Формування духовноi культури особистостi на порозi ХХРЖ столiття
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
?мацiйноi цивiлiзацii.
Особливу увагу представникiв гуманiтарноi сфери привертаСФ феноменальне вiдкриття фундаментального явища природи iнформацii, яка СФ генералiзацiйно-СФдиною первiсною субстанцiСФю всесвiту.
Чи не про Вищий розум Платона йдеться? Термiни можуть бути рiзними, але людство зримо й реально зупинилося на порозi таких вiдкриттiв, якi дозволяють розумiти, математично описувати ранiше невiдомi мiкро- и макромiрнi процеси матерiалiзацii й дематерiалiзацii у Всесвiтi.
Нова фундаментальна наука пояснюСФ СФдину iнформацiйну будову Всесвiту.
Прогресивнi дiячi свiту закликають до глобального пiдходу до питань освiти, науки, полiтики, культури, духовного й фiзичного здоровя людини й людства, до осмислення цiлiсностi свiту й формування безконфлiктного цивiлiзованого суспiльства, до прiоритету духовно-моральних цiнностей на шляху Миру, Гармонii, Краси, Радостi, Любовi, Здоровя.
Доктор бiологiчних наук, член-кореспондент АЕРЖН, президент Сибiрськоi науково-практичноi асоцiацii екологii людини з Новосибiрська С.В.Сперанський СФ одним iз засновникiв нового напрямку в науцi ЕНЮ (енергоiнформацiйний обмiн), де визначаються новi, магiстральнi вектори розвитку людства через особливi пiдходи до розвитку тонкого свiту свiту духовностi. Як бачимо, iнформацiологiя, ЕНЮ, iншi науковi напрямки кiнця XX ст. торують шлях у нове тисячолiття через космологiчний свiтогляд (синтез науки, релiгii, фiлософii).
ПоСФднання вищих цiнностей свiтського й релiгiйного iнформацiйного потокiв може дати чудовi духовно-iнтелектуальнi плоди через плекання homo spiritus (лат.) людини духовноi. Вона зможе стати активним спiвучасником усiх процесiв через усвiдомлення своСФi мiсii як богоподiбноi iстоти. Людина духовна нiколи не втомиться шукати iстину, сенс життя, нiколи не стане рабом обставин, навчиться розрiзняти добро i зло, красу й потворне. Акумулятором духовностi мають виступати релiгiя, мораль, наука, мистецтво, культура.
Порятунок у нас самих, у вiдродженнi абсолютного вимiру культури гуманiзму та теоцентризму, якi здатнi породити iз хаосу новий гармонiйний космос людського буття, зробити людину щасливою, здатною до творчостi й життСФтворчостi во славу Бога й Украiни. У Т. Г. Шевченка стверджуСФться святiсть душi й слова:
.. .Жива
Душа поетова святая,
Жива в святих своiх речах,
РЖ ми, читая, оживаСФм,
РЖ чуСФм Бога в небесах.
У XX ст. могутньо зазвучав хор мислителiв-просвiтителiв, якi стурбованi падiнням духовностi, моральностi у суспiльствi. Серед них назвемо релiгiйного фiлософа П. Тейяра де Шардена, який розробляСФ iдею еволюцiйного розвитку Всесвiту, звязуСФ появу й розвиток людини з еволюцiСФю, визначеною Богом. Мислитель поСФднуСФ дiалектику буття з пантеiзмом, розчиненiстю Бога в свiтi. Вiн пише про любов до особистiсного i в особистiсному: Що ж це означаСФ, як не те, що в остаточному пiдсумку планетаризацiя людства для свого правильного здiйснення передбачаСФ наявнiсть окрiм Землi, яка поступово стягуСФться, окрiм людськоi думки, яка органiзовуСФться й ущiльнюСФться, ще й третього фактора? Я розумiю пiд ним сходження на нашому внутрiшньому горизонтi вищоi свiдомостi, до якоi прямують всi окремi свiдомостi свiту i в якiй вони зможуть любити одна одну: сходження Бога. Автор мрiСФ про нову Землю: РЖсус, центр, до якого все прагне, дозволь нам усiм, якщо це можливо, знайти мiiе серед обраних, святих монад, котрi одна за одною вилучаються твоСФю опiкою з нинiшнього хаосу, мало-помалу зСФднуються в тобi, щоби утворити нову Землю.
До фiлософiв приСФднуються й педагоги, ритори, представники iнших гуманiтарних наук, творчо розвязують проблему екологii, духовностi дитини, пiдростаючого поколiння. Нинi зявляються численнi навчальнi заклади нового типу, iз прогресивними технологiями навчання, виховання креативностi особистостi, духовно багатоi й гармонiйноi. Тут працюють ентузiасти-новатори, якi несуть духовне слово правди, любовi тим, хто цього потребуСФ в першу чергу, дiтям.
На противагу заiжджим мiсiонерам, великий творчий потенцiал мають власнi педагогiчнi кадри, якi творять дивосвiт душ i з врахуванням нацiональноi ментальностi, традицiй народу, його культури.
Хочемо подiлитися враженням i про цiкавий, оригiнальний досвiд формування духовноi риторичноi особистостi у Московськiй риторичнiй школi вiдомого педагога-ритора, методиста доцента РЖвановоi Софii Пилипiвни, яка свого часу приiжджала з лекцiями на Украiну, в Киiв, маСФ тут своiх послiдовникiв.
Вона автор численних публiкацiй з методики лекцiйноi пропаганди, риторики, автор iнтегрованого курсу Вступ до храму слова, який читаСФ в Московськiй гiмназii на основi Закону Божого, духовноi риторики, поетики. На цiй базi видано оригiнально оформлену, цiкаву книгу посiбник з риторики Введение во храм слова. Книга для чтения с детьми и дома (М., 1994). Тут ставиться благородна й висока мета формування духовно-моральноi особистостi громадянина Вiтчизни. З цiСФю метою тiсно повязанi такi три завдання: ознайомлення дiтей з мовленнСФвими стилями рiдноi мови на найвищих взiрцях класичноi та духовноi лiтератури, розвиток iндивiдуальних здiбностей до мовленнСФвоi творчостi, закладення основ християнськоi свiдомостi та поведiнки.
ЦiСФi триСФдиноi мети авторка успiшно досягаСФ, бо послiдовно й цiлеспрямовано творить духовну основу дитини на базi двох животворящих потокiв текстiв духовноi та художньоi лiтератури: фра?/p>