Характеристика підродини Шпротоподібні, або Звичайні оселедці (Clupeinae)

Курсовой проект - Биология

Другие курсовые по предмету Биология

i>

Анчоусовидна кілька (С. engraulifor-mis) живе в Середньому й Південному Каспієві, заходячи й у південну частину Північного Каспію. На відміну від звичайної кільки ніколи не зустрічається при солоності нижче 8/оо будучи мешканкою відкритих районів моря й уникаючи глибини менш 10м. Анчоусовидна кілька має більше прогонисте тіло, чим звичайна каспійська кілька, живе до 7 років і росте швидше. Досягає довжини до 15,5см, звичайна довжина до 11,512,5см. Хребців у неї 4448. Узимку анчоусовидна кілька тримається головним чином у Південному Каспієві, переважно в області глибин від 50 до 750м. Навесні й улітку йде на північ і зосереджує у величезній кількості в Середньому Каспієві, дотримуючись зони температурного стрибка на глибині від 15 до 60м. Нереститься головним чином у серпні жовтні, у відкритому морі, переважно над глибиною від 40 до 200м, при температурі води від 13 до 24С и солоності від 8 до 12 проміле. Робить добові вертикальні міграції, піднімаючись уночі до поверхні й опускаючись углиб удень. Основний обєкт харчування анчоусовидной кільки веслоногий рачок эвритемора. Анчоусовидная кілька далеко не так жирна, як звичайна: зміст жиру в її тілі не перевищує 6,4%.

Великоока кілька

Великоока кілька (С. macrophthal-ma) самий глибоководний вид кільок, тримаючийся над глибинами від 70 до 250м і зустрічається на глибині до 300450м. Очі в неї більші, ніж в інших кільок, спина й верх голови темні. Живе в Південному й Середньому Каспієві, у відкритому морі, роблячи більші вертикальні міграції й уникаючи поверхневого шару води, прогрітого більше 14С. Каспійські кільки звичайна, анчоусовидна й великоока служать основним кормом хижих риб Каспію. Ними годуються хижі оселедці, білуга, тюлені.

Промисел каспійських кільок почався в 20-х роках і вироблявся спочатку поблизу берегів. З початку 50-х років став інтенсивно розвиватися інший вид промислу, заснований на приманюванні риби світлом спущеної у воду сильної електричної лампи. Облов кільки, що збирається до лампи, вироблявся спочатку піднімальними конічними мережами, а потім і через розтруб шланга, що спускає поблизу лампи, що засмоктує рибу насосом. Промисел кільки настільки розвився, що її улов склав до середини 60-х років більше трьох чвертей усього улову риби на Каспієві.

 

 

Висновок

 

Поряд з вирішенням загальної проблеми продовольчого забезпечення населення світу, підвищенням рівня та обсягів виробництва продукції рослинництва і тваринництва важливого значення набуває подальший розвиток специфічної галузі агропромислового комплексу рибництва. Безсумнівною є доцільність, актуальність і перспективність розвитку рибного господарства у внутрішніх водоймах, підвищення ефективності вирощування риби в ставах, водосховищах і озерах, розширення географії рибницьких господарств індустріального типу, розселення теплолюбних традиційних обєктів рибництва у північні та східні регіони, де можна використовувати теплі води промислових підприємств та енергетичних комплексів. Теплі води в зимовий період перспективна і достатньо керована база для культивування холодолюбних видів риб. Це разом з використанням природних низькотемпературних джерел дає змогу істотно розширити виробництво високоцінних видів риб, які є сировиною для одержання делікатесної харчової продукції.

 

 

Список використаної літератури

 

  1. Жизнь животных, под ред. Т.С.Расса. М: Просвещение 1971
  2. ПравдинИ.Ф.1966. Руководство по изучению рыб. М.: Пищ. пром-сть. 376с.
  3. ЧерешневИ.А., ШестаковА.В., СкопецМ.Б., КоротаевЮ.А., МакоедовА.Н. 2001. Пресноводные рыбы Анадырского бассейна. Владивосток: Дальнаука. 336с.
  4. www.fishing.kz
  5. www.fishing.com.ua
  6. www.hunter.kz