Характеристика основних джерел економії енергоносіїв в рослинництві
Информация - Сельское хозяйство
Другие материалы по предмету Сельское хозяйство
РЕФЕРАТ на тему:
Характеристика основних джерел економії енергоносіїв в рослинництві
Зміст
1. Енергозаощаджуючі технології в рослинництві
2. Система раціонального землекористування
3. Комплектування МТП та машинних агрегатів і оптимізація режимів їх роботи
Використана література
1. Енергозаощаджуючі технології в рослинництві
Суть енергозаощаджуючих технологій в рослинництві полягає у:
- скороченні кількості операцій;
- вдосконаленні механізованих процесів вирощування та збирання сільськогосподарських культур;
- застосуванні раціональних сівозмін;
- покращенні фізичних характеристик ґрунту;
- збереженні й перерозподілі рослинних залишків сільськогосподарської культури для скорочення процесів ерозії ґрунту;
- виконанні транспортних операцій по перевантажувальній схемі;
- вдосконаленні або розробці нових технологічних процесів, які скорочують витрати палива.
Вітчизняний та зарубіжний досвід свідчить, що найбільші енерговитрати припадають на обробіток ґрунту.
Одна з найенергоємніших технологічних операцій рільництва полицева оранка, яка застосовується на 65…80% площ у розвинутих країнах світу і забезпечує високий урожай, знищення бурянів, зменшує ущільнення ґрунту.
В господарствах Південної зони України на оранку машинним агрегатом ДТ-75М+ПЛН-5-35 витрати палива на злущеному полі становили 14,3 кг/га, а на незлущеному 20,2 кг/га. З урахуванням витрат палива на лущення стерні економія становить 20%.
Мілкий обробіток під озимі в поєднаний із внесенням гербіцидів забезпечує економію палива 4 кг/га; якісне регулювання трактора і сільськогосподарських машин (зчеплення, гальма, гусениці) 15%; правильне агрегатування 20%; технічно справні машини 16%.
Відповідна підготовка поля, раціональний спосіб руху, оптимізація ширини загінки, спосіб завантаження та розвантаження, розбивка поля 7%.
Витрату палива при оранці полицевими плугами можна зменшити (на 5…10%) завдяки застосуванню напівгвинтових корпусів.
Дослідження орних агрегатів показали, що робота трактора Т-150К з напівначіпним плугом ПАП-6-35 у більшості випадків більш продуктивна і менш енергоємна, ніж з навісним, але лише при оранці чистих від пожнивних решток полів. На забруднених рештками полях необхідні часті зупинки агрегату для очищення поля, в результаті чого продуктивність агрегату з напівначіпним плугом зменшується значно більше, ніж з начіпним, а витрати палива збільшуються.
На оранці обовязково використовують гідрозбільшувач зчіпної ваги у тих тракторів, які ними обладнано. Це дозволяє зменшити витрату палива на 5…8%.
Оранка, особливо під озимі культури, повинна виконуватись плугами у поєднанні з пристроями ПВР-2,3 (для пятикорпусних) і ПВР-3,5 (для семи і восьмикорпусних плугів). Економія палива від такого суміщення операцій становить 12…16% порівняно з роздільним способом підготовки ґрунту.
Управління енерговикористання необхідно зорієнтувати на альтернативні можливості маневру глибиною обробітку ґрунту. Наукові дослідження свідчать, то у зоні Лісостепу України доцільно здійснювати основний обробіток ґрунту під озимі культури не.глибше 11…12 см, а під просапні 20…22 см.
За даними досліджень поглиблення оранки під цукрові буряки до 40 см підвищує їх врожайність. За даними німецьких дослідників, зміна глибини оранки з 20 до 30 см не сприяє помітному приросту врожайності більшості сільськогосподарських культур, а витрати палива при цьому зростають у 1,4…1,5 рази.
Аналіз використання машинних агрегатів, що найчастіше застосовуються в зоні Лісостепу України на оранці стерні (глибина оранки 18…20 см), свідчить про залежність енергоємності цієї технологічної операції від трьох основних чинників:
- від кількості корпусів плуга, що агрегатується із трактором (чим більше корпусів, тим нижча енергоємність процесу оранки), залежно від складу орного агрегату енергоємність змінюється на 12,1…29,5%
- рівня енергонасиченості трактора. Порівняння затрат енергоресурсів гусеничними тракторами класу 30 кН свідчить, що витрати палива енергонасиченим трактором Т-150 вищі, ніж трактором ДТ-75М (за інших рівних умов) на 5,1…20,5%. Трактор К-701 навіть із девятикорпусним плугом витрачає палива на 5,7% більше, ніж менше енергонасичений К-700А з шестикорпусним плугом;
- типу ходової системи колісний трактор Т-І50К витрачає на 3,4…9,0% палива більше, ніж гусеничний Т-150.
Загалом негативний вплив зазначених чинників може збільшувати енергоємність оранки для мобільних агрегатів Т-150К + ПЛН-4-35; МТЗ-80 + ПЛН-3-35; К-701 + ПЛН-8-40, порівняно з енергоощадними агрегатом ДТ75М + ПЛН-5-35 у 1,5…1,7 рази.
Один із чинників зменшення енергоємності це робота ґрунтообробних машин у межах оптимальної вологості, на яку вони розраховувалися на етапі проектування. Але треба ураховувати, що ймовірність роботи ґрунтообробних машин у межах оптимальної вологості, становить у Центральному Лісостепу в середньому 30%, Поліссі 47%, Степу 15…20%. У решті випадків ґрунт обробляється за межами оптимальної вологості, то спричинює зниження продуктивності агрегатів та перевитрати палива.
Підвищення вологості ґрунту із 20% до 35% зумовлює зниження продуктивності машинних агрегатів для обробітку ґрунту із гусеничними тракторами на 18%, із колісними на 33%.
Зниження вологості ґрунту з 28% до 13% (чорноземи Лісостеп