Функціоналізм: виникнення й розвиток
Информация - Психология
Другие материалы по предмету Психология
о. Джемс розглядав психічні процеси як корисну, функціональну діяльність живих організмів у їхніх спробах вижити й пристосуватися до навколишнього світу.
Джемс також підкреслював нераціональні аспекти людської природи. Люди створення не тільки мислячі, але ще й імпульсивним, піддані страстям. Навіть говорячи про винятково розумові процеси, Джемс підкреслював роль нераціонального. Він відзначав, що інтелект працює під впливом тіла, думки складаються під впливом емоційних факторів, на формування суджень і понять впливають потреби й бажанні людей. Таким чином, Джемс не розглядав людину як істоти раціональну.
Розглянемо деякі проблеми, порушені Джемсом у його Основах психології. Основи відкриваються твердженням, що психологія це наука про психічні (ментальні) явища і їхні умови З погляду предмета вивчення, ключові слова тут явища й умови. Слово явища указує на те, що предмет вивчення психології лежить у сфері безпосереднього досвіду; використовуючи слово умови, Джемс говорить про важливість тіла, зокрема, мозку, для психічних процесів.
По Джемсу, головну частину психології становлять фізичні основи свідомості Він визнавав важливу роль вивчення свідомості в нерозривному звязку з людським буттям, тобто в своєму природному середовищу. Звертання до біології й фізіології мозку при вивченні свідомості відмітна риса психології Джемса.
Джемс виступав проти штучного характеру й вузькості вундтовской позиції. Він писав, що свідомі переживання є просто те, що вони є, а не групи або набори елементів. Відкриття дискретних елементів за допомогою інтроспективного аналізу ще не доводить, що ці елементи існують незалежно від спостерігача. Інтерпретація психологом результатів експерименту залежить, насамперед, від його поглядів і позиції, який він дотримується.
Дегустатор учиться розпізнавати окремі елементи смаку й заходу, які людина непідготовлена уловити не в змозі. Звичайні люди під час їжі сприймають суміш смаків, сплав, що вони не можуть проаналізувати. Точно так само, уважав Джемс, той факт, що деякі люди можуть аналізувати власні переживання в умовах психологічної лабораторії, не означає, що окремі елементи, які вони описують, присутні у свідомості кожного, хто переживає такий же досвід. Подібні допущення Джемс називав помилковим висновком психологів.
Глибоко зачеплений підходом Вундта, Джемс заявив, що у свідомому досвіді не існує елементарних відчуттів, вони є винятково результатом складного процесу умовиводу або абстрагування. Джемс виразився різко й красномовно: Ні в кого не може бути елементарних відчуттів самих по собі. Із самого народження наша свідомість повно-повнісінько безліччю різноманітних обєктів і звязків, а те, що ми називаємо простими відчуттями, є результат розбірливості уваги, що часто досягає найвищого рівня.
Замість штучного аналізу й розкладання свідомого досвіду на мнимі елементи Джемс запропонував нову програму психології. Він проголосив єдність всього психічного життя, цілісність безупинно, що змінюється досвіду. Свідомість існує у формі безперервного плину, яке він назвав потоком свідомості і будь-яка спроба розділити його на окремі елементи або фази тільки псує його суть.
Оскільки потік свідомість перебуває в безперервному русі й постійно видозмінюється, ми не можемо пережити ту саму думку або відчуття більше одного разу. Про обєкт або подразник можна думати скільки завгодно раз, але ці думки не будуть однаковими. Їхня різниця обумовлена проміжним досвідом. Таким чином, свідомість носить не оборотний, а спрямований, кумулятивний характер.
Процес мислення також безперервний. Строго говорячи, у потоці свідомості можуть бути пробіли, наприклад, під час сну, але, прокидаючись, ми відразу без праці відновлюємо рух потоку свідомості. Крім того, психіка виборча. Ми можемо приділяти увагу якоїсь маленької частини емпіричного миру виходить, мозок вибірково реагує на безліч діючих на нього подразників, фільтрує й поєднує їх, відбираючи одні й відкидаючи інші. Критерієм вибору, згідно Джемсу, є релевантність тобто тісний взаємозвязок. Мозок відбирає релевантні подразники таким чином, щоб свідомість могла працювати логічно, у результаті формується розумний умовивід.
Головне, що підкреслював Джемс, це ціль свідомості. Він думав, що свідомість має біологічну корисність, у противному випадку вона не вижила б. Ціль, або функція свідомості дати людині здатність у вигляді вміння вибирати пристосуватися до навколишнього середовища. Джемс розрізняв свідомий вибір і звичку, він уважав, що звички несвідомі й мимовільні. Свідомість починає діяти, коли ми зіштовхуємося з новою проблемою й необхідністю вибирати шлях її рішення. Свідомість це життєва важлива функція високорозвинених істот, що живуть у складному середовищі: без нього була б неможлива еволюція людини.
Література
1. АнцыфероваЛ.И.Материалистические идеи в зарубежной психологии. М., 1974.
2. РощинС.К.Западная психология как инструмент идеологии и политики. М., 1980.
3. Xолл К.С., ЛиндсейГ. Теорії особистості. К., 2007.
4. Шихирєв П.Н.Сучасна соціальна психологія США. К., 1999.
5. Сміт Н. Сучасні системи психології. Історія. Постулати. Практика. К., 2003