Хижі ссавці Чернігова
Курсовой проект - Биология
Другие курсовые по предмету Биология
?них територій.
Іншими трьома факторами є конкурентні взаємини хижих з людиною, висока комерційна та експлуатаційна цінність хутра та рудиментарна ознака сучасної цивілізації колекційна значимість трофеїв, які за давніших часів Були мірилом мужності мисливців. Хижі мають традиційне промислове значення, передусім як хутрові звірі та обєкти трофейного і спортивного полювання.
До переліку антропогенних факторів варто додати ще три фрагментація ареалів в результаті розвитку складної транспортної інфраструктури людської цивілізації, що порушує просторову та генетичну структуру популяцій хижих, ускладнення сучасної біоценотичної кризи інтродукцією нових видів хижих та наявність свійських хижих (котів, собак), що вступають у конкурентні взаємини з аборигенною фауною [6].
Хижі ссавці є однією з найширше представлених груп ссавців у червоних списках. З 18 видів хижих аборигенної фауни 2 види на сьогодні повністю зникли (росомаха та тюлень), 9 видів хижих (вкл. тюленя) внесені до Червоної книги України (1994). За винятком роду Vulpes (лис звичайний і корсак), практично всі види внесені до бернських списків, зокрема 9 видів (рахуючи вимерлих) (Конвенція… 1998).
Загалом в найкризовому стані знаходяться всі аборигенні види родини котячих (Felidae) та надродини арктоїдей (Ursidae, Phocidae, Mustelidae). Малими є перспективи збереження найкрупніших видів, зокрема, ведмедя та рисі, що тепер знаходяться під увагою міжнародної програми із збереження крупних хижих (large predators). В кращому стані знаходяться популяції видів з родини собачих (Canidae), з яких лис-корсак заслуговує на охоронний статус як вид із вкрай обмеженним поширенням в Україні.
Вплив екологічних чинників на хижих ссавців. Віддалення людини від природи сприяло лібералізації законодавства і формуванню гуманного відношення суспільства до хижаків. Це призвело до зростання чисельності вовка та лисиці, наслідком чого стало скорочення чисельності інших мисливських тварин, поширення сказу й інших захворювань. Але й самі вони дуже потерпають від впливу різних екологічних чинників, серед яких суттєвими є тривалі повені, що сприяють зростанню смертності малюків та утримують чисельність основних жертв на низькому рівні. До негативних чинників також можна віднести випасання свійських тварин, які є носіями збудників сказу, лептоспірозу, бруцелльозу, сибірської виразки тощо. Дуже небажаними мешканцями природного середовища є собаки та свійські кішки, оскільки завдяки їх паруванню з дикими родичами з`являються гібриди. Це руйнує генофонд та спричиняє появу тварин, вплив яких на інші популяції важко передбачити. Із позитивних заходів дуже важливими являється будівництво дамб у заплавах річок, які являються важливими місцями для рятування багатьох ссавців під час повені. Важливим чинником, що сприяє підвищенню смертності хижих ссавців, став автомобіль. Крупні хижі підбирають трупи збитих автомобілями котів, собак, їжаків та інших тварин і під час цього піддаються відповідному ризику.
Найбільш вразливими хижаками являються європейська норка, видра і горностай. Упродовж останніх 20 років дуже скоротилися чисельність і ареал європейської норки та степового тхора. Це потребує зміни статусу норки з “вразливий вид” на “зникаючий”, тхора з “рідкісний вид” на “вразливий”. Включення борсука до Червоної книги України протирічить реаліям, оскільки в багатьох країнах він залишається об`єктом полювання, а у нашій державі його чисельність та ареал дуже зросли. Тому вважаємо за доцільне повернути йому статус мисливського виду, який також треба надати і шакалу. Останній вже наносить певну шкоду господарству та здатен значно погіршити санітарно-епідеміологічну ситуацію [10].
Для збереження популяцій рідкісних видів пропонуються певні законодавчі та практичні заходи, які б послабили антропогенний тиск на середовище існування хижих ссавців.
Розділ 2. Матеріали і методи дослідження
Метод маршрутного обліку. Залежно від мети й задач дослідження, виділяти природні частини, що відрізняються між собою [17]. В кожній з таких природних частин обирають не менше двох головних ділянок, на яких проводитиметься облік хижих тварин. Потім проводять попереднє обстеження головних ділянок, обираючи репрезентативні частини різних місць існування тварин з метою наступного розміщення облікових маршрутів.
Потім складають короткий опис кожної з головних ділянок, вказуючи хоча б приблизне співвідношення на ній площ різних типів середовищ існування. Намічають облікові маршрути, які перетинають ділянки кожного середовища існування. Прокладати колові або замкнуті маршрути (але без різких поворотів) зручніше, адже тоді проходів без обліку меншає. Відстань між обліковими ходами повинна бути не менше 200 м. Довжину облікового маршруту в кожному середовищі існування визначають по карті чи вимірюють кроками. Бажано прокладати обліковий маршрут так, щоб з обох його боків був однотипний біотоп. Якщо все ж таки дослідник мусить прокладати маршрут вздовж кордону двох біотопів, то тоді у вищезгаданих рекомендаціях пропонується облік лише з одному біотопі, згодом подвоївши отримані результати. При цьому слід мати на увазі, що характеристика населення птахів може бути неточною, адже реєструються і невластиві для даного біотопу види.
Для достовірної характеристики населення птахів в кожному типі середовища існування сумарна довжина маршруту в ньому за період обліку повинна складати