Формування резервів на покриття кредитних ризиків
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
?зу Національний банк виявляє та оцінює ці ризики окремо.
Згідно класифікації НБУ, внутрішні ризики банківської діяльності, віднесені до 9 основних категорій ризиків, розподіляються на 2 основні подкатегорії [9]:
- квантифіковані ризики, тобто ризики які піддаються кількісному оцінюванню і метою управління ними є оптимізація їх рівня;
- неквантифіковані ризики, які не піддаються кількісному оцінюванню.
Квантифіковані ризики визначаються за економічним змістом наступним чином:
1) Кредитний ризик є ймовірністю фінансових втрат внаслідок невиконання позичальниками своїх зобовязань. Важливим складником кредитного ризику є галузевий ризик, який повязаний з невизначеністю щодо перспектив розвитку галузі позичальника. Одним із методів вимірювання галузевого ризику слугує систематичний, або -бета-ризик. -бета-ризик показує рівень коливань або відхилень у результатах діяльності галузі щодо загальної тенденції розвитку ринку чи економіки в цілому. Галузь із показником -бета, що дорівнює одиниці, має коливання результатів, яке повторює рух ринку. Менш мінлива галузь матиме коефіцієнт -бета нижчий за одиницю, а більш мінлива більший за одиницю. Очевидно, вищий показник -бета означає вищий рівень галузевого ризику. Визначення рівня показника -бета для кожної галузі потребує надійної бази даних за великий період часу [50].
Регіональний кредитний ризик визначається специфікою певного адміністративного чи географічного району, що характеризується умовами, відмінними від середніх умов країни в цілому. Відмінності можуть стосуватися кліматичних, національних, політичних, законодавчих та інших особливостей регіону, які впливають на стан позичальника і тому стають складовою кредитного ризику. Кредитний ризик присутній не лише в операціях прямого кредитування, а й під час здійснення лізингових, факторингових, гарантійних операцій, у процесі формування портфеля цінних паперів та ін.
2) Ризик незбалансованої ліквідності повязується з імовірністю того, що банк не зможе своєчасно виконати свої зобовязання або втратить частину доходів через надмірну кількість високоліквідних активів [45]. Ризик незбалансованої ліквідності може розглядатися як два окремих ризики: ризик недостатньої ліквідності та ризик надмірної ліквідності. Виміряти ризик ліквідності дуже складно, оскільки на цей показник впливає багато чинників, причому більшістю з них сам банк керувати не може. На практиці для контролю за рівнем ліквідності застосовують спеціальні показники, які здебільшого регулюються центральними банками країн, як наприклад показники методики НБУ [18].
Ризик неплатоспроможності тісно повязаний з ризиком недостатньої ліквідності та ризиком банкрутства і є похідним від решти ризиків. Ризик неплатоспроможності - означає ймовірність того, що банк не зможе виконати свої зобовязання навіть за умови швидкої реалізації (продажу) активів. Саме тому процес управління базується на постійному контролі за рівнем загального ризику, який бере на себе банк.
3) Ризик зміни процентної ставки(процентний ризик) це ймовірність фінансових втрат у звязку з мінливістю процентних ставок на ринку протягом певного періоду та в майбутньому [69]. Ризик зміни процентної ставки (процентний ризик) супроводжує діяльність позичальників, кредиторів, власників цінних паперів, інвесторів.
Основні типи ризику зміни процентної ставки [69]:
- ризик зміни вартості ресурсів;
- ризик зміни кривої дохідності;
- базисний ризик;
- ризик права вибору;
- ризик інфляції.
Базисний ризик визначається ймовірністю структурних зрушень у різних процентних ставках. Іншими словами, цей ризик зумовлюється виникненням асиметрії в динаміці окремих ставок (порівняльна характеристика) на противагу відсотковому ризику, який повязується зі змінами в рівнях відсоткової ставки з плином часу (динамічна характеристика).
4) Ринковий ризик це наявний або потенційний ризик для надходжень чи капіталу, який виникає через несприятливі коливання вартості цінних паперів та товарів і курсів іноземних валют за тими інструментами, що є в торговому портфелі банку [69]. Ринковий ризик включає ризик зміни вартості цінних паперів і ризик інфляції.
Ризик зміни вартості цінних паперів (фондовий ризик) це ймовірність фінансових втрат, які виникають у звязку зі зміною ринкової ціни цінних паперів чи інших інструментів фондового ринку. Цей ризик властивий усім учасникам фондового ринку: інвесторам, торгівцям, емітентам цінних паперів.
Ризик інфляції це ймовірність майбутнього знецінювання грошових коштів, тобто втрати їх купівельної спроможності. Інфляційні процеси тією чи іншою мірою властиві більшості економічних систем. Це загальноекономічне явище, і тому банки не можуть суттєво впливати на нього. Однак банки можуть використати високі темпи інфляції для підвищення дохідності своїх операцій. З огляду на специфіку своєї діяльності банки мають реальні шанси опинитися серед тих, хто скористався стрімкою інфляцією на свою користь за рахунок приростів грошової маси та дії кредитного мультиплікатора у процесі кредитування клієнтів. Проте ризик інфляції має і негативний вплив, який виявляється в знецінюванні банківських активів і коштів власників банку акціонерного капіталу.
5) Валютний ризик визначається ймовірністю втрат, повязаних зі зміною курсу однієї валюти щодо іншої [69]. Валютний ризик виникає в тих субєктів господарської ді?/p>