Бронхiальна астма. Хронiчний гастрит, гастродуоденiт. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалоi кишки

Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение




МРЖНРЖСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАРЗНИ

ЛУБЕНСЬКЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ

РЕФЕРАТ

З ПЕДРЖАТРРЖРЗ

НА ТЕМУ: Бронхiальна астма. Хронiчний гастрит, гастродуоденiт. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалоi кишки

1 Бронхiальна астма

Фактори, що сприяють розвитку та загостренню бронхiальноi астми в дiтей:

  1. Побутовi алергени домашнiй пил (клiщi родини Dermato phagoides), книжковий пил.
  2. Алергени тваринного походження шерсть, пух, пiря, лущ, екскременти, слина тварин (кiшок, собак, кролiв, овець) та комах(iнсектiв).
  3. Грибковi алергени плiснявi та дрiжджовi гриби (Alternarl, Aspergillus, Mucor, Candida, Penicillium, Cladosporium та iн.).
  4. Пилковi алергени дерева, кущi, злаковi та буряни.
  5. Медикаментознi алергени антибiотики, сульфанiламiднi препарати, вiтамiни, ацетилсалiцилова кислота та iн.
  6. Вiруси та вакцини (специфiчна роль вiрусiв вивчена недостатньо) АКДС (кашлюковий компонент).
  7. Хiмiчнi алергени (ксенобiотики) хром, нiкель, марганець, формальдегiд та iн.
  8. Харчовi алергени.

Розвитку бронхiальноi астми сприяють алергiчна схильнiсть (алергiчний дiатез), патологiчний перебiг вагiтностi та пологiв у матерi дитини, недоношенiсть, полютанти (забруднення атмосферного повiтря та примiщень), курiння (пасивне, активне).

Загостренню астми сприяють специфiчнi, тобто алергеннi, фактори та неспецифiчнi ГРВРЖ, фiзичне навантаження, охолодження, психоемоцiйне навантаження, змiни метеоситуацii (вiтер, перепади температури й атмосферного тиску), забруднення повiтря, психогеннi фактори (хвилювання, переляк).

Патогенетичнi ланки бронхiальноi астми в дiтей

1.Алергiчне запалення дихальних шляхiв:

  1. алергiчнi реакцii негайного типу: гострi алергiчнi прояви (астматичний напад);
  2. алергiчнi реакцii сповiльненого типу: хронiчне алергiчне запалення дихальних шляхiв.

2.Гiперреактивнiсть бронхiв:

  1. виникаСФ внаслiдок порушення рiвноваги мiж збудливими (холi-Нергiчними, нехолiнергiчними, альфа-адренергiчними) та гальмiвними (бета-адренергiчними та неадренергiчними) системами регуляцii бронхiального тонусу;
  2. крiм того, нейрогенне запалення за участi пептидiв може посилювати алергiчне реагiнзалежне запалення, що маСФ мiiе при бронхiальнiй астмi.

3.Ендокриннi порушення (дисоцiацiя нейро-iмуно-ендокринного Комплексу). Здiйснюються через системи:

  1. гiпоталамус гiпофiз наднирковi залози;
  2. гiпоталамус гiпофiз загруднинна залоза;
  3. гiпоталамус гiпофiз щитоподiбна залоза.

4.Бiомаркером бронхiальноi астми СФ морфологiчнi та функцiо- Щльнi змiни еозинофiлiв.

Класифiкацiя бронхiальноi астми в дiтей

(Мiжнародний консенсус з питань дiагностики Ти терапii бронхiальноi астми, 1999)

  1. За ступенем тяжкостi: легка, середньотяжка, тяжка.
  2. Перiод: загострення, ремiсiя.

Критерii тяжкостi бронхiальноi астми в дiтей

При легкому ступенi тяжкостi нетяжкi астматичнi напади без Порушення сну та денноi активностi, не частiше 1012 разiв на рiк, що легко знiмаються введенням бронхолiтичних препаратiв; PEF (пiкова швидкiсть видиху) > 80 % вiд нормативних величин.

При середньому ступенi тяжкостi астматичнi напади iз вираже ною ДНII ступеня, частiше нiж 1012 разiв на рiк, але не бiльше нiж 1 раз на тиждень; напади добре знiмаються введенням бронхолiтикiв; PEF 6080 % вiд нормативних величин.

При тяжкому ступенi тяжкi астматичнi напади кiлька разiв на день або щоденно, частi нiчнi напади, що погано знiмаються введен ням бронхолiтикiв; PEF < 60 % вiд нормативних величин.

Клiнiчнi особливостi бронхiальноi астми в дiтей

  1. Характерний перiод, що передуСФ нападу (змiна поведiнки, рино-рея, свербiле кiнчика носа тощо).
  2. Напади сухого кашлю з перших хвилин нападу бронхiальноi астми.
  3. Часте блювання з великою кiлькiстю слизу та мокротиння (через погане вiдкашлювання мокротиння вiдбуваСФться його ковтання).
  4. У дiтей раннього вiку у звязку з переважанням бронхореi та на бряку слизовоi оболонки над бронхоспазмом характерним СФ повiльне розгортання та зворотний розвиток астматичних проявiв, можливо вислуховування рiзних за калiбром вологих хрипiв перебiг за типом астматичного бронхiту (волога астма).

Препарати, якi застосовують у терапii дiтей з бронхiальною астмою

  1. Нестероiднi протизапальнi препарати: натрiю кромоглiкат (iнтал, iфiрал, ломудал, кромолiн), недокромiл-натрiй (тайлед, тайлед-мiнт).
  2. Бета-2-агонiсти короткоi дii: сальбутамол (вентолiн, альбутерол), фенотерол (беротек), тербуталiн (бриканiл), iпрадол.
  3. Бета-2-агонiсти пролонгованоi дii: сальметерол (серевент), фор-мотерол (фородил).
  4. Теофiлiни пролонгованоi дii: вентакс, теопек, теодур, теотард, теоклiр, ретофiл, Teo-SR-пролонгатум, еуфiлонг.
  5. Холiнолiтики: iпратропiю бромiд (атровент).
  6. Комбiнованi препарати: iпратропiю бромiд + фенотерол (бероду-<л); натрiю кромоглiкат + фенотерол (дитек).
  7. РЖнгаляцiйнi кортикостероiди: беклометазону дипропiонат (аль-децин, бекотид, беклофорт, беклокорт), бекломет, бутезонiд, флунi-волiд (iнгакорт), трiамцинолону ацетонiд (азмакорт), флутиказону Нропiонат (флiксотид, флувент).

Алгоритм терапii астматичного нападу

  1. Оксигенотерапiя.
  2. РЖнгаляцiя бета-2-агонiстiв короткоi дii по 12 дозi через спей-рер або небулайзер кожнi 20 хв протягом 1 год.

8.З