Формування резервів на покриття кредитних ризиків
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
?я та оптимізації в напрямку досягнення максимального прибутку при мінімально можливому ризику діяльності.
Обєкт дослідження: Спеціальні резерви, що формуються банками для покриття кредитних ризиків.
Предмет дослідження: Економічні відносини, що виникають в процесі формування та використання резервів на покриття кредитних ризиків в комерційних банках.
Мета магістерської дипломної роботи: Зясувати проблеми, що виникають в процесі формування і використання резервів на покриття кредитних ризиків в комерційних банках, та запропонувати можливі шляхи їх вирішення.
Для досягнення мети в магістерській дипломній роботі вирішені наступні завдання:
- У першому розділі:
- визначена сутність, особливості прояву кредитного ризику, критерії та методи його оцінювання;
- систематизовані характеристики сучасних способів мінімізації кредит-ного ризику в банку;
- охарактеризоване формування резервів під кредитні ризики, як один із способів мінімізації кредитного ризику.
- У другому розділі:
- проаналізована якість кредитних операцій дослідженого банку;
- проаналізоване формування та використання резерву на покриття можливих втрат за кредитними операціями;
- проаналізоване формування та використання резерву на покриття можливих втрат за нарахованими відсотками за кредитними операціями;
- проаналізоване формування і використання резерву за дебіторською заборгованістю.
- У третьому розділі:
- виявлені проблеми у сфері формування резервів на покриття кредитних ризиків в комерційних банках України на фоні розвитку світової фінансової кризи 2008 2009 років;
- запропоновані можливі шляхи вдосконалення процесу формування і використання резервів за кредитними ризиками.
Методами дипломного дослідження були історичний аналіз, структурний аналіз, первинні статистичні спостереження, групування та статистичний аналіз хронологічних рядів параметрів.
Магістерська дипломна робота виконана на матеріалах звітів про діяльність ПАТ КБ "Приватбанк" за 2003 -2009 роки, а також з використанням статистичних матеріалів по показникам діяльності банківської системи України з офіційних Інтернет-сайтів Національного банку України та Асоціації комер-ційних банків України за 2003 - 2009 роки.
Практична цінність отриманих результатів магістерського дипломного дослідження полягає в тому, що практика діяльності окремих банків БС України у 2008 2009 роках підтверджує дієвість та ефективність запро-понованих у дипломному проекті шляхів оптимізації (зменшення) розмірів створюваних резервів на покриття кредитного ризику при одночасному підвищенні прибутковості діяльності банку за рахунок:
1. Зовнішнього страхування кредитних ризиків позичальниками в страхових компаніях як заходу зменшення внутрішніх резервів банків на кредитні ризики;
2. Секюритизації активів кредитної застави як заходу еквівалентного зменшення внутрішніх резервів банків на кредитні ризики.
1. Сутність кредитного ризику та способи його мінімізації в банку
1.1 Сутність, особливості прояву кредитного ризику, критерії та методи його оцінювання
Ризик (з точки зору банку) - це потенційна можливість недоотримання доходів або зменшення ринкової вартості капіталу банку внаслідок несприятливого впливу зовнішніх або внутрішніх факторів. Такі збитки можуть бути прямими (втрата доходів або капіталу) чи непрямими (накладення обмежень на здатність організації досягати своїх бізнес-цілей). Зазначені обмеження стримують здатність банку здійснювати свою поточну діяльність або використовувати можливості для розширення бізнесу [20].
Ризик (з точки зору Національного банку України) - це ймовірність того, що події, очікувані або неочікувані, можуть мати негативний вплив на капітал та/або надходження банку. Толерантність до ризику (визначення рівня допустимого ризику) - це визначення того рівня ризику, на який банк погоджується йти для досягнення мети його діяльності та виконання його стратегічних завдань. Рівень допустимого ризику звичайно визначається у внутрішніх положеннях та планах банку, які затверджуються відповідно до принципів корпоративного управління [9].
Ризики діяльності банку виникають на основі як внутрішніх (ендогенних), так і зовнішніх (екзогенних) факторів. Важливим є те, що значна частина зовнішніх факторів знаходиться поза межами контролю з боку банку, а відтак банк не може мати повної впевненості щодо результатів майбутніх подій та часу їх виникнення.
Успішна діяльність банку в цілому великою мірою залежить від обраної стратегії управління ризиками. Мета процесу управління банківськими ризиками полягає в їх обмеженні або мінімізації, оскільки повністю уникнути ризиків неможливо. Управління банківськими ризиками, як правило, спрямоване на забезпечення отримання банком відповідної винагороди за прийняття ризиків. Виняток становлять нецінові ризики, щодо яких не існує кореляції між їх рівнем та величиною винагороди банка [69].
З метою здійснення банківського нагляду Національний банк України виділив девять категорій ризику, а саме: кредитний ризик, ризик ліквідності, ризик зміни процентної ставки, ринковий ризик, валютний ризик, операційно-технологічний ризик, ризик репутації, юридичний ризик та стратегічний ризик [9]. Ці категорії не є взаємовиключними; будь-який продукт або послуга може наражати банк на декілька ризиків. Однак для зручності анал?/p>