Хижі ссавці Чернігова
Курсовой проект - Биология
Другие курсовые по предмету Биология
ься по сезонах; у горностая забарвлення взимку стає білосніжним. Особливі анальні залози виділяють секрет з різким запахом, подібний до секрету скунсів [6].
Череп невеликий, з укороченим обличчевим відділом і роздутою мозковою частиною. У крупних форм сильно розвинені гребені на черепі. Очні ямки зазвичай великі. Число зубів значно змінюється у різних родів, головним чином, за рахунок передкорінних і корінних зубів. Тільки у калана зменшення зубів до 32 відбулося за рахунок редукції пари нижніх різців. Ікла і хижі зуби сильно розвинені. Жувальна поверхня корінних зубів може мати гострі або притуплені вершини. Загальне число зубів 28-38.
Поширені куницеві дуже широко. Відсутні тільки в Антарктиді, на Фолклендских і Галапагоських островах, острові Мадагаскар, в Ісландії і на деяких островах Вест-Індії, Північного Льодовитого і Тихого океану. Завезені в Австралію і Нову Зеландію.
Серед представників родини є наземні, напівдеревинні, напівводні і майже водні форми. Населяють найрізноманітніші ландшафти, зустрічаючись від тундри до пустель і від підніжжя гір до альпійських лугів. Як правило, ведуть одиночний територіальний спосіб життя, іноді тримаються сімями і дуже рідко утворюють невеликі групи. Наприклад, на частини свого ареалу борсукі живуть групами з декількох самців і самок, тоді як в інших популяціях парами або одиночно.
За характером харчування більшість видів хижаки, але поїдають і рослинні корми. У деяких є тенденція до всеїдності. Полюють переважно на дрібних ссавців; видри харчуються рибою, ракоподібними і водними безхребетними. Тхори, ласки і росомаха роблять запаси їжі. Зазвичай, куницеві ведуть осілий спосіб життя. Притулком їм служать вириті нори. Активні переважно вночі, частково в сутінки. З органів чуття краще всього розвинений слух, у деяких також нюх.
Більшість видів полігамні. Розмножуються в певний сезон, що зазвичай триває 3-4 місяці. Для багатьох куницевих характерна затримка імплантації ембріона, що триває до 10 місяців (борсук). Сама вагітність триває від 30 до 65 днів. Кожного року самки дають один приплід, в якому буває 114 дитинчат. Дитинчата народжуються сліпими і голими; матері піклуються про них до 2 місяців. Статева зрілість у молодняка наступає між 8 місяцями і 2 роками. Тривалість життя в природі від 5 до 20 років [8].
Куницеві роблять помітний вплив на популяції дрібних ссавців, особливо гризунів і птахів. Деякі види (наприклад калан) є одними з основних хижаків в своїх біотопах. Медоїди знаходяться в коменсальних відносинах одночасно з людьми і з птахами-медоводами (Indicator), за допомогою яких відшукує медоносних бджіл.
У свою чергу куницеві стають жертвами крупніших хижаків, як правило, вовчих, а також крупних змій, хижих птахів і сов. Деякі види використовують їдкий секрет анальних залоз, щоб відлякувати ворогів, а також застережливе (апосематичне) забарвлення.
Майже всі куницеві мають промислове значення, даючи цінне хутро (особливо куниці видри, соболь, калан, американська норка). Служать обєктами полювання; деякі види розводять в спеціальних господарствах або акліматизують в природі. Лісовий тхір (Mustela putorius) був одомашений. Багато видів корисні як винищувачі шкідливих гризунів і комах; окремі мясоїдні види можуть завдавати збитку птахівництву, рибництву (видра), мисливському господарству, а також переносити інфекційні хвороби. Так, борсук є одним з переносників бичачого туберкульозу, який передається великій рогатій худобі через його екскременти. Місцями ним заражено до 20 % популяції борсуків. Куницеві також переносять сказ.
В результаті активного переслідування з боку людини у ряді місць куницеві зменшили свій ареал або зовсім зникли. Приблизно 38 % видів родини занесено до Міжнародної Червоної книги (в середньому, цей показник для ссавців складає 15 %). Вимираючі види включають: колумбійску ласку (Mustela felipei), європейску (Mustela lutreola) і індонезійску норок (Mustela lutreolina), морску видру (Lontra felina), калана (Enhydra lutris) і гігантску видру (Pteronura brasiliensis). Морська норка вимерла вже в історичний час. Чорноногий тхір вважається видом, вимерлим в дикій природі, хоча робляться спроби його реінтродукувати.
3.1.1 Рід видра - Lutra
Європейська (річкова) видра (Lutra lutra) вид видри, широко поширений в Європі й Азії.
На Україні здебільшого водиться в річках Полісся та Лісостепу. Зрідка трапляється і в степовій зоні. По гірських річках Карпат видра підіймається досить високо в гори. Хутро блискуче, темно-буре.
Місця оселення річки, озера, стариці, ставки. У воді видра майстерно плаває і пірнає. Веде нічний спосіб життя, а вдень спить в норі. Вхід в нору розташований нижче рівня води. Є у видри також і тимчасові сховища підмиті водою береги, купи хмизу або корчі, повалені дуплисті дерева тощо. Взимку видра звичайно тримається в незамерзаючих місцях річок [3].
Живиться переважно рибою, хоч поїдає також багато жаб, раків, молюсків та різних водяних комах. Полює і на водоплавних птахів та мишовидних гризунів, зокрема водяних полівок. Спіймавши здобич, виносить її влітку на берег, а взимку на лід.
Парування у видри відбувається в лютому березні. В травні самка народжує 2-5 малят. Через 6 тижнів вони вже починають виходити з нори. Статевої зрілості досягає в 3-річному віці, живе 12-15 років.
Занесена в Червону Книгу України.
3.1.2 Рід куниця Martes
Куниця або куна (Martes) рід ссавц?/p>