Футуризм в украiнському мистецтвi
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
рiзко вiдходить вiд традицiй хатян, кидаСФ романсову поетику; в його вiршах зявляСФться чимала доля iронii та самоiронii.
Основнi положення теорii, яку М. Семенко влучно означив як пошуковий футуризм, викладенi в манiфестах 1914 року (вiршi "Сам" та "Кверофутуризм"), що були передмовами до збiрок - "Дерзання" i "Кверофутуризм". Спрямовувалися цi манiфести проти канонiзацii та будь-якого культу в мистецтвi. Проголошувалися "краса пошуку" та "динамiчний лет". Кверофутуризм М. Семенко вважав тимчасовим явищем як течiю, але постiйним - як метод.
Збiрки 1914 року М. Семенко розпочав писати паралельно до виниклого на Украiнi росiйського кубо- та егофутуризму течiю украiнського кверофутуризму - мистецтва шукання. 1918 року Семенко видав у КиСФвi збiрки "ПСФро задаСФться", "ПСФро кохаСФ" i "Девять поем".
ПРДРО КОХАРД
Я мовчу
До тихих затонiв своСФi душi прислухаюсь
Про те що мовчу не признаюсь не признаюсь
Я смутний
Я смутний
Я смутний
Бо щось душу стиска мов кошмар навiсний
Я веселий
Бо в смутку СФ пелюст невмерлий
Я не хочу буть листом осiнньо-зотлiлим
Не хочу про зиму зiтхать восени
Хочу бути смiлим
РЖ жду весни
Хочу буть в парку i милiй читати Верлена
Хочу кружляти я з нею у парi в юрмi
Багнесь ноктюрнiв Шопена
Душу ii зрозумiть
Хочу заплющити очi тiснiше тiснiше
Душу свою вiдчувати струннiше струннiше
Я люблю
Я люблю
Я люблю
Я мовчу
РЖ до тихих затонiв своСФi душi прислухаюсь
Що чую я в душу до тебе вiллю
Я признаюсь.
Пародiювання заштампованих поетичних прийомiв, глузування над традицiйний уявленням про поезiю, "естетство навиворiт", властиве кверо-футуристичному перiоду сходить нанiвець у сюжетних циклах iнтимноi лiрики, де помiтне тяжiння до традицiйних форм. Лiризм циклiв органiчний. Написанi вони у формi солдатського щоденника.
Повернувшись на Батькiвщину, Семенко працюСФ навдивовиж продуктивно i лише протягом 1918 року створюСФ девять поетичних циклiв. "З свiтiв матерiальних вигнана моя мiць нечувана" - так поет характеризуСФ свiй стан i додаСФ: "стояв, чорнi руки заломлюючи".
Наприкiнцi 20-их рокiв розпочинаСФться III перiод творчостi поета. На тлi згортання стилхом СФдиного методу, вiдхiд Михайля Семенка вiд власноi поетичноi системи був вимушений: йому, авангардистовi, важко було пiдкорятися не внутрiшнiй, а продиктованiй потребi писати, як усi.
1919 року проголосив "революцiйний футуризм" й опублiкував "ревфутпоему" - "Товариш Сонце" та "Двi поезофiльми". Був редактором журналу "Мистецтво". 1920 року видав разом з М. Любченко i О. Слiсаренком "Альманах трьох". 1921 року збiрку "промiння погроз". Тодi ж органiзував "Ударну групу поетiв футуристiв", перейменовану на асоцiацiю панфутуристiв "Аспанфут" (1922-1924 рр.), кредо й манiфест якоi були проголошенi в альманасi "Семафор у майбутнСФ" (1922 року). Зазнавши критики лiтературних кiл, Семененко перейшов на позицiю "лiвого фронту" (укр. "ЛЕФ") i перетворив "Аспанфут" на "Комункульт" (1924 року), одночасно працював (1924 - 1927 рр.) як головний редактор Одеськоi кiнофабрики ВУФКУ. 1924 року видав у "Кобзарi" двi збiрки своiх творiв 1910 - 1922 рокiв, 195 року збiрку "В революцiю" та поезофiльм "Степ"; 1927 року, разом з Г. ШкурупiСФм та М. Бажаном, "Зустрiч на перехреснiй станцii" i заснував нове обСФднання футуристiв "Нова Генерацiя" з журналом цiСФi ж назви (1927 - 1930 рр.). Сильно критикований Семенко вiдiйшов вiд футуризму, ставши спiвцем бiльшовицькоi революцii (збiрка "Малий кобзар i новi вiршi", 1928 року).
1930 року вийшов збiрник памфлетiв та вiршiв "РДвропа i ми" з центральною тезою: "Треба вчитися у РДвропи - це так, та не думати "ефiопою". Памфлети Семенка цiкавi й з художнього боку: iронiя згущуСФться до сарказму, використовуються гротескнi образи, поетика парадоксiв, поСФднання рiзних мовних стилiв тощо.
1930-их рокiв визнав "помилковiсть" своiх колишнiх позицiй, виявом чого були збiрки "Сучаснi вiршi" (1931), "З радянського щоденника) i "Китай в огнi" (1932).
У вiршах 1932-33 рокiв поет уже, "як усi", прославляСФ СРСР. Полiтичним твором того часу стала хiба що "Нiмеччина" (1936 року) - гостросатирична поема полiтичноi, фiлософськоi думки, напiвстилiзована пiд манеру Г. Гейне.
23 квiтня 1937 року в КиСФвi ще вiдбувся творчий вечiр Михайля Семенка, а через три днi його заарештували. 24 жовтня 1937 року Семенко був розстрiляний разом з iншими украiнськими письменниками. У серпнi 1960-их рокiв - реабiлiтований.
До вiйни украiнське письменництво черпало теми переважно з села, бо мiсто було украiнцям майже чуже. РЖ тiльки пiсля вiйни футуристи нiби-то вiдкрили його для себе. РЗх захопили такi почуття та емоцii, що вони не встигали переводити iх у звиклi слова, а висловлювалися уривками слiв та окремими складами: тАЬдир... бул... щил... ва... мак... кро... Футуристи дали украiнськiй лiтературi дуже великого поступу, особливо Михайль Семенко. Вони розкрiпачили i урбанiзували украiнську мову.
Рання футуристична творчiсть Семенка, просякнута урбанiстичними й маринiстичними мотивами й сюжетами, вiдзначаСФться мовними i формальними експериментами й намаганням епатувати читача. Ми можемо розрiзняти в його вiршах рiзноманiтнiсть тем, вiд оспiвування киiвських предревнiх каварень переход?/p>