Францiя в мiжнародному подiлi працi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Реферат на тему
Францiя в мiжнародному подiлi працi
Вступ
Економiчний прогрес в наш час слiд оцiнювати у двох взаСФмозалежних, хоча зовсiм не обовязково збiгаються, вимiрах. Щоб визначити його складовi, загальноприйнятi стандартнi показники рiвня, структури, динамiки виробництва i споживання доцiльно доповнити даними, що характеризують участь кожноi краiни у свiтовому подiлi працi, i ресурси, на якi це участь спираСФться. Остання група даних мiстить унiкальну iнформацiю про конкурентоспроможнiсть продукцii даноi краiни, яка в першому наближеннi може служити iндикатором ефективностi вiдповiдних виробництв з точки зору свiтових стандартiв. У свiтовий подiл працi фактично включено багато сфери господарськоi дiяльностi краiни. Серед СФвропейських краiн Францiя користуСФться заслуженою популярнiстю як краiна високого життСФвого рiвня населення, надiйноi особистоi безпеки та соцiальноi захищеностi громадян. Францiя СФ однiСФю з найбiльш розвинених iндустрiально - аграрних краiн свiту. РЗi ВНП оцiнюСФться орiСФнтовно в 1500 млрд. дол США. За цим показником вона займаСФ 5-е мiiе у свiтi, а за розмiром ВНП на душу населення iй мiцно належить 4-е мiiе (26,7 тис. дол США). За обсягом промислового виробництва Францiя посiдаСФ 5-е мiiе, поступаючись США, Японii, ФРН i Великобританii. Промисловiсть створюСФ близько 25% ВНП, забезпечуСФ близько третини робочих мiiь. РЗi основними галузями СФ: Машинобудiвна, хiмiчна, сталеливарна, авiакосмiчна, автомобiлебудiвна, електронiка, суднобудування, гiрничорудна, металургiя, текстильна, атомна енергетика, радiоелектронiка, харчова. За обсягом сiльськогосподарського виробництва Францiя посiдаСФ 3-е мiiе в свiтi, поступаючись лише США i Канадi.
Вона повнiстю забезпечуСФ себе основними видами сiльськогосподарськоi продукцii. За зовнiшнiй торгiвлi Францiя займаСФ 4-е мiiе пiсля США, ФРН i Японii. З 1981 р. частка експорту у ВВП перевищуСФ 25%. РЗi головними партнерами СФ в першу чергу краiни РДвросоюзу, на частку яких припадаСФ близько 65% всього товарообiгу, а також Японiя i США. Чотири останнi роки Францiя зводить свiй торговий баланс з позитивним сальдо, яке становило у 1996 р. 122,3 млрд. фр. (Проти 97,8 млрд. фр. В 1995 р.). Що стосуСФться взаСФмин Росii i Францii, то вони мають багатовiкове корiння спiвробiтництва в самих рiзних областях, включаючи давнi торгово - економiчнi традицii. Щоправда, за свою iсторiю вони вiдчували як пiдйоми, так i спади. Новi процеси, що вiдбуваються в Росii, iстотно пiдвищили iнтерес i розширили коло вiтчизняних учасникiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi. Значнi змiни вiдбулися у вся система зовнiшньоекономiчного регулювання. На свiтовий ринок вийшли тисячi пiдприСФмств, кооперативiв, фiрм, товариств, асоцiацiй та iнших органiзацiй, багато з яких роблять тут лише першi й не завжди вдалi кроки i разом з тим, можливо, захочуть встановити серйознi дiловi вiдносини з французькими компанiями, освоiти французький ринок. Францiя тривалий час СФ провiдним торгово - економiчним партнером Росii. Торгово - економiчнi звязки мiж нашими краiнами розвиваються динамiчно. За останнi два роки оборот взаСФмноi торгiвлi збiльшувався щорiчно в середньому на 10%. Цьому багато в чому сприяли створенi сторонами солiднi договiрно - правова та органiзацiйна бази економiчного спiвробiтництва та вiдмiна деяких ранiше iснуючих перешкод. Разом з тим у двостороннiх вiдносинах iснуСФ багато невикористаних можливостей, повязаних крiм iнших причин та з недостатнiм знанням росiйськими та французькими партнерами один одного, вiдсутнiстю необхiдноi iнформацii.
праця францiя економiчний
Зовнiшнiй подiл працi Францii
Економiка Францii глибоко вбудована у свiтове господарство. Французьким компанiям у 80-тi рр.. вдалося трохи збiльшити свою частку в свiтовому експортi (6,5%) i скоротити в iмпортi. Зовнiшня торгiвля виступаСФ серйозним фактором економiчного зростання. На експорт йде близько 1 / 5 ii кiнцевого продукту 1970 р. - 19,4%). За обсягом експорту Францiя поступаСФться в Захiднiй РДвропi тiльки Нiмеччинi. Структура французького експорту маСФ певнi особливостi. У ньому бiльш високу питому вагу мають сiльськогосподарськi товари i сировина - 20%. В на-варте час лiквiдують позицii у зовнiшнiй торгiвлi Украiни займають машини i устаткування (43% експорту i 39% iмпорту). Найбiльшу питому вагу в цiй групi свiтовоi торгiвлi займаСФ цивiльна авiатехнiка, електротехнiчне устаткування i комплектне устаткування для будiвництва крупних промислових обСФктiв, рiзнi види озброСФння. У 80-i рр.. позицii Францii в торгiвлi багатьма видами машинобудiвноi продукцii помiтно ослаблi.
Знизилася частка у свiтовому експортi легкових автомобiлiв, конторського устаткування й обчислювальноi технiки, спецiального промисвання, верстатiв, електроприладiв. Це значною мiрою визначаСФться особливостями галузевоi структури господарства i характером ii спецiалiзацii у мiжнародних рiдному подiлi працi, а також зниженням конкурентоспроможностi промисловостi. У теж час по експортi авiацiйноi технiки, локомотивiв, вагонiв вона займаСФ друге мiiе; автомобiлiв, хiмiчних товарiв-третСФ мiiе; в експортi вiйськовоi технiки i зброi Францiя утримуСФ друге мiiе у свiтi пiсля США. Трьома головними статтями експорту озброСФння СФ вiйськовi корабеле, лiтаки й армiйське озброСФння.
За обсягом сiльськогосподарського експорту Фр?/p>