Форми організації навчання природознавству в початковій школі
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?ї, щоб учні пригадували і закріплювали в памяті найважливіше з нового матеріалу.
Даний урок застосовується в тому випадку, коли починається вивчатись новий розділ, матеріал якого не повязаний із матеріалом попереднього розділу, або ж коли має розвязуватись складне широке питання.
Структура уроку засвоєння нових знань така:
- Організація учнів до роботи.
- Підсумок спостережень за змінами в природі.
- Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.
- Вивчення нового матеріалу.
- Закріплення знань учнів.
- Підсумок уроку.
- Завдання додому.
Сучасний ефективний урок це урок добре підготовлений, розрахований відповідно до поставлених цілей та наявних можливостей. Результат уроку визначається не рівнем підготовки до нього вчителя, а майстерністю його діяльності на самому уроці. Чим ґрунтовніша підготовка, тим вільніший вчитель у вияві своєї майстерності на уроці.
Сутність підготовки вчителя до уроку полягає в тому, щоб, враховуючи наявні педагогічні умови, наперед передбачити й обрати оптимальні шляхи та засоби керування навчально-виховною діяльністю учнів, домогтися найвищих показників ефективності уроку в цих умовах.
Як зазначає О. Савченко [57], підготовка вчителя до уроку включає три органічно нерозривні стадії:
- діагностику обєктивних умов навчально-виховного процесу, аналіз факторів, що діятимуть на уроці.
- прогнозування ефективності уроку та досягнень учнів,
- складання програми керування навчально-виховною діяльністю учнів на уроці.
Варто памятати про розвивальні можливості уроків природознавства. На кожному уроці необхідно, по-перше, навчити учнів визначати, розуміти, а потім самостійно ставити перед собою навчальне завдання. Оволодіння учінням здійснюється на основі виконання навчальних дій-порівняння, моделювання, аналізу, дії змінення. По-друге, навчити учнів використовувати раціональні дії: способи роботи, які забезпечують успішне засвоєння навчального матеріалу. Оволодіння навчальним матеріалом це його вміле сприймання, усвідомлення, запамятовування і використання в практичній діяльності. Для організації сприймання знань необхідно пропонувати учням чіткі й конкретні завдання, спрямовувати їх на ті сторони, властивості, ознаки предмета, для сприймання є виконання учнями практичних завдань які потрібно побачити, виділити, запамятати. Особливо важливим для сприймання є виконання учнями практичних завдань і дій із предметом, який вивчається.
Усвідомлення знань завжди повязане з виконанням розумових операцій: аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення. Усвідомленню знань, виконанню учнями на уроці певних завдань сприяє робота з підручником.
Для оволодіння навчальним матеріалом потрібно його запамятати. Тому необхідно організувати роботу з учнями так, щоб вона була привабливою, подавалась у незвичній для учнів формі, викликала позитивні емоції й глибокі почуття. Щоб учні добре запамятали навчальний матеріал, необхідно ставити перед ними конкретні завдання. Організовувати повторення, здійснювати контроль вивченого. По-третє, необхідно формувати в учнів навчальні мотиви, пізнавальні інтересам, бажання вчитися. Вирішальним для формування позитивного ставлення до навчання є використання вчителем різних форм активізації процесу учіння, серед яких найбільш поширеними є:
- самостійна навчальна діяльність на уроці, тобто робота, що виконується поза безпосередньою участю вчителя, який лише визначає завдання уроку і керує його виконанням за допомогою запитань;
- поетапне керування учителем роботою учня.
На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, можна зробити висновок, що готуючись до будь-якого типу уроку природознавства, необхідно дотримуватись таких положень:
- Навчати дітей так, щоб вони розуміли, що, чому і як треба робити, і ніколи не виконували вказівок учителя механічно.
- Навчаючи, слід застосовувати усі види і форми пізнавальної діяльності, поєднувати аналіз із синтезом, індукцію з дедукцією, зіставлення з протиставленням.
- Те, що учням невідомо, слід логічно повязувати з вивченим. Де немає логічного звязку між засвоєним і засвоюваним, там немає усвідомленого навчання.
- Слід памятати, що головне не знання предмета, а особистість, яка формується. Навчити і виховувати потрібно так, щоб учень не був додатком до навчального предмета, а навпаки субєктом його активного освоєння.
- Кожний урок повинен, перш за все, розвязувати певне завдання.
- Готуючись до уроку вчитель має визначити основні етапи уроку, послідовність методів і прийомів навчання, характер завдань для учнів і способи керування навчально-пізнавальною діяльністю школярів.
- Учням на уроці треба чітко сформулювати тему, поставити навчальну мету, визначити конкретні завдання уроку. У поурочному плані, який відображає структуру уроку, обовязково потрібно передбачити всі структурні елементи уроку, зокрема, зміст і послідовність різних педагогічних прийомів. На уроці необхідно раціонально використати кожну хвилину для здійснення навчального процесу.
- На уроках природознавства вчитель має забезпечити формування в учнів світогляду на основі осмислення звязків і взаємозалежностей, глибокого проникнення в сутність виучуваних явищ.
- Важливою вимогою до сучасного уроку є дотримання дидактичних принципів в їх взаємозвязках та єдності.
- Необхідно на уроці здійснювати індивідуальний і ди?/p>