Формування витрат виробництва та собівартості продукції

Курсовой проект - Экономика

Другие курсовые по предмету Экономика

°чаються за рівня товарності 100%, а продукцію оцінюють за ринковими цінами. Всі елементи постійних та змінних витрат ділять посівну площу, підсумовують їх і додають до них віддачу на землю, отримуючи таким чином всю суму витрат. Отриманий дохід також розраховують на гектар посіву. Прибутковість галузі визначається як різниця між сукупним доходом (обсяг продукції, помножений на ціну) і загальною сумою витрат. Одержаний результат у західній економічній практиці функціонування приватних підприємств називають віддачею на менеджмент. Якщо підприємство бере землю в оренду, то віддача на землю в даному випадку є реальними витратами, що дорівнюють сумі орендної плати за цей ресурс. За умови, що підприємство не орендує землю, вказана віддача переходить у категорію умовних витрат.

Зниження собівартості продукції є важливою умовою підвищення економічної ефективності виробництва і забезпечення розширеного відтворення в сільському господарстві. Воно передбачає збільшення виробництва в сільському господарстві. Воно передбачає збільшення виробництва сільськогосподарської продукції і зменшення затрат праці і виробничих ресурсів на її одиницю.

Головний шлях зниження собівартості продукції сільського господарства це підвищення врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин. Основні витрати по вирощуванню культур і утриманню тварин здійснюються незалежно від рівня врожайності і продуктивності, а збільшення витрат повязано лише з отриманням додаткової продукції. Тому витрати з розрахунку на одиницю продукції, як правило, зменшуються. Для скорочення витрат необхідно, щоб темпи збільшення врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності худоби значно випереджали зростання витрат на гектар посіву і голову худоби.

Збільшення виробництва та поліпшення якості продукції за рахунок підвищення врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин відбувається на основі інтенсифікації сільського господарства, яка є важливою умовою зниження собівартості сільськогосподарської продукції. Тому фактори, що сприяють інтенсифікації виробництва, можна вважати факторами зниження собівартості сільськогосподарської продукції. Найвижливіші серед них такі:

  1. ефективне використання землі на основі впровадження інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур;
  2. використання високопродуктивних сортів і гірбіцидів сільськогосподарських культур та порід тварин;
  3. зміцнення кормової бази тваринництва і підвищення рівня годівлі тварин на основі збалансованих раціонів [ 1 c.336].

Ці та інші заходи вимагають збільшення виробничих витрат на 1га сільськогосподарських культур і голову худоби, але водночас сприяють зменшенню собівартості одиниці продукції.

Одним із шляхів зниження собівартості сільськогосподарської продукції є підвищення продуктивності праці на основі впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва, широкого використання прогресивних форм організації і оплати праці. З підвищенням рівня механізації скорочуються затрати праці на одиницю продукції, що сприяє зменшенню витрат на її оплату і зниження собівартості сільськогосподарської продукції. Оскільки оплата праці є однією з основних статей витрат у собівартості продукції, підвищення продуктивності праці має вирішальне значення для її зниження. При цьому собівартість продукції зменшується лише тоді, коли економія коштів на оплату праці перевищує зростання амортизаційних відрахувань і витрат на поточний ремонт засобів механізації, які впроваджуються в виробництво [6 c. 3 7].

Важливим резервом зниження собівартості є інтенсивне використання машинно тракторного парку, сільськогосподарських машин і знарядь, механізмів і обладнання тваринницьких ферм, транспортних та інших засобів праці. За цих умов зменшуються витрати з розрахунку на одиницю виконаних робіт, що сприяє зниженню собівартості продукції.

Значний резерв зниження собівартості продукції раціональне використання матеріальних оборотних фондів (насіння, мінеральних добрив, пального, кормів тощо). Особливого значення набуває додержання науково обґрунтованих норм витрачання кормів на виробництво тваринницької продукції. Внаслідок незбалансованості кормових раціонів за перетравним протеїном та іншими речовинами господарства перевитрачають значну кількість кормів на одиницю продукції. При такому самому обсязі витрат повноціних кормів можна забезпечити збільшення продуктивності тварин і здешевлення виробництва продукції [12 c.293 298].

Важливим напрямом зниження собівартості продукції є поглиблення спеціалізації сільськогосподарського виробництва і досягнення його оптимальних розмірів відповідно до особливостей природно економічних умов господарської діяльності сільськогосподарських підприємств.

Велику роль в зниженні собівартості продукції займають витрати на управління та обслуговування виробництва. Вони значно зменшуються в умовах впровадження прогресивних форм організації виробництва, передачі сільським трудівникам в оренду землі, будівель та інших засобів виробництва.

Значну частку в структурі зниження собівартості продукції відіграє такий фактор, як підвиження матеріальної заінтересованості працівників у кінцевих результатах господарської діяльності.

Зниження собівартості сільськогосподарської продукції забезпечується сукупністю основних напрямів використання