Формування резервів на покриття кредитних ризиків
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
итів;
- аналіз концентрації кредитів за клієнтами, повязаними з ними особами, галузями економіки і регіонами;
- функцію незалежних перевірок кредитної діяльності, чиїм призначенням є аналіз якості як окремих кредитів, так і кредитного портфеля(ів) у цілому.
Результати цього аналізу мають надаватися правлінню і спостережній раді на регулярній основі.
Окремі банки, для більш ефективного управління кредитним ризиком використовують наступні інструменти:
1) створення, запровадження в експлуатацію та постійна актуалізація системи внутрішніх кредитних рейтингів;
2) на основі реальних спостережень принаймні щоквартально обчислення матрицю ймовірностей міграції кредитних рейтингів та оцінювання на основі такої матриці величини необхідних резервів під кредитні збитки у наступних періодах;
3) проведення бек-тестування міграції внутрішніх кредитних рейтингів на реальних даних за максимально можливий період часу.
Сучасні методи управління кредитним банківським ризиком, які застосовуються вітчизняними банками, в основному, директивно встановлені Національним банком України та розподіляються на:
- непряме регулювання ризиків нормативним регулюванням співвідношення регулятивного капіталу банку та окремих агрегатів активних та пасивних операцій банку, при якому власний капітал банку вважається основним страховим резервом для відшкодування можливих втрат залучених коштів клієнтів банку та інших банків [18];
- заставне забезпечення за рахунок активів позичальників сум виданих кредитів [12];
- створення за рахунок прибутку банку спеціальних резервів на відшкодування можливих втрат від активних операцій кредитних операцій, ненадходження нарахованих кредитних доходів банку [12];
- страхування активів, які не мають заставного забезпечення та, в основному, вкладених в операції з комерційними цінними паперами.
З метою мінімізації кредитних ризиків комерційних банків Національний банк України установив нормативи кредитного ризику, недотримання яких може призвести до фінансових труднощів у діяльності банку [18]. Порядок їх розрахунку та нормативні вимоги до оптимальних рівней наведені в табл.1.2.
Базою для розрахунку економічних нормативів Н7, Н8 є регулятивний капітал банку. Базою для розрахунку економічних нормативів Н9, Н10 є статутний капітал банку [18].
Таблиця 1.2Нормативи, що встановлені НБУ для мінімізації кредитного ризику банків [18]
№Назва нормативуМетодика розрахункуНормативне значення1Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7)Показник розміру кредитного ризику на одного контрагента визначається як співвідношення суми всіх вимог банку до цього контрагента та всіх позабалансових зобовязань, виданих банком щодо цього контрагента, до регулятивного капіталу банку Не більше 25%2Норматив великих кредитних ризиків (Н8)Норматив великих кредитних ризиків визначається як співвідношення суми всіх великих кредитних ризиків, наданих банком щодо всіх контрагентів або груп повязаних контрагентів, з урахуванням усіх позабалансових зобовязань, виданих банком щодо цього контрагента або групи повязаних контрагентів, до регулятивного капіталу банку не має перевищувати 8-кратний розмір регулятивного капіталу банку3Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9)Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру, визначається як співвідношення суми всіх зобовязань цього інсайдера перед банком і всіх позабалансових зобовязань, виданих банком щодо цього інсайдера, до статутного капіталу банку Не більше 5%4Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10) Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам, визначається як співвідношення сукупної заборгованості зобовязань усіх інсайдерів перед банком і 100 відсотків суми позабалансових зобовязань, виданих банком щодо всіх інсайдерів, до статутного капіталу банку Не більше 30%
Для ефективного функціонування банків важливо передбачити, зважувати і страхувати можливі ризики. Передусім це стосується ризиків за активними операціями, які тісно взаємоповязані один такий ризик тягне за собою цілу низку інших.
Велике значення має вибір як методів розрахунку ризиків, так і методів їх мінімізації. Серед основних інструментів регулювання або зменшення кредитних ризиків банків застосовуються наступні [30]:
- систематичний аналіз і постійний контроль за фінансовим станом клієнта банку, його кредитоспроможністю;
- резервування (створення резервів на покриття можливих втрат, повязаних із кредитними ризиками);
- страхування ризику;
- забезпечення кредитних зобовязань за рахунок використання застави позичальником своїх активів;
- розподіл ризику у випадку, коли загальна сума кредиту, а відповідно і ризик, розподіляється між кількома банками;
- диверсифікація ризиків;
- обмеження ризику шляхом дотримання економічних нормативів, які встановлюються Національним банком;
- зважування ризиків;
- використання плаваючих процентних ставок.
1.3 Формування резервів під кредитні ризики, як один із способів мінімізації кредитного ризику
Резервування один із напрямів мінімізації кредитних ризиків. Чим вищій ступінь ризику бере на себе банк, тим вищим пов