Характеристика мистецтва та культури РЖспанii
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
Мiнiстерство освiти i науки Украiни
Чернiвецький нацiональний унiверситет iм. Ю. Федьковича
Географiчний факультет
РЕФЕРАТ
Характеристика мистецтва та культури РЖспанii
Виконав:
студент 211 групи
Козубовький Богдан
Чернiвцi
2009
План
1. Культура
2. Мистецтво
3. Художня лiтература
4. Образотворче мистецтво
5. Архiтектура i скульптура
6. Музика
7. Кiномистецтво
1. Культура
Назва РЖспанiя - фiнiкiйського походження. Римляни використовували його (ХиспанiаСФ) у множинi для позначення всього Пiренейського пiвострова. У I столiттi до н.е. йде активний розвиток iберiйських колонiй Риму - побудованi акведуки в Сеговii, Таррагоне, Мерiде, театри в Мерiде, Таррагоне i в Сагунто. До 74 року н.е. всiм iспанцям дарувало повне громадянство в Римськiй iмперii.
Християнство розповсюджувалося в РЖспанii протягом першого сторiччя нашоi ери, але спочатку римляни заважали цьому, переслiдуючи i зраджуючи мученицькiй смертi багатьох християн. У 409 роцi РЖспанiя пiддалася вторгненню армii нiмецьких племен, а до 419 року утворилося ВестготськоСФ королiвство. Столицею держави вестготiв стаСФ Толедо.
У VIII столiттi починаСФться перiод мусульманськоi РЖспанii. У 772 роцi армiя пiд предводiтельством вестготського короля Пелайо (Pelayo) завдала першоi символiчноi поразки маврам при Кавадонге на пiвночi РЖспанii. Ця битва вiдзначила початок Реконкiсти - повернення християнам iспанських земель, зайнятих мусульманами. Велика частина пiвострова була завойована християнами до 1266 року.
У 1492 роцi араби втрачають своСФ останнСФ володiння на Пiренейському пiвостровi - Гранаду. Завершення Реконкисти i обСФднання РЖспанii на основi королiвств Кастiлii i Арагона повязане з iменами Католицьких королiв - РЖзабелли I Кастильськоi i Фердинанда II Арагонського.
В 1516 роцi короля Фердинанда змiнив його внук Карл, що належав до Габсбургськой династii. Мадрид став столицею РЖспанii в 1561 роцi при Пилипi II. XVI столiття, повязане з вiдкриттям Нового Свiтла, - час незаперечного морського панування РЖспанii, яке похитнуло пiсля розгрому Непереможноi армади англiйцями в 1588 роцi.
У XVII столiттi РЖспанiя втягуСФться в 30-рiчну вiйну з Нiдерландами, ФранцiСФю i АнглiСФю, яка приводить до серйозноi економiчноi кризи в краiнi. У 1700 роцi останнiй iспанський король з династii Габсбургiв Карл II вмираСФ бездiтним, починаСФться боротьба за iспанський престол мiж австрiйською гiлкою династii Габсбургiв i французькими Бурбонами, що закiнчуСФться Утрехтськiм миром i встановленням правлiння Бурбонiв. Воно приносить РЖспанii обСФднання, життя починаСФ шикуватися по французькому зразку. Так продовжуСФться до 1808 року, коли Наполеон захоплюСФ РЖспанiю, оголошуючи ii королем свого брата Жозефа Бонапарта.
Пiсля вигнання французiв з РЖспанii Фердинанд VII повертаСФться на престол, що, проте, не приносить спокою. Полiтика краiни цього перiоду вiдома Карлiстськiмi вiйнами - суперництвом лiбералiв i консерваторiв, проголошенням Першоi республiки, путчем i вiдновленням монархii. В кiнцi XIX столiття РЖспанiя втрачаСФ своi останнi заокеанськi володiння (Кубу, Пуерто-рiко, Фiлiппiни).
РЖспанiя почала XX столiття знаходиться в болiсному виборi мiж вiйськовими диктаторськими режимами i встановленням республiканського правлiння. З 1923 по 1930 рiк триваСФ перiод вiйськовоi диктатури генерала Мiгеля Прiмо де Рiвери. Пiсля виборiв 1931 року проголошуСФться республiка, i король Альфонс XIII вимушений покинути РЖспанiю. Пiсля двох чорних рокiв правого уряду (1934-1936) на виборах перемагаСФ лiвий Народний фронт, суспiльство розбиваСФться на два табори - що пiдтримують Народний фронт i що пiдтримують командувача гарнiзоном в Марокко генерала Франко, що виступив проти республiки.
Нацiоналiстiв генерала Франко пiдтримують монархiсти, церква, а також праве крило фалангiстiв (iспанських фашистiв). У 1936 - 1939 рр. в РЖспанii йде громадянська вiйна, що понесла життя бiльше 600 тисяч чоловiк, з яких 400 тисяч стали жертвами полiтичного терору режиму Франко. Перiод 1939 - 1975 рр. вiдомий як диктатура Франко, в цей час влада в краiнi належить католицькiй церквi, вiйськовим i крупним землевласникам. У 1969 роцi за пропозицiСФю Франко його наступником на посту роздiлу держави i майбутнiм королем РЖспанii був затверджений Хуан Карлос де Бурбон, внук Альфонса XIII.
Пiсля смертi Франко в 1975 роцi РЖспанiя стаСФ парламентською монархiСФю на чолi з королем Хуаном Карлосом I. 12 грудня 1978 року прийнята нова демократична Конституцiя РЖспанii. Пiсля вiйськового путчу 1981 року в 1982 роцi перемогу на парламентських виборах беруть соцiалiсти, Фелiпе Гонсалес залишаСФться премСФр-мiнiстром до 1996 року. У 1982 роцi РЖспанiя вступила в НАТО, в 1986 роцi стала членом РДС.
Зближення РЖспанii з рештою СФвропейського спiвтовариства значно пiдняло престиж краiни, зросла ii полiтико-економiчна вiдвертiсть i привабливiсть для туристiв. У 1992 роцi в Барселонi проводилися лiтнi Олiмпiйськi iгри, Мадрид був оголошений РДвропейським мiстом культури, а Севiлья приймала мiжнародну виставку ЕКСПО-92. У краiнi також широко наголошувалося 500-рiччя вiдкриття Колумбом Америки. У XXI столiття РЖспанiя вступила демократичним i таким, що швидко розвиваСФться державою, одним з найцiкавiших i привабливiших в РДвропi.
В 1980-i ?/p>