Хронiчнi гепатити. ПiСФлонефрит
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
i клiнiко-лабораторноi ремiсii (зворотного розвитку клiнiчних проявiв) i починi клiнiко-лабораторноi ремiсii.
При гострому i хронiчному пiСФлонефритi функцiя нирок може бути збережена або порушена, а при хронiчному видiляють ще стадiю ХЦi нiчноi нирковоi недостатностi.
Цистит запалення слизовоi оболонки сечового мiхура. За перебiгом цистити подiляють на гострi та хронiчнi. Залежно РЖРЖ| умов виникнення цистит може бути первинним або вторинним,
У дитячому вiцi головною причиною циститу СФ порушення резернрр ноi та евакуаторноi функцiй сечового мiхура, зумовленi гiперрефлесом або гiпорефлексiСФю мяза, який виштовхуСФ сечу.
Гiперрефлекторний сечовий мiхур (тобто з пiдвищеною скорочуванiстю) характеризуСФться зменшенням порога чутливостi до 4060 iм i швидким виснаженням адаптацii; сечовипускання настаСФ при Мiян му обСФмi сечi (50100 мл), що клiнiчно проявляСФться частими тчи випусканнями малими порцiями сечi, ii нетриманням.
Головними ознаками гiпорефлекторного сечового мiхура СФ рiзке збiльшення порога чутливостi до 180280 мл i зростання ефективноi СФмкостi (380480 мл).
Встановлення виду дисфункцii сечового мiхура при циститi маСФ важливе практичне значення для визначення комплексного лiкування, яке повинно бути направлене на нормалiзацiю скоротливоi здатностi сечового мiхура i лiквiдацiю вторинного запалення.
2.2 Основнi принципи лiкування пiСФлонефриту в дiтей
Лiжковий режим протягом усього перiоду лихоманки (57 днiв), f Подальшому напiвлiжковий (23 тиж).
ДiСФта переважно молочно-рослинна з виключенням подразнюючих продуктiв та екстрактивних страв (стiл № 5 печiнковий). За наявностi ознак нирковоi недостатностi в харчуваннi обмежують кiльсть бiлка до 2 г на 1 кг маси тiла i солi до 3 г на добу. З початку лiкування показано введення великоi кiлькостi рiдини у 1,5 разу РЖРЖЙкше вiд вiкових потреб. Додаткову рiдину в дозi ЗО50 мл на 1 кг Цiй тiла на добу хворий отримуСФ за рахунок сокiв, компотiв, морсiв, мiнеральних лужних вод. Показанi свiжi овочi та фрукти, якi мають Дiуретичну властивiсть (кавуни, динi, кабачки, виноград, черешня та iнш.).
Дезiнтоксикацiйна, метаболiчна терапiя показана в перiод максимальноi активностi мiкробно-запального процесу в нирках, виражених симптомiв iнтоксикацii. Для внутрiшньовенного введення використовують 510 % розчин глюкози. Гемодез, неогемодез у нейрологiчних хворих не використовують. Використовують препарати, що активують обмiн i стабiлiзують мембрани рибоксин, фосфаден, if Фi Можливе сумiсне призначення дезiнтоксикацiйноi терапii i сечогiнних препаратiв (фуросемiд, лазикс у дозi 12мгна 1 кг маси тiла 4 мг на 1 кг маси тiла) за вiдсутностi обструкцii.
4. Антибактерiальнi препарати призначають пiсля посiву сечi з урн хуванням чутливостi до них видiленоi мiкрофлори. При вiдсутностi цих даних застосовують антибiотики широкого спектра в поСФднаннi з уро антисептиками (препаратами нiтрофуранового ряду фурагiн, фура маг, фурадонiн у дозi 58 мг на 1 кг маси тiла на добу або ко-тримокса зол). Перевагу вiддають бактерицидним препаратам (чи бактерициднiй концентрацii): цефалоспоринам IIIII генерацii, пенiцилiнам III IV генерацii, фторхiнолонам у пiдлiткiв. Пiсля вiдмiни антибiотикiп (частiше через 24 тиж вiд початку лiкування) призначають препарп ти налiдиксовоi кислоти (неграм, невiграмон 5060 мг на 1 кг маси тiла на добу), оксолiновоi кислоти (грамурин 20ЗО мг на 1 кг маси тiла на добу), 5-НОК(удозi810 мгнаi кг маси тiла на добу). Можли ве використання сульфанiламiдних препаратiв, палiну (препарат пiпо мiдиновоi кислоти). Антибактерiальне лiкування з урахуванням видi леноi мiкрофлори та ii чутливостi до препаратiв проводять протягом 6 8 тиж. У подальшому призначають переривчастий курс лiкування уросептиками, травами протягом 3 мiс (20, 15, 10 днiв мiсяця уро-септики; 10,15, 20 наступних днiв мiсяця трави). Поряд з антибак терiальною терапiСФю хворим призначають полiвiтамiни, препарати, якi коригують порушення мiкроциркуляцii i кровообiгу в нирках (трентал, цинаризин), засоби, якi полiпшують iмунобiологiчну реактивнiсть ди тини (метилурацил, пентоксил, продигiозан, левамiзол, елеутерокок, заманиха, ехiнацея). За наявностi ознак склерозування паренхiми ни рок призначають делагiл протягом 6 мiс.
Пiсля лiквiдацii ознак активностi запального процесу в нирках рекомендуСФться використання фiтотерапii.
При виявленнi у хворого на пiСФлонефрит обструктивних порушень н боку сечовоi системи рекомендуСФться консультацiя дитячого уролога, н за необхiдностi оперативне лiкування.
Лiкарськi рослини, якi використовують при лiкуваннi пiСФлонефриту в дiтей
Лiкарськi рослини, якi використовуються при лiкуваннi пiСФлонеф риту, змiшують у рiвних кiлькостях. Заливають 1 столову ложку збо dv 0.5 л окропу i настоюють пiвгодини; пити по 100150 мл на добу.
3. Гломерулонефрит
3.1 Сучаснi уявлення про патогенез гломерулонефриту
Гломерулонефрит це гетерогенна група захворювань нирок з рiвною клiнiко-морфологiчною картиною, перебiгом та наслiдками. Це iмунне запалення нирок з iнiцiальним i переважним ураженням Клубочкового апарату, що проявляСФться ренальними та екстрареналь-Мими симптомами.
Останнiми роками результати чисельних клiнiко-експерименталь-Них дослiджень сприяли перегляду уявлень про патогенез i принципи Патогенетичноi терапii гломерулонефриту. Попередня теорiя про вирiшальну роль iшемii ниркових клубочкiв у г?/p>