Характеристика емоцій і почуттів, їх вплив на діяльність юриста
Контрольная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие контрольные работы по предмету Юриспруденция, право, государство
Зміст
1. Характеристика емоцій та почуттів, їх вплив на діяльність юриста
2. Психологія особистості правопорушника
3. Тест
Список використаних джерел
1. Характеристика емоцій та почуттів, їх вплив на діяльність юриста
Емоції і почуття, так само як і психічні процеси, забезпечують відображення та пізнання навколишнього світу. Але, на відміну від сприймання, памяті, мислення, емоції і почуття відбивають реальну дійсність у формі переживань. Пізнаючи світ, людина по-різному сприймає предмети і явища. Одні події викликають захоплення, інші - печаль, гнів тощо. Захоплення, гнів, радість - все це прояви субєктивного ставлення людини до навколишніх предметів і явищ, емоційні переживання її. Отже, емоції - це психічне відображення у формі переживання життєвого смислу явищ і ситуацій. В емоційних переживаннях відбивається життєва значущість інформації. Якщо предмети чи явища задовольняють потреби людини або полегшують задоволення їх, то в неї виникають позитивні емоції, якщо ні - негативні.
Стенічні емоції підвищують життєдіяльність організму; астенічні пригнічують життєдіяльність, знижують енергію субєкта.
Розрізняють прості (нижчі) та складні (вищі) емоції. Прості (нижчі) - переживання, повязані із задоволенням або незадоволенням фізіологічних потреб.
Емоції можуть істотно впливати на процес діяльності. Переживання життєвого смислу явищ і властивостей світу, або емоцій, - необхідна передумова людської активності. Емоційні процеси забезпечують передусім енергетичну основу діяльності, є мотивами її. Емоції визначають якісну і кількісну характеристику поведінки. Вони також забезпечують селективність сприймання - вибір обєктів середовища, які впливають на людину і мають для неї значення.
Почуття - одна з основних форм переживання людиною свого ставлення до явищ дійсності. Вони більш стійкі і постійні порівняно з емоціями, що виникають у відповідь на конкретну ситуацію, тобто ситуативні.
Структура почуття складається не лише з емоцій, а й з більш узагальненого ставлення людини, повязаного з розумінням, знанням. Тісний звязок почуттів з емоціями виявляється передусім у тому, що кожне почуття переживається і розкривається через конкретні емоції [1, с.151].
Тварини не мають почуттів. Емоції, спільні для людейі тварин (страх, гнів, цікавість, сум тощо), мають якісну відмінність.
Світ емоцій людини багатогранний. Емоцій стільки, скільки ситуацій, в яких перебуває особистість. В цілому почуття й емоції змінюються контрастно в таких напрямках:
задоволення (приємне переживання);
незадоволення (неприємне переживання);
подвійне (амбівалентне);
невизначене ставлення до дійсності.
При цьому людина перебуває в сильному напруженні, збудженні або ж у спокійному стані.
Фізіологічною основою функціонування найпростіших емоцій є діяльність нервових центрів, розміщених у нижніх відділах головного мозку, в підкірці. І.П. Павлов писав, що підкіркові центри є центрами складних безумовних рефлексів - харчових, захисних та інших, водночас вони є і фізіологічним підґрунтям елементарних емоцій.
Дані досліджень останніх років показали, що основу фізіологічного механізму емоцій становлять ретикулярна формація, яка активізує діяльність механізму мозку, і центри, розміщені в гіпоталамусі, таламусі, лімбічній системі та підкіркових вузлах.
Емоційні переживання супроводжуються виразними рухами, які, згідно з теорією Ч. Дарвіна, є рудиментами доцільних інстинктивних рухів тварин. Очевидно, ці рухи на певному етапі розвитку тваринного світу виявилися позитивними в плані пристосування тварин до навколишнього світу, що постійно змінюється.
Згідно з теорією фізіолога Кеннона, емоції, мобілізуючи сили організму, приводять його у стан готовності до втрачання енергії. Спочатку виникають емоції, а згодом, як наслідок, зміни в організмі.
У житті людини виявляються різноманітні емоційні переживання (страх, настрій, пристрасть, афект тощо), які різняться за специфікою плину і впливу на її діяльність.
Страх - емоція, що виникає в ситуаціях загрози біологічному або соціальному існуванню людини і спрямована на джерело справжньої або уявної небезпеки. Індивід у психологічному стані страху, як правило, змінює свою поведінку. Страх у людини викликає депресивний стан, неспокій, прагнення уникнути неприємної ситуації, іноді паралізує її діяльність. Якщо джерело небезпеки є невизначеним або неусвідомленим, стан, що виникає, називається тривогою. Під впливом страху в людини виникають вегетативні дисфункції (серцебиття, тремтіння мязів, рясне потовиділення), зявляється своєрідний вираз обличчя. У випадках, коли страх досягає сили панічного страху, жаху, він здатний навязати стереотипи поведінки (втеча, заціпеніння, захисна агресія). Неадекватні реакції страху спостерігаються при різних психічних захворюваннях (фобії) [4, с.37].
Настрій - відносно тривалий, стійкий психічний стан помірної або слабкої інтенсивності, що виявляється як позитивний або негативний емоційний фон психічного життя індивіда. Настрій може бути радісним або сумним, бадьорим або пригніченим. Джерелом виникнення того чи іншого настрою є, як правило, стан здоровя або становище людини серед людей; задоволена чи не задоволена вона своєю роллю в сімї та на роботі. Разом з тим настрій, у свою чергу, впливає на ставлення людини до свого оточення: неоднаковим воно бу?/p>