Чинники формування суржику
Информация - Иностранные языки
Другие материалы по предмету Иностранные языки
?щi. Але з другого боку, цi особи не виявляють прагнення до повного переходу на росiйську мову (принаймнi в уснiй формi комунiкацii), також, безперечно, вiдчуваючи психологiчну незручнiсть такого кроку. Вводячи до свого мовлення численнi русизми з метою не тiльки номiнацii, а йпiднесення свого культурно-мовного образу (iз замiною, зокрема, й украiнського дiалекту та просторiчних одиниць на росiйськi лiтературнi: наприклад, дiалект мясо на росiйський лiтературний мясо, а не украiнський лiтературний мясо) i показуючи, т.ч., що вони вже переросли рiвень провiнцiального, сiльського оточення та перейшли до культурнiшого мiського, цi особи разом з тим продовжують демонструвати етнiчно-мовну лояльнiсть щодо свого традицiйного середовища. Така мотивацiйна основа суржику характерна переважно для украiномовного населення загалом росiйськомовних мiст (насамперед, звичайно, вихiдцiв iз села), для певних категорiй жителiв сiльськоi мiiевостi (зокрема, для осiб на керiвних посадах), i, якщо говорити про регiональнi вiдмiнностi, вона непоказова для Галичини. Мовна поведiнка носiiв такого суржику загалом характеризуСФться украiнсько-росiйською (з переходом iх у вiдповiдних ситуацiях за межами звичного середовища на спiлкування росiйською мовою) або (тепер дедалi частiше) украiнською функцiонально-стильовою (з переходом на спiлкування украiнською лiтературною мовою) диглосiСФю.
Суржик iснуСФ не тiльки в уснiй, а й у писемнiй (у приватному листуваннi, оголошеннях у громадських мiiях; останнiм часом у звязку з розширенням сфер функцiонування украiнськоi мови як державноi i при ii службовому використаннi: у сферi обслуговування тощо) формах вияву. Елементи суржику простежуються в деяких народних пiснях, що побутують у Схiднiй Украiнi, а також на Кубанi та в iнших мiiях компактного поселення украiнцiв у Росii, наприклад: Ой машина ти желСФзна, Куди милого завезла? Ой машина ти, цiвочок, Подай милий голосочок. Налий, мати стакан чаю, Бо я iду, уiжжаю. Налий, мати, стакан рому, бо я iду до прийому; Правой ручкою обняла Та й поцiлувала (Ой при лужку, при лужку).
Суржик виявляСФться насамперед у масовому запозиченнi лексично-фразеологiчних русизмiв, переважно в украiнському фонетичному та морфологiчному оформленнi: больниця, пойняти (ть), розрiшити (ть), щитати (ть), не положено, нiззя, конСФшно, упять, пошти майже, по силi возможностi; участувати (ть), оказувати (ть) помощь. Фонетичнi (акання, i зам. й помякшення приголосних перед е або перехiд е пiсля помякшених приголосних в i тощо) та морфонологiчнi, словотвiрнi й певнi морфологiчнi русизми звичайно лексикалiзованi, не поширюються як регулярне явище на однотипнi украiнськi лексичнi одиницi: хароший, нада, канСФшно, спасiба, симпатичний, понiмати (ть), дСФтський садiк, сiмдесят, дСФнь рождСФнiя, тiлiвiзор, скiльки часов?; уст раювати (ть), при уборцi та при уборке (-СФ, -i) (але звичайно тiльки в сорочцi й подiбнi); настройщик, смСФнщик, окулiровка; оформлення iменникiв в iншому граматичному числi (мебель). "асне морфологiчнi, а також синтаксичнi русизми трапляються рiдше: наприклад, оформлення iменникiв в iншому граматичному родi (гiрка полинь, сильна бiль), вiдмiнкових формах (у родовому вiдмiнку, однина, iменник чоловiчого роду на приголосний з флексiСФю -а/-я замiнюють -у/-ю: холода, холодца i т.iн.), у формi множини на а/-я дома, учителя i подiбнi; синтаксичнi звязки при керуваннi, що калькулюють росiйськi зразки дякую вас, пробач мене.
Якщо до початку 1990-х слiд констатувати постiйне наростання украiнсько-росiйського суржику у сферах неофiцiйного спiлкування в планi кiлькiсного збiльшення в ньому елементiв росiйськоi мови (порiвняйте навiть баб ушка i дСФдушка) i розширення його функцiонування по територii всiСФi краiни та одночасно помiрне використання його елементiв у художнiй творчостi, то пiзнiше в дiлянках мовноi комунiкацii, що звичайно обслуговувалися суржик, i в мовнiй поведiнцi осiб, якi звичайно спiлкувалися суржиком, окреслюСФться кiлька iнших тенденцiй розвитку. Зокрема: а) у звязку з розширенням сфери соцiального функцiонування украiнськоi мови як державноi, з одного боку, активiзувався перехiд носiiв суржику на усне й писемне спiлкування украiнською лiтературною мовою, а з другого внаслiдок цього ж посилилося засмiчення лiтературноi мови на рiвнi мовлення елементами суржику; б) у звязку зi становленням сфери приватноi форми власностi в установах цього типу в пiвденно-схiдних i центральних регiонах, включно з КиСФвом, стало звичайним функцiонува?/p>