Францiя в мiжнародному подiлi працi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
нцузьким компанiям у 80-тi рр.. вдалося трохи збiльшити свою частку в свiтовому експортi (6,5%) (4-е мiiе) i скоротити в iмпортi (6-7%) (3-4-е мiiе).
Зовнiшня торгiвля займаСФ важливе мiiе в економiцi Францii, оскiльки вона забезпечуСФ близько третини економiчного зростання краiни. Нинiшнi результати зовнiшньоi торгiвлi СФ яскравим свiдченням того, що Францiя зумiла докорiнно змiнити ситуацiю кiнця 80-х - початку 90-х рр.., Адаптувати свою економiку до конюнктурних тенденцiй у свiтi в останнi чотири роки i стабiлiзувати свiй зовнiшньоторговельний баланс пiсля довгого перiоду негативного сальдо.
Сальдо зовнiшньоторговельного балансу Францii в 1996 р. досягло рекордно високого рiвня 122,3 млрд. фр., Що на 24,8 млрд. фр. перевищуСФ показник 1995 р., Який був найвищим за всю iсторiю краiни. Однак на вiдмiну вiд попереднього року темпи зростання iмпорту та експорту в 1996 р. були трохи нижче. Так, французький iмпорт збiльшився на 2,2% проти 8,5% в 1995 р. i склав 1363,5 млрд. фр. Такий вiдносний слабкий прирiст пояснюСФться млявими темпами економiчного зростання краiни: у 1996 р. вiн склав 1,5% проти 2,2% в 1995 р. Крiм того, слiд взяти до уваги значне подорожчання iмпорту енергетичних товарiв - на 18 млрд. фр. або 23,7%, викликанi зростанням цiн на нафту. Очевидно, що французькi пiдприСФмцi ще не приступили до прогнозованих масованим iнвестицiям у виробництво, оскiльки обсяг iмпорту обладнання збiльшився лише на 6,1%.
Прирiст експорту Францii в 1996 р. йшов бiльш динамiчно, нiж прирiст iмпорту: 3,5% проти 9,3% в 1995 р. Обсяг продажiв всiх французьких товарiв i послуг за кордоном склав 1485,8 млрд. фр. в 1995 р.
Таким чином, високий рiвень позитивного сальдо зовнiшньоi торгiвлi Францii вiдображаСФ, з одного боку, внутрiшню конюнктуру, що виразилася в недостатньому зростаннi закупiвель за кордоном при досить стiйке зростання експорту. З iншого боку, позитивнi результати зовнiшньоi торгiвлi Францii протягом останнiх чотирьох рокiв свiдчать про зростаючу конкурентоспроможностi французьких товарiв.
У цiлому в 1996 р. Францiя зберегла роль однiСФi з провiдних торгових держав. За обсягом експорту й iмпорту Францiя займаСФ 4-е мiiе в свiтi пiсля США, Нiмеччини i Японii, хоча ii частка в свiтовiй торгiвлi дещо знизилася у 1996 р. (5,6% проти 5,8% у 1995 р.).
В якостi прiоритетних для розвитку зовнiшньоекономiчних звязкiв Францiя вважаСФ вiсiм краiн (в алфавiтному порядку): Бразилiю, РЖндiю, РЖндонезiю, Китай, Мексику, Росiю, ПАР i Республiку Корея.
Найбiльш активно в зовнiшнiй торгiвлi бере участь промисловiсть, на яку припадаСФ до 4 / 5 нацiонального експорту товарiв i послуг. Такi провiднi сектори iндустрii, як хiмiя i виробництво синтетичних волокон, автомобiле судно-i авiабудування (експорт склав 56% обороту, або 55,6 млрд. фр.), Вiйськова промисловiсть, направляють на експорт бiльше 40% своСФi продукцii.
Високими темпами розвиваСФться iнформатика. Оборот галузi зрiс з 16,2 млрд. фр. в 1978 р. до 80 млрд. фр. у 1990 р. Експорт у 1990 роцi склав 34% обороту.
Високорозвиненою галуззю французькоi промисловостi СФ виробництво електронного та електротехнiчного обладнання виробничого та побутового призначення. Експорт продукцii в 1990 р. вирiс до 143,9 млрд. фр. (Близько 48% обороту галузi i 15,7% експорту всiСФi промисловоi продукцii).
У цiлому в машинобудуваннi можна вiдзначити сильнi позицii Францii у виробництвi обладнання для розвiдки, видобутку та облаштування нафтових i газових родовищ, енергетичного обладнання. В областi верстатобудування Францiя займаСФ шосте мiiе у свiтi. З 1987 р. ця галузь розвиваСФться досить високими темпами. Експорт досяг у 1990 р. 141,4 млрд. дол (15,4% промислового експорту). Одночасно iмпортували продукцii на 156,4 млрд. фр.
Францiя СФ четвертою краiною в свiтi з виробництва автомобiлiв. Французький автомобiльний ринок вiдносно стабiльний. Експорт галузi в 1990 р. склав 2,095 млн. шт., Або бiльше 55,6%, на суму 151,3 млрд. фр. (12,9% всього обсягу французького експорту, або 16,9 промислового експорту).
Францiя СФ третiм у свiтi експортером продукцii для залiзничного транспорту. Однак за останнi кiлька рокiв його обсяг рiзко скоротився (з 4 млрд. до 1,8 млрд. фр. В 1990 р.), в той час як продажi на внутрiшньому ринку iстотно виросли i досягли 8,4 млрд. фр. в 1990 р.
За виробництвом електроенергii Францiя посiдаСФ сьоме мiiе у свiтi. Нацiональне виробництво електроенергii склало в 1990 р. 82,3%, а споживання-34, 4%. У 1990р. експорт електроенергii досяг 52,4 млрд. кВт / год, або 13% нацiонального виробництва.
У Францii представленi всi сектори металовиробництва - вiд сталi i алюмiнiю до золота, кобальту i т.д.
Чорна металургiя зазнала на собi важкi наслiдки кризи 1972-1973 рокiв i наступноi за ним структурноi перебудови промисловостi. Галузь тривалий час перебувала у кризовому станi. З 1974р. виробництво металопродукцii падало, досягши в 1983 роцi рiвня 1960 р. У 1984 р. падiння припинилося, i в наступнi роки виробництво стабiлiзувалося. У 1988р. вiдбулося помiтне пожвавлення попиту, завантаження потужностей значно зросла. Зараз Францiя посiдаСФ девяте мiiе в свiтi по випуску металопродукцii, а також СФ одним з найбiльших у свiтi експортерiв i iмпортерiв металопродукцii. У 1990 р. Францiя експортувала ii на 46,2 млрд. фр., А iмпортувала на 40,8 млрд. фр.
Незважаючи на те що в краiнi немаСФ великих власних запасiв кольорових металiв, вона маСФ досить розвинену промисловiсть, що функцiонуСФ на iмпортованому сировину. Ця галузь достатньо стабiльна i не знаСФ проблем, з якими стикаСФться чорна металургiя.
В останнi роки намiтився прогрес в еволюцii кольоровоi металургii за рахун