Geum.ru

Формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика

іменники, прикметники у всіх відмінках однини й множини. Окремі труднощі, що зустрічаються в дітей, стосуються рідко вживаних іменників у родовому й називному відмінках множини (стули, деревов, тощо) [36].

Поряд з обстеженням експресивної сторони мовлення виявляється й розуміння лексико-граматичних відносин: слів, близьких за значенням (стовбури-дерева-корінь; двері-стіна-підїзд-будинок; красить стіну-розфарбовує картинку та ін.); категорії числа й роду іменників, дієслів, прикметників (покажи, про що можна сказати “блакитний”, “блакитна”, “блакитне”, “блакитні” та ін.); просторового розташування предметів, виражених різними реченнями (покажи, хто визирає через стіл, з-під стола, що лежить між столами, за столом та ін.). Зясовується розуміння дитиною причинно-наслідкових звязків, а також речень, що мають підрядний звязок (як правильно: стало тепло, тому що розпустились листочки на деревах; розпустилися листочки тому що стало тепло).

При обстеженні загальної та дрібної моторики логопед звертає увагу на загальний фізичний розвиток, навички самообслуговування, особливості при виконанні фізичних вправ (біг, вправи з мячем, хода тощо), перевіряється здатність тримати рівновагу (стояти на лівій та правій нозі), стрибати на одній нозі, виконати вправи на переключення рухів. Оцінюється точність виконання завдання за просторово-часовим параметрам, утримання в памяті складових частин та послідовності елементів, наявність самоконтролю при виконанні завдання. Рекомендовано порівняти дані розуміння граматичних форм слів з їхнім уживанням дитиною й встановити характер аграматизму (імпресивний, експресивний); зіставити результати мовленневої і немовленневої діяльності дитини [50].

Дослідження артикуляційного апарату та його моторики має важливе значення для виявлення причин дефекта звукової сторони мовлення та для планування корекційної роботи. Обстеження будови артикуляційного апарата й рухливості важливо для виявлення можливих причин дефекту звукової сторони мовлення дитини, а також для визначення прийомів корекційної роботи в подальшому навчанні. Для обстеження звуковимови підбираються склади, слова та речення з різними групами звуків. Для визначення рівня фонематичного сприймання та запамятовування складів дитині пропонують повторити 2-3-4 складів [16].

Логопедичний висновок базується на багатосторонньому аналізі результатів спостереження за дитиною, на великій кількості прикладів мовлення дитини. Результати комплексного дослідження узагальнюються у вигляді логопедичного висновку, де вказується рівень мовленнєвого розвитку дитини та форма мовленнєвого дефекту.

Оскільки метою нашого дослідження є формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ ІІІ-го рівня, то нами для обстеження лексичного й граматичного компонентів було використано методичні рекомендації та дидактичний матеріал Л. Трофіменко за визначеними нами напрямами лексичною та граматичною складовими мовлення [60].

Для обстеження лексичної складової тобто словниково запасу дитини (активного й пасивного) нами було розроблено Логопедичну картку (Див. Додаток А) з відповідними вправами-завданнями. При обстеженні словникового запасу пропонуються такі вправи-завдання:

Обстеження пасивного словника:

  1. Знання іменників та дієслів (Покажи, де лялька, стіл, іграшки, посуд, одяг. Посади ляльку, мишку та ін.);
  2. Розуміння і використання прислівників “в”, “над”, “під” тощо;
  3. Розуміння і використання чоловічого, середнього, жіночого роду прикметників та іменників (покажи де червоний, покажи де червона тощо);
  4. Розуміння і використання чоловічого, жіночого роду дієслів у минулому часі (покажи де Женя спіймав рибку, покажи де Женя спіймала рибку тощо);
  5. Розуміння і використання однини і множини дієслів та іменників (покажи де сидить сова, покажи де сидять сови тощо.);
  6. Розуміння відмінкових закінчень іменників (покажи олівцем ручку, покажи ручкою олівець тощо.);
  7. Розуміння співвідношення між членами речення (покажи чим хлопчик ловить метелика, покажи хто ловить метелика тощо.);
  8. Розуміння оповідання.

Обстеження активного словника:

  1. Підбір узагальнюючих слів (лялька, машинка, мячик, лялькове ведмежа іграшки, тощо.);
  2. Називання і показ частин предметів(стілець: ніжки, сидіння, спинка, тощо);
  3. Хто як голос подає, хто як рухається (півень, кішка, собака тощо);
  4. Що робить повар, лікар, перукар;
  5. Підібрати антоніми (швидкий, білий, сонячний тощо.);
  6. Знання назв геометричних форм і утворення прикметників від них (прямокутник прямокутний тощо.)
  7. Підбір правильних прикметників (коричневий, карі стілець, очі тощо.);
  8. Підбирати слова які підходять до змісту (На дерево прилетіла (зграя, стадо, зграйка) горобців тощо);
  9. Закінчити речення: На верхівку гори … . В будинок … . (війти, зійти) [21].

Паралельно з перевіркою активного словника зясовується розуміння слів шляхом ставлення питань, уточнення слів та їх узагальнення. Оскільки, словник дітей не завжди є достатнім показником ЗНМ, то його стан повинен досліджуватися не ізольовано, а в сукупності з грматичною будовою мовлення. Тому для обстеження граматичної будови мовлення нами також була розроблена Логопедична картка (Див. Додаток А) з відповідними вправами-завданнями, що складалися із обстеження словозміни, словотворення та синтаксичної будови речення, а саме:

Обстеження словозміни здійснюється за такими вправами-зав?/p>