Цицерон "Про державу"
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
з твором Арiстотеля тАЬПолiтикатАЭ. У цих творах розкриваСФться суть одного i того ж поняття, висловлюються схожi думки. Як i Арiстотель Цицерон видiляСФ три основних форми держави по сутi тих же самих: царська влада, тобто монархiя; влада оптиматiв у Цицерона це аристократична республiка у Арiстотеля; влада народу у Цицерона демократiя у Арiстотеля. Цi фiлософи схиляються до думки, що цi правильнi форми можуть вiдхилятись у негативну сторону та виражають думку, що найкраща форма держави у поСФднаннi цих трьох форм, але Арiстотель все таки бiльш схиляСФться, що правильна форма це демократична республiка, в якiй править бiльшiсть в iнтересах всього населення, влада подiляСФться на законодавчу, виконавчу та судову, пануСФ верховенство права та розвинене громадянське суспiльство, проголошена iдея свободи громадян, як одну з найбiльших соцiальних цiнностей. Цицерон же на доведення своСФi позицii посилаСФться на Стародавнiй Рим, який на його думку досяг у той час найкращоi форми. Крiм того вiн висловлюСФ бiльш новi та прогресивнi думки, якi дiстали вiдображення в сучаснiй концепцii правовоi держави та СФ деякими ознаками i принципами правовоi держави, а саме: рiвностi прав всiх громадян незалежно вiд матерiального становища, iдея народовладдя, iдея справедливостi законiв, справедливостi державноi влади по вiдношенню до суспiльства, iдеi громадянського суспiльства, розподiлу в деякiй мiрi органiв державноi влади, а також наявнiсть високоi правовоi та моральноi культури у державних посадовцiв та громадян. Деякi з них збiгаються з iдеями Арiстотеля. Цi iдеi та принципи були дещо прогресивними для держав того стародавнього часу, але вони знайшли своСФ вiдображення та закрiплення у конституцiях сучасних передових та демократичних державах свiту та реалiзуються ними фактично. Цим Цицерон внiс свiй вклад у формування концепцii правовоi держави.