Характеристика мистецтва та культури РЖспанii
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
i церкви будувалися в дороманськом або мосарабськом стилi. Готика прийшла до РЖспанii в кiнцi XII столiття. Вона характеризуСФться стрiлчастими арками, завдяки яким зведення стали вищими, а вiкна - ширше, зовнiшнiми опорами (контрфорсами), якi прийняли на себе вагу зведень. Пiзня (що полумянiСФ) готика вiдрiзняСФться багатством камяного рiзьбленого орнаменту.
Мавританськi майстри, що залишилися в РЖспанii, створили особливий змiшаний християнсько-мусульманський стиль мудехар, що вiдрiзнявся розвиненою декоративнiстю. Характерним прикладом готичного iспанського собору СФ собор XIII столiття в Леонi.
До початку XIV столiття в РЖспанii розповсюджуються iдеi Вiдродження, а разом з ними зявляСФться i архiтектурний стиль ренесанс, що характеризуСФться строгою симетрiСФю, використанням полуциркульной арки i античних ордерiв. Раннiй iспанський ренесанс вiдомий пiд iмям платересько (вiд iспанського платеро - ювелiр), вiн вiдрiзняСФться тонким декором, що нагадуСФ срiбнi ювелiрнi вироби. Унiкальним памятником платересько СФ заiжджий двiр Сан-маркос в Леонi. Бароко принесло в архiтектуру драматизм i рух, екстравагантнiсть декору i пишноту скульптур. РЖспанський варiант бароко чуррiгересько названий на честь сiмi архiтектором Чуррiгера.
Прикладом iспанського бароко може послужити будiвля унiверситету у Вальядолiде.
РЖспанiя прославилася архiтектурою епохи модерну, столицею якоi по праву вважаСФться Барселона. Каталонськi архiтектори - i, перш за все, Антонiо Гаудi, створили власну неповторну мову форм, в якiй до цих пiр знаходять натхнення архiтектори краiн Старого i Нового свiтла. Одним з найвiдомiших творiнь Гаудi СФ Будинок Мила (Каса Мила) в Барселонi.
У РЖспанii збереглися численнi середньовiчнi замки - парадори, в даний час зазвичай використовуванi як готелi.
Величезний iнтерес представляСФ народна архiтектура РЖспанii, традицii якоi сильно розрiзняються в рiзних областях краiни. На пiвночi будували камянi будинки з навiсами i деревяними балконами, в Кастiлii споруджували удома з деревяним каркасом, а на пiвднi поширенi удома з обпаленоi i вибiленоi глини, стiни яких вiдображають сонячнi променi. Неодмiнним архiтектурним атрибутом сiльських районiв, особливо тих, де мало рiчок i постiйно дмуть вiтри, стали вiтрянi млини. У селах часто зустрiчаються ермiти - каплицi або молельнi, присвяченi мiiевому святому.
6. Музика
Розквiт iспанськоi музичноi культури, особливо в жанрi церковноi музики, почався в XVI ст. Провiдними композиторами тiСФi доби були майстер вокальноi полiфонii Крiстобаль де Моралес (1500-1553) i його учень Томас Луiс де Вiкторiя (прибл. 1548-1611), прозваний "iспанським Палестрiною", а також Антонiо де Кабесон (1510-1566), що прославився творами для клавесина й органу. У XIX ст. пiсля тривалоi доби застою iнiцiатором вiдродження нацiональноi музичноi культури став Фелiпе Педрель (1841-1922), основоположник новоi iспанськоi композиторськоi школи i автор сучасного iспанського музикознавства. У кiнцi XIX - на початку XX ст. iспанська музика здобуваСФ СФвропейську популярнiсть завдяки таким композиторам, як Енрiке Гранадос (1867-1916), РЖсааку Альбенiс (1860-1909) i Мануель де Фалья (1876-1946). Сучасна РЖспанiя дала таких всесвiтньо вiдомих оперних спiвакiв, як Пласидо Домiнго, Хосе Каррерас i Монтсеррат КабальСФ.
7. Кiномистецтво
Найвiдомiший iспанський кiнорежисер Луiс Бунюель (1900-1983) ще в 1928 р. разом з Сальвадором Далi зняв свiй перший сюрреалiстичний фiльм Андалузький пес. Бунюель був змушений покинути РЖспанiю пiсля Громадянськоi вiйни i поселився в Мехiко, де створив знаменитi кiнокартини Нищiвний ангел (1962), Денна красуня (1967), Скромна чарiвнiсть буржуазii (1973) i Що заважаСФ заповiтнiй метi (1977). У пiсляфранкiстський перiод в РЖспанii було небагато кiнорежисерiв, якi здобули популярнiсть як на батькiвщинi, так i за кордоном. До них вiдносяться Карлос Саура, Педро Альмодовар (Жiнка на межi нервового зриву, 1988; Кiка, 1994) i Фернандо Труева (Прекрасна доба, 1994), якi сприяли змiцненню свiтовоi слави iспанського кiнематографа.
Лауреатом Нобелiвськоi премii в областi поезii став Хуан Рамон Хименес.