Циклічність економічного розвитку, її природа та методи сучасного регулювання
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
µння особливостей і закономірностей довгих хвиль дає змогу прогнозувати зміни у господарстві у майбутньому, визначати тривалість цих змін.
Циклічні коливання важливо відрізняти від нециклічних коливань. Для економічного циклу характерно те, що змінюються всі показники, і що цикл охоплює всі галузі (або сектора). Нециклічні коливання відображають:
зміну ділової активності лише в деяких галузях, що мають сезонний характер робіт (зростання ділової активності, наприклад, у сільському господарстві восени в період збору врожаю; в будівництві - навесні і влітку і спад ділової активності в цих галузях взимку);
у зміні лише деяких економічних показників (наприклад, різке зростання обсягу роздрібних продажів перед святами і зростання ділової активності у відповідних галузях).
Отже, економіка, як і будь-яка інша система, розвивається нерівномірно: періоди спаду в ній чергуються з періодами піднесення. Такі коливання називають економічними циклами, для яких характерною є тенденція до зростання. В класичному економічному циклі виділяють 4 фази, які поступово змінюють одна одну: спад, дно, пожвавлення та пік. В залежності від тривалості економічні цикли бувають: 1) короткі (3-4 роки); 2) середні (8-12 років); 3) довгі (45-60 років). Проте важливо відрізняти економічні цикли від нециклічних коливань.
. Причини циклічного розвитку економіки
З 20-х рр. ХІХ ст. у капіталістичних економічних системах з певною періодичністю відбуваються кризи, які мали такі основні ознаки: надвиробництво товарів і неможливість їх реалізації, що тягне за собою спад виробництва, погіршення життєвого рівня населення, зростання кількості безробітних тощо [34].
Представники різних напрямів і шкіл політичної економії намагаються з'ясувати причини циклічного характеру виробництва, насамперед криз, виробити рекомендації для їх усунення. Серед усіх спроб розкрити причини цих явищ виділяють поверхові (циклічність пояснювали появою плям на Сонці, ритмом рухів Венери та ін.) та наукові.
Науковий підхід до визначення причин циклічності і криз повязують із представниками класичної школи політекономії. Так, Д. Рікардо, англійський економіст, такою причиною вважав несправедливий розподіл доходу й багатства. На відміну від нього Ж.-Б. Сей стверджував, що пропозиція породжує власний попит і кризи в усій економіці неможливі, вони можуть відбуватися лише в окремих регіонах або на окремих ринках товарів.
Т. Мальтус вважав, що особливістю попиту є його постійне відставання від пропозиції, тому що робітники на свою зарплату купують лише частину продукції, на іншу частину попит формують власники капіталу (величина якого дорівнює їх витратам), а частка, яка забезпечує отримання прибутку, не знаходить збуту. Щоб її реалізувати, вважав Мальтус, потрібні треті особи - землевласники, армія, духовенство та ін. Проте якщо доходів цих осіб недостатньо, може виникнути криза надвиробництва [35].
Подібні з Мальтусом погляди мав швейцарський економіст С. де Сісмонді, який пояснював виникнення криз недоспоживанням населення, невідповідністю між виробництвом і споживанням.
К. Маркс найбільш глибинною причиною цього явища вважав основну суперечність капіталістичного способу виробництва - суперечність між суспільним характером виробництва і приватнокапіталістичним характером привласнення результатів цього виробництва.
Вітчизняний вчений М.І. Туган-Барановський пояснював циклічність диспропорцією між галузями. Він також обєднав теорії циклічності у три групи, залежно від процесів, якими вчені намагалися пояснити виникнення тієї чи іншої кризи [35].
Таблиця 1
Групи теорій виникнення циклічності за М. І. Туган-Барановським
ТеоріїПричини циклічних коливаньтеорії суспільного виробництва1. Неможливість збуту одних товарів залежить від недостатнього обсягу виробництва товарів у інших галузях (Ж.Б. Сей) 2. Порушення пропорційності в суспільному виробництві (Д. Рікардо). 3. Коливання, властиві землеробству, спричиняють коливання і в промисловості (Дж. Вільсон). 4. Основна суперечність капіталізму - між суспільним характером виробництва і приватно-капіталістичною формою привласнення (К. Маркс, Ф. Енгельс).теорії обмінуСпекуляції на товарному і грошовому ринках (М. Еванс, М. Вірт, К. Жугляр) теорії споживання1. Маленькі доходи населення спричиняють недостатній попит і породжує кризи (Т. Мальтус). 2. Нагромадження багатства та розширення виробництва не можуть швидко пристосовуватись до швидких змін у попиті (С. де Сисмонді) 3. Зниження прибутку капіталістів змушує їх вивозити капітал за кордон, де норма прибутку вища (Дж.С. Мілль).
Також є багато підходів до визначення причин виникнення середніх (промислових) економічних циклів. Виділяють чотири групи теорій виникнення середніх циклів, залежно від причин зміни фаз циклу [35].
Таблиця 2
Теорії причин виникнення середніх циклів
Теорії причин середніх циклівАвториЗмісттеорія нововведень (інновацій)Й. Шумпетер та його послідовникиКожне нововведення порушує рівновагу: прибутки підприємця-новатора зростають, а інші капіталісти намагаються пристосуватися до інновацій. Це спричиняє ріст капіталовкладень, що з часом приводить до надлишку грошової маси в обігу. Це в свою чергу приводить до кризи, яка повертає економіку до рівноваги, бо реалізовані інновації знижують і витрати і ціни.грошова