Формування знань про тварин в учнів 3 класу на уроках "Я і Україна. Природознавство"
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
іда з класом. Звітує кожна група, а інші діти спостерігають, доповнюють відповіді, роблять висновки. Спільно вони встановлюють звязок між змінами в неживій природі та змінами в житті тварин.
Також спостереження за тваринами ми проводили фронтально під час екскурсій у природу. Для актуалізації знань конкретних тварин, учитель використовує загадки. Наприклад, він підводить дітей до горобця і загадує загадку, або просить знайти тварину, про яку йдеться в ній: Бідовий хлопчик в теплій сорочині, по дворах стрибає, крихти збирає. Діти знаходять і називають птаха, вказують, за якими ознаками його впізнали. Учитель пропонує провести спостереження за пташкою: де живе, як вигодовує своїх дітей, чому не відлітає в теплі краї, що їсть взимку? Зверталася увага і на тих птахів, які відлетіли в теплі краї. Встановлюється залежність між перелітними та зимуючими птахами в природі.
Із метою визначення рівня навчальних досягнень учнів експериментального та контрольного класів наприкінці вивчення розділу Тварини в природі і встановлення впливу запропонованої нами методики на ефективність формування у молодших школярів природничих знань, ми провели підсумкове контрольне опитування учнів. Підсумкове опитування проводилося на уроці, що відповідав змістові підсумкової тематичної роботи із курсу Я і Україна. Природознавство. Контрольний зріз проводився у формі письмових завдань (див. додаток А), які поділялися на чотири рівні: низький, середній, достатній та високий (відповідно до Системи контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів):
Змістову основу завдань становив програмовий матеріал із курсу Я і Україна. Природознавство в 3 класі. Процесуальний аспект завдань передбачав певний рівень сформованості знань, умінь та навичок у молодших школярів на кінець вивчення розділу, відповідно до вимог, зазначених у чинних навчальних програмах.
Критеріями оцінювання результатів виконання учнями завдань підсумкового опитування були якість виконання завдань (правильність і повнота відповіді).
Кількісний і якісний аналіз результатів виконання учнями експериментального та контрольного класів підсумкових завдань, а також рівень самостійності учнів у процесі їх виконання представлені у таблиці4.
Таблиця 4. Результати виконання учнями контрольних завдань
КласВисокий рівеньДостатній рівеньСередній рівеньНизький рівень(у%)Експериментальний клас50,032,511,05,5Контрольний клас21,033,036,010,0
Аналіз даних таблиць показує, що в результаті експериментального навчання спостерігається помітно вищий рівень засвоєння молодшими школярами знань про тварин.
Порівняння результатів засвоєння молодшими школярами знань в експериментальному і контрольному класах свідчить про позитивний вплив розробленої нами методики на процес формування у молодших школярів знань про тварин під час навчання в початковій школі.
Таким чином, запропонована нами методика є ефективною для застосування у навчальному процесі і при правильній організації навчально-виховного процесу забезпечить належне покращення результативності навчання молодших школярів.
Висновки
На основі узагальнення результатів теоретико-експериментального дослідження можна зробити такі висновки:
Курс природознавства передбачає засвоєння молодшими школярами системи уявлень та елементарних понять, які визначаються у навчальній програмі та у підручниках. Між ними існує ієрархічна залежність, зумовлена різним рівнем їх узагальнення.
Вихідним пунктом у формуванні природничих знань є відчуття, як найпростіша форма відображення навколишнього світу. Із відчуттів виникає сприйняття складний процес сприймання і перетворення інформації, що забезпечує відображення обєктивної реальності та орієнтацію у довкіллі. Завдяки сприйманню виникає уявлення як образ раніше сприйнятого предмета або явища, а також образ, створений уявою. Від чуттєвих сприймань і уявлень за допомогою мислення людина піднімається до розкриття сутності предметів і явищ, тобто на вищий ступінь пізнання до утворення понять.
Враховуючи те, що формування природничих знань неможливо досягнути тільки шляхом запамятовування визначень і відтворення окремих фактів, для цього створюються певні дидактичні умови.
На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, врахування вікових особливостей молодших школярів, змісту природничого матеріалу, загальновизнаних умов формування знань нами встановлено, що ефективність процесу формування у молодших школярів знань про тварин залежить від сукупності таких дидактичних умов:
- здійснення системно-структурного аналізу змісту природничого матеріалу;
- дотримання поетапності формування природничих уявлень і понять;
- вибір та поєднання різних методів та засобів навчання під час формування знань про тварин;
- використання пізнавальних завдань для застосування сформованих знань.
Дотримання у навчальному процесі сукупності вищеназваних умов забезпечить ефективне формування у молодших школярів знань про тварин.
У процесі формування в учнів знань і розкриття закономірностей (сталих взаємозвязків) природи слід памятати, що однією з рис системи знань є рухомість і динамічність, бо всі уявлення і поняття нерозривно повязані між собою. Відмінність між ними відносна, оскільки за певних умов одне поняття переходить в інше. Як у науці, так і в навч?/p>