Хижі ссавці Чернігова
Курсовой проект - Биология
Другие курсовые по предмету Биология
влітку не менше 5 км, а взимку навіть 10 км і більше. При цьому, якщо розмір виділу не дозволяє закласти в ньому один безперервний маршрут довжиною 5 км, окремі частини єдиного маршруту можна розмістити по кільком ізольованим одна від одної ділянкам одного типу або проходити один і той самий маршрут кілька разів, але не в один день. Останній спосіб застосовують у крайньому випадку, коли немає однотипних біотопів в районі дослідження. Якщо маршрут в одному типі біотопу виявився надто коротким, це може негативно вплинути на репрезентативність облікових даних для характеристики досліджуваного середовища.
Під час польових робіт обліки слід проводити кілька разів на кожному маршруті.
Вибір періодів обліку залежить від кінцевої мети дослідження. Облікові маршрути потрібно проходити по кілька разів. Для характеристики змін пересування тварин обліки проводять приблизно через однакові інтервали (тиждень, декаду, півмісяця, місяць) протягом усього наміченого строку робіт. Розрахунки щільності поселення хижаків здійснюють окремо для кожного періоду часу. Для характеристики змін населення птахів по роках маршрути і строки щорічних обліків мають бути співставними.
При оцінюванні чисельності популяції, видового різноманіття чи звязку видів із середовищем зазвичай не обмежуються одним лише вибірковим обліком. Навіть за умови, що всі джерела потенційних похибок усунені, природна мінливість характеру розподілу тварин в місцях існування призведе до того, що отримані вибірки будуть відрізнятися.
В деяких випадках загальна точність оцінок чисельності (тобто їх відповідність реальним) є другорядною і може навіть взагалі не враховуватися.
Використана методика обліку вимагає від спостерігача оцінювання відстані виявлення хижака. Ці оцінки можуть стати основною причиною похибки. Незначні помилки у виявлені відстані є прийнятними, однак суттєві відмінності чи систематичні недооцінювання або переоцінювання відстані - виявлення стають серйозною проблемою. Існує два способи зменшення можливих похибок. Перший - регулярне тренування й вдосконалення навичок визначення відстані виявлення шляхом вибору обєкта, подумки оцінки й перевірки припущень. Другим методом є розмітка території на окремі ділянки з точно встановленою відстанню. Він менш зручний і в лісі є абсолютно неприйнятним.
Метод анкетування давно і успішно застосовується в різних областях зоологічних досліджень. Особливу цінність даний метод представляє при зборі інформації по рідкісних видах. Він може застосовуватися разом із стандартними обліковими методами, не вимагаючи при цьому великих матеріальних і часових витрат. Результатом проведеного анкетування можуть бути додаткові, часто унікальні, ніде раніше не запротокольовані відомості про місця знахідок рідкісних видів, їх спосіб життя, стан кормової бази, відношення місцевого населення, існуючих лімітуючих чинниках і тому подібне. З іншого боку дані попереднього анкетування можуть бути використані для подальшого планування заходів щодо обстеження тієї або іншої ділянки ареалу виду, що цікавить, пошуку відповіді на те або інше поставлене питання.
В нашій роботі був використаний маршрутний метод, адже він є доволі простим і зручним, доступним, не потребує докладання значних зусиль, попереднього розподілу території, а також метод анкетування.
Розділ 3. Характеристика родів ряду Хижі околиць м.Чернігова
3.1 Родина Куницеві - Mustelidae
Куницеві, куничні, кунячі або тхореві (Mustelidae) родина ссавців ряду хижих. Є однією з найбільш багатих видами родин ссавців. Куницеві сформувалися приблизно 40 мільйонів років тому і їх розміри для хижаків досить малі. До куницевих відносяться куниці, норки, видри, борсуки, тхори та подібні тварини. Куницеві вміють добре пристосовуватися до різних умов, тому представлені у всіх частинах Землі [6].
По числу видів і родів родина куницевих найчисленніша і ряді хижих. У ній налічується біля 56 видів, які обєднуються в 21-22 роди і 2 або 4 підродини. Систематика родини остаточно не встановлена; до недавнього часу до неї відносили також скунсів, що зараз виділяються у окрему родину скунсових (Mephitidae), до цієї родини також пізніше перенесли рід смердючих борсуків (Mydaus). Положення деяких інших таксонів (наприклад росомахи) також спірно та постійно переглядається.
Види, що обєднуються в родину куницевих, вельми сильно розрізняються будовою тіла, способом життя і адаптивним пристосуванням до місця існування. До родини входять дрібні (найменші в ряді) або середні хижаки. Довжина тіла від 11 (мала ласка) до 150 см (калан), маса від 25 г до 45 кг. Самці в середньому на 25 % більші за самок. Тіло звичайний сильно витягнуте, гнучке, рідше відносно коротке, часто масивне (борсук, росомаха). Кінцівки короткі, пальці стопоходящі, пятипалі. Кігті не втяжні; у деяких видів між пальцями є шкірні складки (перетинки). Підошви кінцівок покриті волоссям, мають голі подушки, або цілком голі. У калана кінцівки сильно змінені: задні перетворилися на ласти, а на передніх пальці укорочені і сполучені між собою.
Голова зазвичай невелика, на короткій, але дуже рухомій шиї. Очі середніх розмірів, або великі. Вуха маленькі, рідше великі, з округлими вершинамі. У водних видів вушні раковини сильно зредуковані. Хутро, як правило, густе, пухнасте, з мяким підшерстям. Забарвлення хутра різноманітне: однотонне, двобарвне, смугасте, плямисте. Пишнота і густина шерсті сильно змінюют