Цивiльно-правова вiдповiдальнiсть
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
рушення принципу privacy, суть якого зводиться до недоторканностi приватного життя особи, зокрема у випадках порушення права на усамiтнення, втручання у приватнi справи позивача, тощо.
2. Дольова, солiдарна та субсидiарна вiдповiдальнiсть
Подiл цивiльно-правовоi вiдповiдальностi на окремi види вiдбуваСФться за рiзними критерiями. Наприклад, залежно вiд характеру розподiлу вiдповiдальностi мiж декiлькома боржниками розрiзняють: дольову, солiдарну, субсидiарну.
Дольова вiдповiдальнiсть маСФ мiiе, якщо кожний iз боржникiв несе вiдповiдальнiсть перед кредитором лише у тiй долi, яка припадаСФ на нього вiдповiдно до законодавства чи договору. Дольова вiдповiдальнiсть маСФ значення загального правила i застосовуСФться завжди, якщо у зобовязаннi СФ декiлька боржникiв, однак iх субсидiарна або солiдарна вiдповiдальнiсть не встановлена. Долi, що припадають на боржникiв, визнаються рiвними, якщо законодавством або договором не передбачено iнше.
Солiдарна вiдповiдальнiсть характеризуСФться тим, що в разi ii застосування кредитор вправi притягти до вiдповiдальностi як усiх боржникiв разом, так i кожного з них окремо, причому як повнiстю, так i в частинi боргу. Бiльш того, кредитор, який не одержав повного задоволення вiд одного з солiдарних боржникiв, маСФ право вимагати недоодержане з решти солiдарних боржникiв. При цьому солiдарнi боржники залишаються зобовязаними доти, доки зобовязання не погашено повнiстю. Отже, ця вiдповiдальнiсть застосовуСФться за принципом: один за всiх i всi за одного i СФ найвигiднiшою для кредитора. Зазначимо, що боржник, який виконав солiдарне зобовязання, маСФ право зворотноi вимоги (регресу) до кожного з решти боржникiв у рiвнiй частцi, якщо iнше не встановлено законом або договором. Законом, зокрема, встановлено, що особи, якi спiльно заподiяли шкоду, несуть солiдарну вiдповiдальнiсть перед потерпiлим.
Субсидiарна вiдповiдальнiсть застосовуСФться у випадку, коли в зобовязаннi беруть участь два боржники, один iз яких СФ основним, а другий додатковим (субсидiарним). Субсидiарний боржник несе вiдповiдальнiсть перед кредитором додатково до вiдповiдальностi основного боржника. Кредитор маСФ право висувати вимогу до субсидиарного боржника не одразу, а лише в тому випадку, якщо цю вимогу не задовольнив основний боржник. Класичним прикладом виникнення субсидiарноi вiдповiдальностi СФ договiр гарантii, за яким гарант зобовязуСФться перед кредитором погасити заборгованiсть боржника, якщо вiн не зробить це самостiйно. У разi задоволення вимоги кредитора субсидiарним боржником вiн отримуСФ право регресу до основного боржника.
3. Договiрна i позадоговiрна вiдповiдальнiсть
Другим важливим чинником для подiлу цивiльно-правовоi вiдповiдальностi на окремi види СФ пiдстави виникнення вiдповiдальностi. Вiдповiдно до цього розрiзняють договiрну та позадоговiрну вiдповiдальностi.
Договiрна вiдповiдальнiсть завжди являСФ собою санкцiю за порушення договiрного зобовязання, тобто виникаСФ на пiдставi цивiльно-правового договору. Позадоговiрна вiдповiдальнiсть настаСФ у випадку, якщо санкцiя застосовуСФться до правопорушника, котрий не маСФ договiрних вiдносин з особою, якiй завдано шкоди. Наприклад, за недолiки проданоi речi перед покупцем фiзичною особою, що вiдповiдно до Закону Украiни Про захист прав споживачiв визнаСФться споживачем, вiдповiдають як ii продавець, так i виготовлювач. Але продавець несе перед споживачем договiрну вiдповiдальнiсть (пiдстава договiр купiвлi-продажу речi), а виготовлювач позадоговiрну (пiдстава Закон Украiни Про захист прав споживачiв).
Цей приклад iлюструСФ i юридичне значення розмежування вiдповiдальностi на договiрну i позадоговiрну. У першому випадку (договiрна) форми й розмiр вiдповiдальностi встановлюються як законом, так i договором. У другому (позадоговiрна) лише законом.
4. Поняття делiкту
Пiдставою для вiдшкодування шкоди визнаСФться, як правило, делiкт. Делiктом СФ дiяння, що суперечить цивiльному законодавству i за яке передбачена майнова (цивiльно-правова) вiдповiдальнiсть. Делiктна вiдповiдальнiсть СФ позадоговiрною вiдповiдальнiстю i настаСФ за порушення загального обовязку будь-якоi особи не завдавати шкоди iншiй особi. Делiктна вiдповiдальнiсть виступаСФ у спецiальнiй формi зобовязання, що виникають внаслiдок заподiяння шкоди (гл. 40 ЦК), у якому кредитором визнаСФться особа, що постраждала, а боржником особа, яка завдала шкоди.
За цивiльним правом для виникнення обовязку вiдшкодувати шкоду необхiдно 4 умови: 1) завдання майновоi шкоди, тобто такоi, яка може бути вiдображена у грошах (ЦК передбачаСФ можливiсть грошовоi оцiнки, а вiдтак i вiдшкодування моральноi шкоди); 2) протиправнiсть дiянь особи, яка завдала шкоди, тобто порушення нею юридичних норм i правил; 3) наявнiсть причинного звязку мiж протиправними дiями особи, яка завдала шкоди, i цiСФю шкодою; 4) вина особи, яка завдала шкоду.
5. Звiльнення вiд вiдповiдальностi
Законодавством передбачено деякi випадки, коли особа, яка завдала шкоди, звiльняСФться вiд вiдповiдальностi. По-перше, слiд наголосити, що той, хто дiяв правомiрно, не вiдповiдаСФ за завдану ним шкоду за винятком випадкiв, передбачених законом. Зокрема, не пiдлягаСФ вiдшкодуванню шкода, заподiяна в станi необхiдноi оборони.
По-друге, той, хто заподiяв шкоду, звiльняСФться в?/p>