Чехословаччина у 30- х рр. ХХ столiття
Информация - История
Другие материалы по предмету История
Реферат
Чехословаччина у 30- х рр. ХХ столiття
План
Вступ
1. Вплив свiтовоi економiчноi кризи на мiжнароднi вiдносини Чехословаччини
2. Зовнiшньополiтичнi орiСФнтири Чехословаччини в 30-х рр. ХХ ст.
Висновки
Список лiтератури
Вступ
В 30-х рр. ХХ ст. Чехословаччина знаходиться в складному становищi, що було повязано з прагненням Нiмеччини окупувати цю краiну. В ii зовнiшнiй полiтицi вiдбуваються змiни. Проте наприкiнцi 30-з рокiв Чехословаччина припиняСФ iснувати як держава в результатi зовнiшньоi експансii фашистськоi Нiмеччини.
Дана проблема СФ актуальною, тому що вона демонструСФ, що в умовах зростання небезпеки з боку фашистськоi Нiмеччини СФвропейськi краiни не змогли допомогти Чехословаччини захистити свою незалежнiсть. Зовнiшня полiтика Чехословаччини не змогла протистояти агресii А. Гiтлера. Причиною цього була полiтика Англii та Францii, що характеризувалась полiтикою невтручання. Цей приклад став уроком для СФвропейських краiн, що в умовах небезпеки потрiбно обСФднувати своi сили для подолання агресii. Тому вивчення даноi теми СФ актуальним на сьогоднi.
1. Вплив свiтовоi економiчноi кризи на мiжнароднi вiдносини Чехословаччини
Зовнiшня полiтика Чехословаччини, яка була зацiкавлена в збереженнi по-версальського устрою РДвропи, загалом збiгалася з iнтересами держав переможниць, але ставила ii в залежнiсть вiд iхнього зовнiшньополiтичного курсу. ОднiСФю з найгострiших проблем, що постали перед чехословацьким урядом у той перiод, було визначення напрямiв зовнiшньоi полiтики. Цей процес вiдбувався пiд сильним тиском Францii, що прагнула пiдпорядкувати полiтику Чехословаччини своiм iнтересам у Центральнiй РДвропi. Французький капiтал збiльшував iнвестицii у чехословацьку промисловiсть, французький генштаб брав участь в органiзацii та пiдготовцi чехословацькоi армii.
Результатом зростаючого французького впливу на Прагу було створення чехословацько-югославсько-румунського союзу, який дiстав назву "Мала Антанта". Основою цього союзу стали чехословацько-югославська (14 серпня 1920 р.) та чехословацько-румунська (23 квiтня 1921 р.) угоди, якi передбачали взаСФмнi дii у випадку неспровокованого нападу Угорщини на одну iз сторiн. За активноi участi Францii цi угоди були доповненi вiдповiдними вiйськовими, економiчними та полiтичними конвенцiями, якi зробили вiдносини ще тiснiшими: "Мала Антанта" перетворилася на вiйськово-полiтичний союз.
Вiдносно сильнi позицii в економiцi краiни займав iноземний капiтал французький, англiйський, бельгiйський, а також нiмецький та австрiйський. Приблизно третину акцiонерного капiталу чехословацьких банкiв та промислових пiдприСФмств становили зарубiжнi вклади. Однак чеськi промисловi угруповання утримували панiвнi висоти в економiцi краiни. Поряд з експортом торговоi продукцii вони з кожним роком дедалi бiльшу увагу придiляли вивозовi капiталу, насамперед у краiни Пiвденно-Схiдноi та Пiвнiчно-Схiдноi РДвропи.
Першi симптоми свiтовоi економiчноi кризи зявилися в Чехословаччинi вже в 1929 р.. Навеснi 1933 р. криза досягла найбiльшоi гостроти. Промислове виробництво скоротилося бiльш нiж на 1/3 вiд рiвня 1929р. Чисельнiсть безробiтних, за офiцiйним даними, досягла наприкiнцi лютого 1933р. 920 тис. чол.
Промисловiсть краiни занепадала: видобування вугiлля у 20-х роках скоротилося на 70%, виплавка чавуну на 50%, виробництво металургiйноi промисловостi на 25%, електроенергетики на 75%, текстильноi на 71%, цементноi на 64%, паперовоi на 65%, деревообробноi на 80%. Така ситуацiя склалася насамперед унаслiдок обмеження промислового виробництва в Словаччинi, що було спричинено прагненням зберегти позицii чеськоi промисловостi. Крiм того, могутнi металургiйнi картелi встановили штучно високi цiни на основнi промисловi вироби. Чехословаччина входила в Рейнсько-Версальсько-Бельгiйського сталевого картелю, який диктував високi цiни на чавун i сталь. У самiй краiнi утворився повязаний з Нiмеччиною вугiльний картель, який утримував високi цiни.
Досить мiцнi позицii в чехословацькiй економiцi займав французький капiтал, що майже повнiстю захопив цiлий ряд великих пiдприСФмств, в тому числi й вiдомi заводи "Шкода". Не вiдставав i англiйський капiтал, який дiяв через Англобанк. Усi цi обставини значною мiрою посилювали негативний вплив на чехословацьку економiку свiтовоi економiчноi кризи й викликали скорочення виробництва в усiх галузях промисловостi краiни.
Криза розпочалась у Чехословаччинi дещо пiзнiше, але виявилась бiльш тривалою та руйнiвною, нiж в iнших краiнах. У 1930 р. вона охопила бiльшiсть галузей чехословацькоi економiки. Навеснi 1933 р. криза промислового та сiльськогосподарського виробництва, зовнiшньоi торгiвлi та фiнансовоi системи досягла найбiльшоi гостроти.
Промислове виробництво становило 60 % рiвня 1929 р. Закрилися майже 15% пiдприСФмств, а iншi використовували лише частину своiх потужностей. Оптовi цiни на сiльгосппродукцiю знизилися вдвоСФ, чистий прибуток з 1 га угiдь зменшився в Чеських землях утроСФ, ще бiльше в Словаччинi та Пiдкарпатськiй Русi, де для дрiбних та середнiх господарств виробництво стало збитковим. У 1934 р. була введена хлiбна монополiя та встановленi високi внутрiшнi цiни.
Тим часом банкiри та пiдприСФмцi вимагали вiд уряду пiдтримки експорту, а також рiшучих адмiнiстративних заходi?/p>