Францiя в мiжнародному подiлi працi

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство

В°нцiя вiдстаСФ тiльки вiд США. На зовнiшнiх ринках реалiзуСФться понад 1 / 3 виробленоi продукцii. У аграрне експортi переважають "масовi" продукти - пшениця, ячмiнь, кукурудза, молочнi продукти. Частка продуктiв високого ступеня обробки - кондитерських, мясних виробiв, шоколаду, консервiв - нижче, нiж в iнших провiдних краiнах. Експортна спецiалiзацiя Францii значно поступаСФться iншим крупним краiнам. Так, у загальному машинобудуваннi тiльки одне виробництво вiдноситься до високого рiвня спецiалiзацii (реактивнi двигуни) i ряд - до помiрного (насоси, паровi машини, ядернi реактори, роторнi електроенергетичнi установки, холодильники, опалювальне устаткування, сiльгоспмашини).

В останнСФ десятилiття в економiцi краiни значно зрiс iмпортний компонент (21% ВВП), що повязано з посиленням мiжнародного подiлу працi i змiною конкурентоздатностi французьких товарiв. Найбiльш висока частка iмпорту у виробництвi продукцii хiмiчноi промисловостi (40-60%). Це значною мiрою повязано з особливостями розвитку науково-технiчного потенцiалу краiни i впровадженням наукових досягнень у виробництво.

Францiя вiдстаСФ вiд своiх конкурентiв за часткою НДДКР у ВВП (3,3% в 1991 р., тодi як у Нiмеччинi - 3,6%). Характерною рисою науково-дослiдноi дiяльностi виступаСФ ii вiйськова спрямованiсть. Частка коштiв, що спрямовуСФться на вiйськовi дослiдження, досягаСФ 19% всiх витрат на НДДКР, а ФРН - близько 5%.

Францiя проводить дослiдження з широкого кола тем. По цiлому рядi з них вона займаСФ провiднi позицii - атомна енергетика, авiацiйна технiка, устаткування звязку, деякi види електронiки промислового призначення. За iншими сильно вiдстаСФ-iнформатика, електронiка, бiотехнологiя. У теперiшнiй час на частку електронноi, авiакосмiчноi, автомобiлебудiвноi промисловостi, хiмiчноi i фармацевтичноi припадаСФ понад 60% асигнувань ний на НДДКР у промисловостi. У той же час у таких галузях, як загальне металообробка, харчова промисловiсть та цi витрати незначнi. У машинобудуваннi частка витрат на НДДКР значно нижче, нiж в iнших провiдних галузях.

Багато французьких компанiй вiдносяться до ринку РДС як своСФму внутрiшнього. Понад 60% експорту направляСФться в краiни РДС. Це найбiльша частка серед чотирьох провiдних краiн Захiдноi РДвропи. Головним торговим партнером Францii в цьому регiонi виступаСФ Нiмеччина, на яку припадаСФ 16% експорту i 20% iмпорту. На другому мiii РЖталiя (12%). Серед iнших краiн важливим торго-вим партнером виступають США (6,1% експорту). Частка краiн, що розвиваються, у торгiвлi краiни скоротилася, у тому числi частка Африки з 13,3 до 7,4% за 80-i рр.. Недолiком географiчноi структури зовнiшньоi торгiвлi СФ значна орiСФнтацiя експорту в краiни з повiльно ринками.

Французькi компанii докладають великих зусиль для розширення зовнiшнСФ економiчнiй експансii. Важливим засобом ii виступаСФ експорт капiталу. На долю Францii припадаСФ 5% загального обсягу закордонних прямих iнвестицiй. При цьому в 80-i рр.. вiдбулося скорочення ii частки.

Експорт капiталу помiтно переорiСФнтувався на промислово розвиненi краiни, де основним обСФктом застосування капiталу СФ Захiдна РДвропа, але значення ii зменшилося. У 1960 р. на краiни Захiдноi РДвропи припадало 86,4% французьких прямих iнвестицiй, а в 1986 р. iх частка знизилася до 57%. За цей же перiод рiзко зросла питома вага США - з 5,4% до 36,5%. У 80-i рр.. французькi компанii вийшли на шосте мiiе серед iноземних iнвесторiв у США. В основному iх iнвестицii зосередженi там в старих галузях - металургii, вугiльноi, хiмiчноi, нафтовоi промисловостi i виробництвi автомобiльних шин. У Захiднiй РДвропi основнi обсяги французького капiталу iнвестiровать у ФРН i Великобританii.

У краiнах, що розвиваються зосереджено приблизно 30% загального обсягу прямих iнвестицiй, що вища за частку iнших краiн. Африканський континент занiмiлий ранiше i продовжуСФ займати особливе мiiе. На його частку припадаСФ понад 50% французьких iнвестицiй в "третьому свiтi". В основному вони зосередженi в краiнах зони франка. Крiм сировинних галузей iнвестування здiйснюСФться в обробнi виробництва шляхом налагодження складальних чи автономних пiдприСФмств з орiСФнтацiСФю на мiiевий ринок.

Францiя також СФ великим iмпортером капiталу. Провiдне мiiе серед iноземних фiрм займають американськi (48%). РЖнвестицii кожноi вiддельности СФвропейськоi краiни значно поступаються iм.

Великий приплив iноземного капiталу почався в 60-i рр.. На частку зарудонних фiрм припадаСФ понад 1 / 4 сумарного обороту i близько 1 / 3 товарного експорту.

Структурнi особливостi господарства впливають на позицiю Францii в вопросах iнтеграцii. Зазвичай вона виступаСФ за регулювання тих галузей, де ii конкурентнi позицii не високi.

Уряд скоротив державне регулювання економiки i стимулював приватний сектор. З цiСФю метою був вiдмiнний валютний контроль, контроль над цiнами, зниженi податки, збiльшенi пiльги компанiям. Одним iз нарiжних каменiв економiчноi полiтики було стримування росту заробiтноi плати, завдяки чому споживчi витрати зберiгалися на помiрнийном рiвнi, а норма прибутку досягла рiвня

В умовах вiдбуваСФться в пiслявоСФнний перiод радикальноi ломки господарських структур краiни все зростаючу роль, головним чином останнiм тридцятирiччя, грають зовнiшньоекономiчнi звязки, i передусiм зовнiшня торгiвля, Що СФ однiСФю з найбiльш динамiчних галузей економiки i провiдною формою участi Францii в системi свiтогосподарських вiдносин. Економiка Францii глибоко вбудована у свiтове господарство. Фра