й зокрема Галичини. Наприклад, численнi русизми в мовi сiльського населення Львiвськоi областi (записи 1-i половини 1960-х рр.): ссуда, розщитатися, участувати, принiмати участь, потом, все равно, зокрема виробнича i сiльськогосподарча лексика: проiзводство, погружчик, питомник, плотник, копка (копання), пропашка, уборка. Просторiччя або говiркова мова з численними русизмами СФ фактично СФдиною формою мовноi поведiнки цих осiб. При перенесеннi ситуацii спiлкування з розмовно-побутовоi до виробничоi або офiцiйних сфер кiлькiсть таких позанормативних елементiв може не набагато зменшуватися на користь лiтературноi мови (украiнськоi або росiйськоi)
- Суржик як мова достатньо усвiдомлюваного користування, що реалiзуСФться в мовленнi осiб, котрi загалом знають як украiнську, так i росiйську лiтературнi мови (зi школи, зi ЗМРЖ; росiйську, крiм цього, -- насамперед з постiйного росiйськомовного оточення, а украiнську останнiм часом з офiцiйного спiлкування, дiловодства), хоч i не мають навичок мовного автоматизму в користуваннi ними, особливо першою. Носii такого суржику вiдчувають не тiльки певний брак вiдповiдних номiнатних i стилiстичних засобiв украiнськоi лiтературноi мови у своiй мовнiй компетенцii, а й незручнiсть у користуваннi нею (за межами ii обовязкового вживання) як не прийнятою, непрестижною в iхньому мовному середов?/p>