Характеристика емоцій і почуттів, їх вплив на діяльність юриста
Контрольная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие контрольные работы по предмету Юриспруденция, право, государство
стість людини, яка здійснила злочин, юристу необхідно виявити домінуючі мотиви його життя і діяльності.
Без цього важко, а часом і неможливо розкрити субєктивну сторону особистості правопорушника, так як злочинні діяння, однакові за юридичними ознаками, можуть бути зумовлені різними спонуканнями. Цікаве формулювання знаходимо у харківського спеціаліста А.Ф. Зелінського: крадіжка, наприклад, в одному випадку виявляє хижацьку і наживацьку спрямованість винного, а в іншому - слабовільність і навіюваність. Від першого швидше всього можна очікувати повторного розкрадання, від другого - найрізноманітніших вчинків.
Здійснюючи вчинки і дії, люди виходять з різних спонукань, нерідко керуються прямо протилежними мотивами, які відіграють виключно важливу роль в життєдіяльності кожного індивіда. Сукупність стійких мотивів, які орієнтують діяльність особистості, справедливо вважають ядром спрямованості особистості. Саме потяги і бажання, інтереси і переконання, установки та ідеали виступають механізмом регуляції поведінки людини [1, с.153].
Теоретичні дослідження і кримінальна практика показують, що мотиваційна сфера особистості правопорушника характеризується егоцентризмом, неприйняттям ним соціальних цінностей, стійким конфліктом з частиною представників навколишнього середовища, оправданням себе.
В особистості правопорушника переважає викривлена система цінностей, яка формується в процесі соціалізації, так як не є вродженою. Багато злочинів повязані із заздрістю, що є передумовою для розкрадань, грабіжництва і розбою.
Одним з найнебезпечніших різновидів викривлених потреб є потреба в алкоголі і наркотиках, які виступають каталізатором злочинних дій. Вивчення осіб, засуджених за вбивства (500 чоловік), свідчать про те, що близько половини з них почали вживати спиртні напої і наркотики з раннього віку. Вони в кілька разів посилили прояв агресії і збільшили її вагу. Агресивні дії в основному проявлялися в погрозах, побиттях, образах і бійках, тобто були спрямовані проти особистості.
На базі викривлених потреб виникає відповідна система інтересів, яка є сходинкою від потреби до поведінки людини. Наприклад, у більшості розкрадачів, шахраїв, хабарників матеріальні інтереси, так званий "інстинкт накопичення", є основним змістом їх життя і діяльності. І вони, духовно бідні і навіть обділені, намагаються компенсувати цю бідність і обділеність грошима, речами, розгульним життям. Важливо підкреслити, що головною антисоціальною стороною цих викривлених потреб є вишукування неправомірних джерел їх задоволення.
Особливу небезпеку для суспільства становлять злісні правопорушники - вбивці, насильники, бандити, грабіжники. Особливо небезпечні рецидивісти, для яких злочинна діяльність є стійкою орієнтацією в їх житті. Вони відзначаються крайньою жорстокістю та імпульсивністю, відсутністю у почуття милосердя до людей, низьким рівнем культури. Переважна більшість злочинів здійснюється злісними злочинцями з прямим наміром. Поряд зі сферою свідомості у них починає функціонувати підсвідома спрямованість на здійснення певних злочинів, що штовхає їх на нові злочини [6, с.335].
Глибоке вивчення юридичними працівниками психологічних особливостей особистості звинуваченого дає можливість:
по-перше, більш правильно кваліфікувати здійснений злочин;
по-друге, здійснювати вибір найбільш підходящих психологічних прийомів впливу на звинуваченого в процесі проведення слідчих дій;
по-третє, більш успішно виявляти причини і у мови злочину.
Із змістовної точки зору психологічне вивчення особистості звинуваченого включає в себе дослідження його внутрішнього світу, потреб, інтересів, мотивів, які визначають вчинки і дії людини, емоційної і вольової сфери, індивідуальних особливостей мислення, памяті, сприйняття, уяви та інших психічних явищ.
3. Тест
Визначити, якому виду уяви відповідають положення:
а)"формує образи на основі опису обєктів" - репродуктивна уява;
б)"створює нові оригінальні образи" - активна уява;
в)"відтворює образи за словесним описом" - репродуктивна уява.
Список використаних джерел
- Безсмертна Н.В., Кашинцева О.Ю., Іолкін Я.О. Підприємницьке право. - К.: Істина, 2005. - 448 с.
- Жук Л.А., Жук І.Л., Неживець О.М. Правові основи підприємницької діяльності. - К.: Видавництво Європейського університету, 2004. - 292 с.
- Крупка Ю.М. Правові й організаційні основи підприємницької діяльності. - К.: Університет "Україна", 2005. - 192 с.
- Никонов В.О. Підприємницьке право. - К.: ДАКККіМ, 2003. - 122 с.
- Ніколаєва Л.В., Старцев О.В. Підприємницьке право. - К.: Істина, 2006. - 208 с.
- Саніахметова Н.О. Підприємницьке право. - К.: А.С.К., 2005. - 911 с.