Характеристика мистецтва та культури РЖспанii
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
лiття) - найбiльша пiсля знаменитоi Кааби в Меццi мечеть свiту. РЗi 19 нефiв з 32 арками займають значну площу (175x140 м). Подвiйний памятник - мечеть i собор - свiдчить про спробу християнськоi держави позбавитися навiть вiд натяку на мусульманський вплив. У 1236 роцi, пiсля узяття мiста християнами i втечi мусульман до Пiвнiчноi Африки, король Фердинанд III наказав перетворити ii на християнський храм. Було закрито 19 дверей, що виходять в двiр, уздовж внутрiшнiх стiн будiвлi побудували капели, мiнарет перетворили на дзвiницю.
У РЖспанii збереглися численнi середньовiчнi замки - парадори. Зазвичай вони розташовуються в живописних, тихих i затишних куточках i надають прекраснi можливостi як для вiдпочинку, так i для роботи. Зараз це цiлий комплекс будiвель i споруд, що поСФднують строгi архiтектурнi лiнii з сучасним iнтерСФром номерiв. Номери з телевiзором, телефоном i мiнi-баром оснащенi системою опалювання i кондицiонером. Для любителiв активного вiдпочинку в таких будiвлях обовязково передбаченi басейн, тенiснi корти, тренажернi зали.
Мадрид - Нацiональний музей живопису i скульптури Прадо, Музеi сучасного мистецтва i природних наук, археологiчний i етнографiчний, iспанського народу. Королiвський палац 18 ст. i сади Сабатiнi, церква Сан-Франциско-эль-грандовi 18ст., парк Буено-петiро iз зоопарком i Ботанiчним садом, резиденцiя монарха Зарзуела, монастирi Ель-еспрiаль, Долина Полеглих - меморiал жертвам цивiльноi вiйни.
Барселона - Морський i Археологiчний музеi, Музеi каталонського мистецтва i Пабло Пiкассо, фортеця Монжуiк, собор Святого Сiмейства, церква Сан-пабло-дель-кампо - 914 р., готичний собор Санта-юнанiя.
Толедо - архiтектура мавританського перiоду, замок Алькасар 13-18 ст, готична церква Сан-хуан-делос-рСФСФс, синагога 14 ст., мiiе спалювання СФретикiв - площа Плаза-дель-зоко.
Сарагоса - собор Ла-сео 12-16ст, собор Ель-пiлар 17 ст., резиденцiя арагонських королiв Кастiльо-де-ла-альяферiс.
Севiлья - королiвський палац 1181р., башта Хиральда 12 ст. - колишнiй мiнарет, мавританська архiтектура, собор 13 ст., мавританський замок Алькасар 12-16 ст., церква Санта-каталiна.
Гранада - розвалини фортецi Альгамбра, кафедральний собор 16-18 ст, каплиця, де похованi Фердинанд V i РЖзабелла I, сади Генералiфе. Кордова - мавританська мечеть, руiни палацу-фортецi, 16-арочний мiст римського перiоду, найбiльша мечеть РДвропи, перебудована в 1236 в християнський храм.
Пальма-де-Майорка (на Балеарських островах) - готичний собор 1230 р., каплиця iз зведеннями роботи Антонiо Гаудi, церква св. Франциска 13 ст., палац Альмудайна, замок Бельведер 14 ст.
РЖспанiю вважають найбiльшою "мисливською" краiною в РДвропi. Найкрупнiший мисливський заповiдник - Саха (177 тис. га) займаСФ майже всю схiдну половину провiнцii Сантандер в Кантабрiйськiх горах (пiвнiч краiни). У лiсах цього заповiдника полюють на ведмедя, кабана, косулю, вовка, сарну, а з птахiв - на курiпку i бекаса.
Один з красивих i багатющих по флорi i фаунi мисливських заповiдникiв РЖспанii - Сомьедо (88 тис. га) - розташований в горах пiвнiчноi провiнцii Овьедо. Його лiси складаються з найрiзноманiтнiших широколистяних порiд. Тут водяться ведмiдь, вовк, лисиця, кабан, косуля, сарна, тхiр, куниця, заСФць, з птахiв - глухар, курiпка, бекас, дикий голуб, перепелиця.
3. Художня лiтература
Початок XX столiття ознаменувався розквiтом новоi iспанськоi лiтератури, пiзнiше повязаноi iз загальноСФвропейським екзистенцiалiзмом. Його найважливiшi представники - Мiгель де Унамуно, Пiо Бароха, Антонiо Мачадо. Усесвiтню популярнiсть здобула поезiя убитого фашистами в 1936 роцi поета Федерiко Гарсиа Лорки. У XX столiттi народилася латиноамериканська iспаноязичная лiтература, що стала явищем свiтового масштабу, - такi автори як Хорхе Луiс Борхес i ГабрiСФль Гарсия Маркес i до цього дня залишаються одними з самих читаних.
Початок iспанськiй лiтературi кастильською мовою поклала велика памятка iспанського героiчного епосу Пiсня про Сiда (прибл. 1140 р.) про подвиги героя Реконкiсти Родрiго Дiаса де Бiвара, прозваного Сiдом. На основi цiСФi та iнших героiчних поем у добу Раннього Вiдродження формуСФться iспанський романс - найбiльш вiдомий жанр iспанськоi народноi поезii.
У зародженнi iспанськоi поезii велику роль вiдiграв Гонсальво де Берсео (прибл. 1180 р. - 1246 р.), автор релiгiйних i дидактичних творiв, а основоположником iспанськоi прози прийнято вважати короля Кастилii i Леону Альфонса Х Мудрого (1252-1284), який залишив ряд iсторичних хронiк i трактатiв. У жанрi художньоi прози його справу продовжив iнфант Хуан Мануель (1282-1348), автор збiрки новел Граф Луканор (1328-1335). Найбiльшим поетом початкового перiоду кастильськоi лiтератури був Хуан Руiс (1283 - прибл. 1350), що створив Книгу благоi любовi (1343). Вершиною середньовiчноi iспанськоi поезii стала творчiсть лiрика Хорхе Манрiке (прибл. 1440-1479).
Доба Раннього Вiдродження (початок XVI ст.) позначена iталiйським впливом, провiдником якого став Гарсiласо де ла Вега (1503-1536), i розквiтом iспанського рицарського роману. "Золотим вiком" iспанськоi лiтератури прийнято вважати перiод iз середини XVI по кiнець XVII ст., коли творили Лопе де Руеда (мiж 1500-1510 - прибл. 1565), Лопе де Вега (1562-1635), Педро Кальдерон (1600-1681), Тирсо де Молiна (1571-1648), Хуан Руiс де Аларкон (1581-1639), Франсиско Кеведо (1580-1645), Луiс Гонгора (1561-1627) i, нарештi, Мiгель де Сервантес Сааведра (1547-1616), автор безсмертного Дон Кiхота (1605-1615).
Протягом XVIII i бiльшоi частини XIX ст. iспанська лiтература знаходилася в глибокому занепадi i займ?/p>