Хвороби системи кровi
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
Мiнiстерство освiти та науки Украiни
Вищий навчальний заклад тАЬВiдкритий мiжнародний унiверситет
розвитку людини тАЬУкраiнатАЭ
Горлiвський регiональний iнститут
Реферат
з диiиплiни: Патологiя
На тему: Хвороби системи кровi
студента 1-го курсу денноi форми навчання
Постишева Ярослава Олексiйовича
2009
Вступ
Кров - рiдка тканина органiзму, що циркулюСФ у системi замкнених трубок - кровоносних судинах. Мiжклiтинна речовина ii перебуваСФ у рiдкому станi i називаСФться плазмою. У нiй мiстяться форменi елементи: еритроцити (червонi кровянi тiльця), лейкоцити (бiлi кровянi тiльця), тромбоцити (кровянi пластинки). За обСФмом плазма становить 55-60 % вiд усiСФi циркулюючоi кровi, а форменi елементи - 40-45 %. Гематокрит- це вiдношення обСФму клiтинних елементiв до обСФму кровi.
ОбСФм циркулюючоi кровi СФ однiСФю iз констант внутрiшнього середовища органiзму i залежить вiд вiку, статi, функцiонального стану людини. У дорослих кiлькiсть кровi становить 6-8 % вiд маси тiла. Так, в органiзмi молодоi людини вагою 70 кг циркулюСФ 5-6 л кровi. В органiзмi дiтей вiдносна кiлькiсть кровi бiльша, нiж у дорослих i становить у новонароджених 15 % вiд маси тiла, а у дiтей до року - 11 %. У фiзично тренованих iндивiдуумiв СФ значно бiльше кровi, нiж у людей, що ведуть малорухомий спосiб життя. В нормальних умовах 75 % всiСФi кровi циркулюСФ в судинах, а 25 % ii знаходиться в кровяних депо (селезiнка, печiнка, шкiра). Звiдси кров може надходити в судинне русло при потребi збiльшення обСФму циркулюючоi кров.
Плазма кровi
Плазма кровi мiстить 91 % води i 9 % сухого залишку - це органiчнi сполуки (бiлки, глюкоза, амiнокислоти, сечовина, сечова кислота та iн.) та неорганiчнi солi.
Бiлковий склад плазми кровi:
Бiлки плазми (альбумiни, глобулiни (альфа -, бета -, гамма-глобулiни) та фiбриноген) становлять близько 1 % обСФму плазми (65-85 г/л). Найбiльшу частку складають альбумiни - 40 г/л.
Бiлки плазми кровi виконують наступнi функцii:
- Альбумiни створюють онкотичний тиск, регулюють обСФм циркулюючоi кровi та iнтенсивнiсть утворення сечi.
- Альбумiни СФ бiлковим резервом органiзму, з якого утворюються амiнокислоти.
- Альбумiни та глобулiни (альфа-i бета -) виконують транспортну функцiю, переносячи гормони, залiзо, лiпiди тощо.
- Гамма-глобулiни СФ антитiлами, вони виконують захисну функцiю, беручи участь в забезпеченнi iмунiтету (стiйкiсть органiзму до iнфекцiйних захворювань).
- Бiлки кровi пiдтримують ii вязкiсть, а це призводить до пiдтримання тиску в судинах.
- Бiлки мають буфернi властивостi, тобто зберiгають сталiсть реакцii
- Фiбриноген бере участь у згортаннi кровi i, таким чином, зупинцi кровотечi. Кiлькiсть глюкози у кровi коливаСФться в межах 3,33-5,55 м моль/л. Вона
СФ основним, а для нейронiв мозку - СФдиним джерелом енергii. При зменшеннi концентрацii глюкози нижче 2,22 м моль/л у людини виникаСФ гiпоглiкемiчна кома, яка супроводжуСФться втратою свiдомостi, порушенням кровообiгу та дихання.
У плазмi кровi знаходяться мiнеральнi солi, в основному Nа+, К+, С1-, НС03-, НР042-. РЗх концентрацiя становить близько 0,9 % маси плазми. Такi мiкроелементи, як мiдь та залiзо мiстяться в досить малiй кiлькостi.
Постiйнiсть концентрацii iонiв у плазмi маСФ важливе значения для життСФдiяльностi органiзму, i тому прискiпливо контролюСФться регуляторними системами. Порушення цiСФi регуляцii СФ небезпечним для життя.
Патологiя системи кровi
Хвороби кровi розвиваються в результатi порушень регуляцii кровотворення i кроворуйнування. Це вiдображаСФться на складi периферичноi кровi, на пiдставi вивчення якоi можна судити про стан кровотворноi системи в цiлому. Проте iнодi виникаСФ необхiднiсть дослiдження складу кiсткового мозку, який отримують шляхом пункцii груднини або гребеня клубовоi кiстки (трепанобiопсiя).
Змiни кровi стосуються червоного i бiлого вiдросткiв кiсткового мозку, а також ii рiдкоi частини - плазми як в кiлькiсному, так i якiсному вiдношеннi.
Кiлькiснi змiни кровi
Збiльшення обСФму циркулюючоi кровi називаСФться гiперволемiСФю, зменшення - гiповолемiСФю. Якщо при цьому спiввiдношення мiж форменими елементами i плазмою змiнюСФться в сторону збiльшення клiтин (еритроцитiв), то така гiпер- або гiповолемiя маСФ назву полiцитемiчноi. Якщо переважаСФ плазма - олiгоцитемiчноi.
Полiцитемiчна гiперволемiя зустрiчаСФться як компенсаторне явище в умовах гiпоксii у жителiв високогiрних районiв, при захворюваннях легень, вадах серця. Найвищих цифр кiлькiсть еритроцитiв досягаСФ при iстиннiй полiцитемii або еритремii захворюваннi кровi пухлинного походження, в основi якого лежить гiперплазiя червоного вiдростка кiсткового мозку.
Олiгоцитемiчна гiперволемiя виникаСФ пiсля переливання кровозамiнникiв (полiглюкiн, реополiглюкiн тощо), при гострiй спадковiй недостатностi в стадii олiгоанурii.
Полiцитемiчна гiповолемiя спостерiгаСФться при зневодненнi органiзму внаслiдок блювання, проносу, нецукрового дiабету..
Олiгоцитемiчна гiповолемiя виникаСФ пiсля гострих кровотеч, коли обСФм кровi починаСФ вiдновлюватися за рахунок перемiщення тканинноi рiдини в судинне русло.
Кiлькiснi змiни бiлкового вiдростка стосуються лейкоцитiв i тромбоцитiв. Вмiст лейкоцитiв в кровi може збiльшуватися (лейкоц