Хронiчнi гепатити. ПiСФлонефрит
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
МРЖНРЖСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАРЗНИ
Лубенське медичне училище
Реферат
З педiатрii
На тему: Хронiчнi гепатити. ПiСФлонефрит
Виконала: студентка групи Ф-31
Репнiкова Алла
Лубни 2009
1. Хронiчнi гепатити
1.1 Класифiкацiя хронiчних гепатитiв (Лос-Анджелес, 1994)
- Аутоiмунний гепатит.
- Хронiчний гепатит В.
- Хронiчний гепатит D.
- Хронiчний гепатит С.
- Хронiчний гепатит (який не характеризуСФться iншим чином).
6. Хронiчний гепатит (не класифiкуСФться як вiрусний або аутоiмунний).
7. Хронiчний лiкарський гепатит.
Хронiчний гепатит G до класифiкацii не внесено, оскiльки вiрус РЖуло виявлено в 1995 р. пiсля затвердження даноi класифiкацii.
Дана класифiкацiя використовуСФться терапевтами i може бути застосована в педiатрii.
1.2 Серологiчна дiагностика хронiчних вiрусних гепатитiв
Для верифiкацii вiрусноi природи гепатитiв використовують тест системи, якi заснованi на методицi iмуноферментного аналiзу (РЖФА), а також полiмеразноi ланцюговоi реакцii (ПЛР).
Дiагностика хронiчного гепатиту В базуСФться на виявленнi в сиро ватцi кровi основного маркера HBsAg (поверхневого антигену), Наявнiсть HBeAg (антигену iнфекцiйностi) свiдчить про активнiсть вiрусноi реплiкацii. Зникнення HBeAg i поява антитiл до нього (анти НВе) реСФструСФ припинення реплiкацii вiрiонiв вiрусного гепатиту В РЖ трактуСФться як стан частковоi сероконверсii. За вiдсутностi НВеАк РЖ наявностi НВс хронiчний вiрусний гепатит може прогресувати. У цiй ситуацii за допомогою ПЛР у сироватцi кровi (i в печiнцi) виявляСФть ся ДНК вiрусного гепатиту В, що свiдчить про реплiкативну фазу вiруо ного гепатиту В.
Хронiчний гепатит С дiагностуСФться на пiдставi виявлення в сиро ватцi кровi антитiл до вiрусного гепатиту С. Наявнiсть iнфекцii пiдтверджуСФ виявлення РНК вiрусного гепатиту С у сироватцi кронi методом ПЛР.
Хронiчний гепатит D обумовлений дiСФю вiрусу гепатиту D за участi вiрусу вiрусного гепатиту В як необхiдного помiчника для реплiкацii вiрусу вiрусного гепатиту D. Тому наявнiсть хронiчного гепатиту РЖ) документуСФться в разi виявлення в сироватцi кровi HBsAg та антитiл до збудника вiрусного гепатиту D антидельта i може доповнювати1 ся виявленням геному РНК вiрусного гепатиту D методом ПЛР.
Дiагностична програма для виявлення хронiчного гепатиту (А.А. Баранов, 1998)
Мiнiмальна:
збирання анамнезу;
бiохiмiчне дослiдження кровi (визначення рiвня бiлiрубiну тi його фракцiй, трансамiназ; виявлення маркерiв вiрусних гепатитiв, маркерiв функцiй печiнки);
аналiз кровi загальний;
аналiз сечi загальний;
аналiз сечi на визначення вмiсту жовчних пiгментiв;
ультразвукове дослiдження печiнки. Максимальна:
коагулографiя;
гепатоiинтиграфiя;
ендоскопiя стравоходу, шлунка;
термографiя;
компютерна томографiя;
пункцiйна бiопсiя печiнки.
1.3 Спрямованiсть терапевтичних дiй при хронiчному гепатитi
Стратегiя лiкування хворих на хронiчний гепатит належить до складних i невирiшених питань сучасноi гепатологii. Вiдповiдно до сучасних досягнень найважливiшим принципом у виборi диференцiйованоi терапii Цронiчного гепатиту СФ врахування етiологii захворювання.
Терапiя хворих на хронiчний гепатит обСФднуСФ такi напрямки:
ДiСФта (стiл № 5).
Пригнiчення реплiкацii вiрусу гепатиту в разi встановлення РЖРЖрусноi етiологii захворювання.
8. Корекцiя iмунного реагування органiзму за наявностi аутоiмун-ЦОГО процесу.
4. Вiдновлення порушеного метаболiзму в гепатоцитах, усунення Полестазу.
б. Симптоматична терапiя.
2. ПiСФлонефрит
2.1 Термiнологiя мiкробно-запальних захворювань нирок i сечових шляхiв
Неспецифiчний мiкробно-запальний процес у дiтей може бути обмежений верхнiми або нижнiми сечовими шляхами, а також може уражати органи сечовоi системи на всьому протязi. Залежно вiд цього дiагностують пiСФлонефрит, цистит або поСФднання пiСФлонефриту з циотитом.
ПiСФлонефрит неспецифiчний мiкробно-запальний процеiашеч-ко-мисковоi системи та тубуло-iнтерстицiальноi тканини нирок.
Необструктивний (первинний) пiСФлонефрит це мiкробно-запаль ний процес у чашечко-мисковiй системi та iнтерстицiальнiй тканий РЖ нирок, коли сучаснi методи дослiдження не виявляють видимоi об струкцii сечових шляхiв, що порушуСФ уродинамiку.
Обструктивний (вторинний) пiСФлонефрит це захворювання, яки виникаСФ на фонi органiчноi або функцiональноi обструктивноi уропатii вродженого чи набутого характеру. Розвиток пiСФлонефриту може бути повязаний з анатомiчними аномалiями будови нирок i сечових шляхiв, рiзними видами ниркових дисплазiй, дисметаболiчними по рушеннями.
За характером перебiгу пiСФлонефрит у дiтей подiляСФться на гострий та хронiчний. Хронiчний пiСФлонефрит може бути рецидивуючим i лв тентним, для якого характерна наявнiсть лише помiрного сечового синдрому.
При гострому пiСФлонефритi запальний процес зазнаСФ зворотногн розвитку упродовж 36 мiс з моменту захворювання. При хронiчне му тривалiсть запалення становить бiльше нiж 6 мiс (або за наявностi в цей перiод не менше нiж 2 загострень).
Видiляють активну стадiю хвороби, перiод частково