Формування знань учнiв з роздiлу "Оптика"
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
частини того самого пучка свiтла, або розщепленням пучка свiтла на двi частини тонкими прозорими плiвками. В обох випадках пучки свiтла утворюються вiд одного й того самого джерела свiтла. До створення квантових генераторiв було неможливо утворити стiйку iнтерференцiйну картину вiд двох незалежних джерел свiтла. Важливо спинитися також на питаннi перерозподiлу енергii в iнтерференцiйному полi, i на тому, що при цьому виконуСФться: закон збереження енергii.
Технiчнi застосування iнтерференцii свiдчать, як часом в оптицi найпростiшими засобами можна досягти дуже великоi точностi вимiрювань (пробнi скельця).
Важливий етап формування уявлення про свiтлову хвилю - визначення ii довжини. Дослiди з iнтерференцii свiтла, наприклад з бiпризмою, дають таку можливiсть. Звiдси легко перейти до визначення метра в довжинах свiтлових хвиль згiдно з мiжнародною системою одиниць СРЖ.
Для пояснення явища дифракцii свiтла розглядають принцип Гюйгенса. Зазначають, що ним легко пояснюються закони вiдбивання й заломлення свiтла, а показник заломлення повязуСФться з швидкостями поширення свiтла у вiдповiдних середовищах. Принцип Гюйгенса даСФ змогу пояснити якiсно картину дифракцii, а доповнення до нього, зроблене Френелем, - описати ii кiлькiсно.
Важливим висновком з теорii дифракцii СФ положення про роздiльну здатнiсть ока та оптичних приладiв. РЖз застосувань дифракцii заслуговуСФ на увагу дифракцiйна решiтка.
Вивчення явища поляризацii свiтла даСФ змогу довести поперечнiсть свiтлових коливань. Це положення маСФ принципове значення для пiдтвердження електромагнiтноi природи свiтла, бо електромагнiтнi хвилi поперечнi. ЗакiнчуСФться цей роздiл розглядом прикладiв застосування поляризацii свiтла.
Наступний роздiл оптики повязаний з взаСФмодiСФю свiтла з речовиною, В ньому розглядаються види випромiнювань, джерела свiтла та спектри випромiнювання. ВзаСФмодiя свiтла з речовиною СФ суто квантовим явищем. Тому тут вводиться поняття про квант енергii свiтла, про елементарну частинку свiтла - фотон i прояв квантових властивостей свiтла у фотоефектi, фотохiмii та люмiнеiенцii. Розглядаються дослiди П.М. ЛебедСФва з вимiрювання тиску свiтла. Особлива увага придiляСФться вивченню процесiв випускання та вбирання фотонiв нагрiтими газоподiбними тiлами.
ЗакiнчуСФться вивчення оптики розглядом фотометрii та свiтлотехнiчних вимiрювань.
2. Особливостi викладання оптики
2.2 Проблемний пiдхiд до вивчення оптичних явищ
Революцiя в природознавствi, технiчний прогрес сприяють швидкому розвитку наук, у тому числi й оптики. Потiк iнформацii стаСФ все бiльшим, i навiть спецiалiстам важко його осягнути. Певна частина цiСФi iнформацii потрапляСФ у навчальний матерiал школи. Щоб учнi справилися iз зростаючим навантаженням, процес навчання маСФ бути творчим, з активним i, значною мiрою, самостiйним оволодiнням знаннями. Вчитель повинен не лише давати суму конкретних знань, а й навчати робити самостiйнi висновки на iх основi, прищеплювати учням навички творчого мислення.
Одним iз засобiв реалiзацii цього положення е проблемний пiдхiд до вивчення основ наук. Найважливiша особливiсть проблемного навчання, що вiдрiзняСФ його вiд пояснювально-iлюстративного, полягаСФ в тому, що знання подаються учням не в готовому виглядi, а як проблеми для самостiйного розвязання. Здiйснюючи пошук, учнi самi здобувають знання. А здобутi зусиллям власноi думки знання свiдомiше засвоюються та мiцнiше закрiплюються. Саме навчання стаСФ для учнiв цiкавiшим, прива6ливiшим.
Звичайно, проблемний пiдхiд до вивчення навчального матерiалу не варто протиставляти iншим видам навчання. Як i завжди, бiльша частина знань, передбачених програмою, подаСФться у готовому виглядi за допомогою iлюстративного та репродукцiйного методiв i лише частину знань учнi можуть здобути в результатi самостiйного пошуку. В цьому проявляСФться СФднiсть вiдтворюючоi i творчоi дiяльностi учнiв. Творча пiзнавальна дiяльнiсть iх не можлива без вiдтворення ранiше засвоСФних репродуктивним методом знань. Вiдтворення i творчiсть - двi сторони СФдиного цiлiсного процесу пiзнання.
Початком будь-якого методу проблемного навчання СФ проблемна ситуацiя. Тому треба вмiти створити ii або вдало скористатися нею, коли вона виникне.
Перелiчимо проблемнi ситуацii в курсi оптики. Однi з них хоч i не можна розвязати на основi попереднiх вiдомостей, але з доповненнями вони стають зрозумiлими ще в межах цього роздiлу оптики, а iнколи навiть на поточному уроцi. РЖншi можна розвязати, лише перейшовши до нового, якiсно вiдмiнного роздiлу оптики: наприклад, проблему, що виникла в променевiй оптицi, можна розвязати тiльки пiд час вивчення хвильовоi або фотонноi i т.д.
Розглянемо останнiй вид проблемних ситуацiй. У променевiй оптицi виникаСФ кiлька ситуацiй, якi СФ проявом однiСФi i тiСФi самоi проблеми. Це:
1) наявнiсть граничного кута зору для ока;
2) залежнiсть роздiльноi здатностi телескопа вiд величини його дiаметра;
3) наявнiсть граничного корисного збiльшення для мiкроскопа.
Всi цi три проблемнi ситуацii розвязуються в наступному роздiлi оптики пiд час вивчення явища дифракцii свiтла. Справдi, в хвильовiй оптицi при вивченнi дифракцii розповiдаСФться, що зображення свiтноi точки не СФ точка, а невеличкий свiтний кружечок. Перекривання кружечкiв для окремих точок призводить до обмеження роздiльноi здатностi ока, зоровоi труби, мiкро?/p>