Формування духовноi культури особистостi на порозi ХХРЖ столiття

Информация - Философия

Другие материалы по предмету Философия

Формування духовноi культури особистостi на порозi ХХРЖ столiття

Нинi вiдбуваСФться радикальна змiна прiоритетiв у структурi системи цiнностей усього людства, про що яскраво й ТСрунтовно писав Пiтирим Сорокiн у фундаментальнiй 4-томнiй працi Соцiокультурна динамiка: почуттСФва система цiнностей руйнуСФться, самознищуСФться, народжуючи iз своiх глибинних надр РЖДЕАЦРЖОНАЛЬНУ культуру нового циклу iз цiннiстю надчуттСФвоi реальностi через Бога, душу, моральний закон.

Духовнiсть людини СФ способом включення ii в ноосферу на основi колективноi енергii, яка перебуваСФ поза окремим людським тiлом i безпосередньо впливаСФ на iсторiю суспiльства, поведiнку окремих особистостей i розвиток планети загалом.

Мислителi В. Франкл та М. ГайдеТСТСер описують духовну людину як таку, що вона як духовна сутнiсть виходить за межi свого тiлесного, ii духовнiсть виявляСФться лише тодi, коли вона пiднiмаСФться над собою i стаСФ вiдношенням сама до себе.

Сучаснi украiнськi фiлософи смiливо пiдходять до проблеми духовностi людини в часи змiни рацiоналiстичноi традицii Аристотеля Маркса на iррацiоналiстичнi концепцii Юма, Камю та iнших, в часи змагання (агону) мiж ними, хоча це, на думку професора С. Б. Кримського, час вiд часу призводить до катастрофи у пiзнаннi. М. В. Гоголь знищив останню частину Мертвих душ, усiм серцем прагнучи небесного громадянства, закликав: Будьте не мертвi, а живi душi....

Людина економiчна (лат. homo economicus) у часи формування ринковоi економiки Украiни з ii моральним нiгiлiзмом, приземленим прагматизмом: Був людиною став товаром не може стати щасливою, навiть казково розбагатiвши серед iнших нових украiнцiв чи нових росiян. Така особистiсть неминуче, рано чи пiзно зiткнеться з породженим нею свiтом злоби, агресii, ненавистi, сумнiвiв, заздростi, образи, страху, горя, страждання та iнших стресiв. О. Сугоняко пише про змалiлий час Украiни, бо кругообiг зла твориться у наших серцях.

Кiнець XX ст. виплекав плеяду вчених-гуманiстiв, якi теоретично осмислюють та практично втiлюють у життя проблему духовного ренесансу людини й суспiльства через рiзнi науки: педагогiку, психологiю, фiлософiю, етику, релiгiСФзнавство, соцiологiю тощо.

Провiднi педагоги свiту, зокрема й украiнськi, все гострiше ставлять питання про необхiднiсть плекання духовно-моральноi особистостi молодоi генерацii демократичноi Украiни на засадах християнськоi моралi. Так, Гр. Ващенко розробив нацiональну систему освiти, головним елементом якоi СФ християнська мораль.

Як писав генiальний любомудр Г. С. Сковорода, людина народжуСФться двiчi фiзично й духовно. Бiля духовноi колиски стоiть духовний наставник учитель, який стаСФ дитинi другим батьком, матiрю, бо прищеплюСФ iй високi моральнi якостi вiри, надii, любовi, глибокоi поваги до рiдноi землi, свого роду, народу, держави. Духовне народження Г. С. Сковорода вважав iстинним, оскiльки людина осягаСФ божественне в собi, а зародки духовностi людини iснують в ii серцi вiд народження (фiлософiя серця), але вони не одразу усвiдомлюються, бо iм протистоять могутнi сили темноi тiлесностi, все антисоцiальне в людинi.

Вищою метою духовноi педагогiки (педагогiки духовностi) слiд вважати сприяння максимально ефективному духовному розвитковi особистостi. Це, у свою чергу, формуватиме духовну культуру суспiльства, яка обСФктивно виявляСФться через форми суспiльноi свiдомостi: науку, мистецтво, мораль, релiгiю.

Наука це сукупнiсть наукових знань людини в системi духовноi культури, якi представленi у спецiальних текстах iз знаково-символiчною формою вираження змiсту пiзнавально-теоретичноi сфери свiдомостi.

Мистецтво естетична форма суспiльноi свiдомостi, здатна до дiалогiчного спiлкування через багатоманiтнi асоцiацii.

Мораль особлива форма регуляцiйноi дiяльностi з вiдповiдною формою свiтогляду, яка виступаСФ у формi моральноi свiдомостi.

Релiгiя (релiгiйна вiра) обСФктивована форма релiгiйноi свiдомостi людини.

Усi форми суспiльноi свiдомостi забезпечують саморозвиток духовного потенцiалу особистостi в цiлiсностi та гармонiйностi. Про це знали античнi мислителi у формулi: СФднiсть, благо, iстина, краса.

Концепцiя гуманiзацii освiти включаСФ прагнення до виховання молодоi генерацii демократичноi Украiни на основi вищих духовних цiнностей на рiвнi: людина природа суспiльство космос.

Сучасна наука на порозi XXI ст. робить все новi й новi вiдкриття в осмисленнi глобальних проблем свiтобудови, наближаючись до iстини, зокрема через нову науку iнформацiологiю, яку розвивають академiки РЖ. Й. Юзвишин та Е. В. РДвреiнов, висунутi на здобуття Нобелiвськоi премii у 1997 р.

Цi вченi зробили вiдкриття фундаментальних законiв iнформацii, розробку основоположного принципу розподiленоi обробки iнформацii та його реалiзацiю.

РЖнформацiологiя принципово нова фундаментальна наука, створена в результатi вивчення, аналiзу й синтезу фундаментальних наукових явищ, процесiв природи. Вона розкриваСФ небаченi обрii розвитку свiтового спiвтовариства на СФдинiй фундаментальнiй iнформацiйнiй основi. Тим самим вона сприяСФ науково-революцiйному прориву в iнформацiйне майбутнСФ людства й створенню СФдиного свiтового розподiленого iнформацiйно-стiльникового спiвтовариства новоi iнфо?/p>