Британська енергетична стратегiя
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ЗМРЖСТ
Вступ
Британська енергетична стратегiя в контекстi ЗаощаджуСФмо змiни клiмату
Висновок
Список джерел
ВСТУП
У роботi розглянутi пiдходи Великобританii до розробки полiтики у сферi змiни клiмату. Проаналiзовано довгостроковi тенденцii забезпечення британськоi економiки енергетичними ресурсами, а також ризики мiжнародноi енергетичноi безпеки. Представленi деякi аспекти двосторонньоi енергетичноi спiвпрацi мiж ВеликобританiСФю i РосiСФю як головним постачальником енергоносiiв до РДС.
Охорона навколишнього природного середовища СФ однiСФю з основних складових економiчноi полiтики Великобританii. Уряд краiни вважаСФ, що для забезпечення життСФздатного розвитку стабiльне економiчне зростання i соцiальний прогрес мають вiдбуватися паралельно зi збалансованими заходами, спрямованими на активний захист навколишнього природного середовища. Економiчнi iнструменти, поряд з iншими важелями економiчноi полiтики, вiдiграють важливу роль у досягненнi цiСФi мети. Тут дiСФ принцип: хто забруднюСФ бiльше - платить бiльше. Хоча у Великобританii в усiх сферах економiчноi дiяльностi зробленi практичнi кроки в напрямку зниження обсягiв викидiв вуглекислого газу, на думку британського уряду, змiна клiмату залишаСФться однiСФю з найбiльш небезпечних загроз сталому розвитку краiни в майбутньому. З 1970-х рокiв середньорiчна температура повiтря в Центральнiй Англii збiльшилася на 1 С, а 2006 р. виявився найтеплiшим за останнi 348 рокiв. За орiСФнтовними прогнозами британських експертiв, в перiод до 2080 середня рiчна температура повiтря в краiнi влiтку може пiдвищитися на 3-4 С, кiлькiсть опадiв - скоротитися на 23%, а в зимовий перiод, навпаки, - пiдвищитися на 16%; рiвень моря поблизу Лондона може пiднятися на 36 см.
БРИТАНСЬКА ЕНЕРГЕТИЧНА СТРАТЕГРЖЯ В КОНТЕКСТРЖ. ЕКОНОМРЖЯ ЗМРЖНИ КЛРЖМАТУ
Пояснюючи причини глобального потеплiння, британськi експерти послiдовно дотримуються думки про iснування безпосереднього звязку мiж викидами двоокису вуглецю та збiльшенням температури земноi поверхнi. Великобританiя, частка якоi в глобальних обсягах викидiв не перевищуСФ 2%, виступаСФ впливовим прихильником Кiотського протоколу як першого реального кроку на шляху реагування на шкiдливi викиди парникових газiв.
У лютому 2003 р. Мiнiстерство торгiвлi та промисловостi Великобританii опублiкувало Бiлу книгу енергетичноi стратегii британського уряду "Наше енергетичне майбутнСФ - в напрямку економiки з низькою часткою викидiв вуглекислого газу", яка мiстить довгострокове стратегiчне бачення проблем в енергетичнiй сферi i пропонуСФ шляхи iх вирiшення. На виконання вимог Кiотського протоколу Сполучене Королiвство зобовязалося зменшити обсяги викидiв двоокису вуглецю на 60% у перiод до 2050 р. (на сьогоднi цi зобовязання краiни були пiдвищенi до 80%).
До недавнього часу лише двi краiни РДвросоюзу - Велика Британiя i Данiя - повнiстю задовольняли внутрiшнСФ споживання енергоресурсiв за рахунок власного виробництва (мал. 1) Однак у Великобританii ситуацiя зараз змiнилася, i краiнi доводиться вирiшувати проблему змiни клiмату в нових i досить незвичних умовах - адаптацii до посилюСФться енергетичноi iмпортозалежностi.
Характерно, що в кiнцi XIX ст. Великобританiя займала перше мiiе у свiтi за обсягами видобутку камяного вугiлля (розробки покладiв якого були розпочатi ще у 1252 р. ). За рахунок цього краiна не тiльки повнiстю задовольняла своi внутрiшнi промисловi потреби, а й постачала англiйське паливо до СФвропейських краiн, в першу чергу - Францiю, Пiвнiчну Нiмеччину i Росiю. XX ст. для Британii став знаковим. Вiдкриття родовищ природного газу i нафти в Пiвнiчному морi (1965 р. ) та iх комерцiйне освоСФння(1975 р. ) надовго забезпечили краiнi енергетичну незалежнiсть. Однак, за сучасними оцiнками британського мiнiстерства торгiвлi i промисловостi, запаси неосвоСФних вуглеводнiв на територii континентального шельфу Великобританii на сьогоднi становлять лише вiд 16 млрд. до 25 млрд. барелiв нафтового еквiвалента i будуть практично повнiстю вичерпано вже до 2028 Г. 5. Крiм того, до 2025 р. всi (за винятком однiСФi) дiють у Великобританii атомнi електростанцii будуть виведенi з експлуатацii. Така ситуацiя спостерiгаСФться i у вугiльнiй галузi: протягом 1920-2004 рр. . кiлькiсть дiючих шахт скоротилася з 1000 до 8; власний видобуток вугiлля знизився в 2006 р. до 18,6 млн. т при сукупному попитi в 68,2 млн. т. ПереорiСФнтацiя краiни на iмпорт вугiлля була обумовлена такими факторами: рiзким скороченням нацiональних резервiв вугiлля, доступних для видобутку; низькою комерцiйноi привабливiстю iнвестицiй у розробку нових покладiв у звязку з геологiчними складнощами; цiновою конкуренцiСФю з боку альтернативних галузей енергетики (атомноi i газовоi); невiдповiднiстю технологii спалювання вугiлля на британських ТЕС екологiчним стандартам РДС (директива 2001/80/ЕС).
Вже в 2005 р. обсяги iмпорту нафти в краiну вперше перевищили показники внутрiшнього видобутку, а в 2006 р. такi ж змiни торкнулися i газовiй галузi. Подiбна ситуацiя веде до того, що до 2020 р. 80% потреб Великобританii в енергоносiях будуть задовольнятися за рахунок iмпорту. Отже, теоретично краiна в майбутньому може практично повнiстю опинитися в нафтовоi залежностi вiд Норвегii, на яку сьогоднi припадаСФ близько половини загального обсягу iмпорту нафти (рис. 2) За прогнозами, в 2020 р. Норвегiя також буде забезпечувати близько третини обсягiв поставок газу на внутрiшнiй британ?/p>