Форми спiвучастi та види спiвучасникiв у злочинi
Информация - Криминалистика и криминология
Другие материалы по предмету Криминалистика и криминология
?вi безпорядки /ст-7РЖ КК/, а також злочини, вчиненi за попередньою змовою групою осiб /ст.81-84 КК/.
У багатьох випадках вчинення злочину в спiвучастi визначаСФться законом /ч.2 ст. 41 КК/ обставиною,, ще обтяжуСФ вiдповiдальнiсть.
При оцiнцi впливу спiвучастi на ступiнь небезпеки злочину необхiдно враховувати, що спiльнiсть дiй спiвучасникiв в рядi випадкiв пiдвищуСФ його суспiльну небезпеку. Разом з тим спiвучасть неоднорiдна за шкiдливiстю складникiв ii дii i за небезпекою особливостi спiвучасникiв. Серед них зустрiчаються активнi органiзатори i пiдмовники, а частiше - пасивнi суб"СФкти втягнутi в злочин через недостатню свiдомiсть.
Отже, спiвучасть - це особлива форма скоСФння злочину умисно двома i бiльше особами, що маСФ вищий ступiнь суспiльноi небезпеки.
РЖ.2.ОбСФктивнi ознаки спiвучастi.
Визначення спiвучастi включаСФ двi обСФктивнi ознаки спiвучастi:
РЖ/ участь в злочинi двох чи бiльше осiб,
2/ СПРЖЛЬНРЖСТЬ РЗХ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ.
Найменше число винних при спiвучастi - двi особи, iх обовязковими юридичними ознаками являються: досягнення вiку, з якого наступаСФ кримiнальна вiдповiдальнiсть. ВзаСФмодiя винного в процесi скоСФння небезпечного дiяння з неосудним або з малолiтнiм не створюСФ спiвучастi, оскiльки не виникаСФ спiльного умисного посягання двох i бiльше осiб на охоронюванi кримiнальним законам суспiльнi вiдносини. Використання в злочинних цiлях особи, яка не може керувати своiми вчинками, розцiнюСФться як посереднСФ виконання злочину.
Обовязкова ознака спiвучастi - спiльнiсть дiянь винних. Спiльне скоСФння злочину означаСФ: взаСФмну обумовленнiсть злочинних дiянь двох i бiльше осiб, СФдиний для них злочинний наслiдок, причинний звязок мiж дiянням кожного спiвучасника i загальним злочинним наслiдком, цi елементи спiльностi тiсно повязанi i практично проявляються в нерозривному звязку.
В обСФктивнiй сторонi спiвучастi розрiзняються таким чином два рiзновиди обСФктивних звязкiв: звязок мiж дiями спiвучасникiв i звязок мiж дiями кожного i загальним злочинним результатом. Значення для них дiй окремого спiвучасника неоднакове. В першому випадку кони - умова посягання iнших осiб, е iншому - частина загальноi причини злочинних наслiдкiв.
Кожен спiвучасник злочину в певнiй мiрi допомагаСФ здiйсненню намiрiв iнших спiвучасникiв. Але вiн не викликаСФ невiдворотньоРЗ дii, оскiльки спiвучасник по своiх волi вирiшуСФ, чи брати йому участь спiльному злочинi Мiх спiвучасниками iснуСФ взаСФмообумовлюючий зв"язок, тобто така об"СФктивна залежнiсть, при якiй дii спiвучасника одного служать умовою дiй iншого.
Найбiльш значний елемент спiльностi скоСФння злочину - причинний звязок мiж дiСФю кожного спiвучасника i загальник для спiвучастi злочинним результатом. Причинний звязок в даному випадку означаСФ таку обСФктивну залежнiсть, при якiй дiя будь-якого спiвучасника за часом передуСФ настанню наслiдкiв i закономiрно, невiдворотньо викликаСФ його, 3 вказаного звязку за часом випливаСФ, що суб"СФкт може приСФднатися до задуманого чи розпочатого посягання тiльки на стадiях попередньоi злочинноi дiяльностi або в процесi закiнчення злочину, але до його тактичного завершення. Якщо ж злочин вже закiнчено, будь-якi наступнi дii осiб - заздалегiдь не обiцянi ними - спiвучасть у цьому злочинi за кримiнальним правом Украiни визнаватися не можуть.
Особливiстю спричинення злочинного наслiдку при спiвучастi СФ в тому, що вiн викликаСФться спiльними зусиллями спiльно-дiючих осiб. Наслiдок тут один i неподiльний на частини за числом спiвучасникiв, але це не виключаСФ принципу персональноi вiдповiдальностi.
Випадки, коли особи беруть участь, здавалося б в одному замаху, але прагнуть до досягнення рiзних наслiдкiв, не створюСФ спiвучастi.
Отже, для наявностi обСФктивноi сторони спiвучастi необхiднi нi:
РЖ/ спiльнiсть дiй кiлькох спiвучасникiв,
2/ спричинення одного й того самого, СФдиного для всiх спiвучасникiв, злочинного результату,
З/ причинний звязок мiж дiянням кожного спiвучасника i СФдиним злочинним результатом.
- СубСФктивнi ознаки спiвучастi.
Обовязковою субСФктивною ознакою спiвучастi СФ умисел. В ст.19 КК вказано на "умисне спiльне" скоСФння злочину при спiвучастi, тобто спiльна дiяльнiсть спiвучасникiв об"СФднуеться умислом , спрямованим на досягнення одного i того самого результату. Лише за наявностi умислу спiвучасник пiдлягаСФ вiдповiдальностi не тiльки за дii, якi вiн сам вчинив, але й за результат дiй усiх iнших спiвучасникiв.
Спiвучасть передбачаСФ наявнiсть у кожного з спiвучасникiв прямого умислу що до спiльних дiй i прямого або непрямого умислу стосовно злочинного результату.
РЖнтелектуальнi елементи умислу включають:
а/ усвiдомлення суспiльноi небезпеки власноi дii.
б/ усвiдомлення суспiльноi небезпеки дii iншого /iнших/ спiвучасникiв.
в/ передбачення настання спiльних наслiдкiв.
Суть вольового моменту умислу в тому, що спiвучасник бажаСФ настання спiльних наслiдках, або свiдомо допускаСФ iх настання. Випадки, коли виннi обСФктивно допомагають один одному, при скоСФннi злочину, але не усвiдомлюють цiСФi взаСФмодii, не вiдносяться до спiвучастi.
Вид умислу частково залежить i вiд ролi суб"СФкта в спiльно скоюваному злочинi. Органiзатор i пiдмовник дiють, як правило, з прямим умислом; виконавець i посiбник можуть дiяти i з непрямим умислом.
Якщо в диспозицii статтi ?/p>