Формування пізнавальної активності засобами дидактичної гри
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
великої картки маленькими тощо).
Захоплюючими є ігрові дії в народних іграх, завдяки яким, як стверджував К. Ушинський, дитина вчиться мислити, набуває важливі знання. У кожній народній грі розум дитини працює жваво й енергійно, почуття напружені, дії організовані, їх зміст насичений яскравими образами, внаслідок чого дитина не просто їх наслідує, а живе у певній ігровій ситуації.
Результат гри. Результатом дидактичної гри є її фінал. Відгадування загадок, виконання доручень, ігрових завдань, вияв кмітливості є результатом гри і сприймається дитиною як досягнення. Виявляється він і в задоволенні учасників гри від участі в ній. Для вчителя результатом гри є рівень засвоєння дітьми знань, їхній успіх у розумовій діяльності, налагодженні гармонійних взаємин.
Ігровий задум, ігрові дії та правила тісно повязані між собою: задум визначає характер ігрових дій, а дотримання правил допомагає в їх здійсненні та розвязанні ігрового завдання. Відсутність, ігнорування хоча б одного з цих елементів унеможливлює гру.
Види дидактичних ігор. Дидактичні ігри розрізняються за навчальним змістом, пізнавальною діяльностю дітей, ігровим діям і правилам, організацією та взаєминам дітей, за роллю вчителя. Перераховані ознаки притаманні всім іграм, однак, в одних іграх виразніше виступають одні ознаки, в інших - інші.
Чіткої класифікації, групування ігор за видами ще немає. Часто ігри співвідносять зі змістом навчання: ігри по сенсорному сприйняттю, словесні ігри, ігри з ознайомлення з природою та інші.
Вимоги до дидактичної гри. З розуміння значення дидактичних ігор випливають такі вимоги до них: 1. Кожна дидактична гра повинна давати вправи, корисні для розумового розвитку дітей та їх виховання. 2. У дидактичній грі обовязково наявність захоплюючій завдання, вирішення якої потребує розумового зусилля, подолання деяких труднощів. 3. Дидактизм в грі повинен поєднуватися з цікавістю, жартом, гумором. Захоплення грою мобілізує розумову діяльність, полегшує виконання завдання.
Використовують ігри у навчанні та вихованні дітей усіх вікових груп за необхідності актуалізувати їхній досвід, повторити, уточнити, закріпити набуті знання і уявлення про природні явища, працю і побут людини. Вдаються до них і після спостережень, екскурсій, бесід та інших занять. Нерідко ігри з дидактичними матеріалами є основним засобом навчання і виховання, за допомогою яких вчитель навчає дитину правильно сприймати обєкти і явища навколишнього світу.
У грі як формі навчання взаємодіють навчальна (пізнавальна) та ігрова (цікава) сторони. Відповідно до цього вчитель одночасно навчає дітей і бере участь у їхній грі, а діти граючись навчаються.
Для того, щоб ігри стимулювали різнобічну діяльність і задовольняли інтереси дітей, вчитель повинен добирати їх відповідно до програми для кожної вікової групи, враховуючи пізнавальний зміст, ступінь складності ігрових завдань і дій. Творче ставлення педагога до справи є передумовою постійного і поступового ускладнення, розширення варіативності ігор. Якщо у дітей згасає інтерес до гри, вчитель ініціює спільне придумування нових ігрових завдань, ускладнення правил, включення до пізнавальної діяльності різних аналізаторів і способів дій, активізацію всіх учасників.
1.3 Дидактичні умови формування пізнавальної активності
Щоб процес формування пізнавальної активності був ефективним вчитель повинен створити потрібні умови. Наприклад:
- забезпечення внутрішнього прийняття дітьми цілі майбутньої роботи, тобто забезпечення розуміння того, навіщо треба це робити, на який передбачуваний результат орієнтуватися. Якщо ж діти не підготовлені до вирішення навчального завдання, вони не зможуть повноцінно включитися в навчальну діяльність; - виключення поверхового оцінювання підсумків попередньої роботи і в момент актуалізації знань; - комбінування різних форм організації навчальної роботи, визначення їх місця на кожному етапі заняття; - обговорення результатів діяльності та застосування придуманих самими дітьми вправ і завдань;
- створювання ситуації сприятливого творчого прояву й розвитку індивідуальних здібностей;
- наявність позитивної мотивації, стійких пізнавальних інтересів, пізнавальної потреби;
- проведення учбового процесу на оптимальному рівні розвитку учнів;
- сприятливе спілкування в учбовому процесі
-самоуправління процесу навчання та успішне володіння інтелектуальними вміннями, повязаними з переробкою набутої інформації, уміннями;
- співпраця та співтворчість вчителя й учнів для забезпечення ситуації успіху й психологічного комфорту кожного учня;
- стимулювання самовдосконалення, самокритичності, впевненості у собі;
Висновки до розділу
Пізнавальний зміст навчання виявляється в його дидактичних завданнях, які педагог ставить перед учнями не прямо, як на занятті, а повязує їх з ігровими завданнями та ігровою дією. Дидактична мета, прихована в ігровому завданні, стає непомітною для дитини, засвоєння пізнавального змісту відбувається не навмисне, а під час цікавих ігрових дій (приховування і пошуку, загадування і відгадування, елементів змагання у досягненні ігрового результату тощо). Дидактична гра як самостійна ігрова діяльність можлива лише за доступності дидактичних завдань для сприйняття школярами, наявності у них інтересу до гри, засвоєння ними правил та ігрових дій, які, у свою чергу, залежать від рівня ігрового досв?/p>