Форми організації навчання природознавству в початковій школі
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
° розвинути вміння здійснювати синтез.
Сформувати та розвинути вміння здійснювати узагальнення, класифікацію, абстрагування.
Сформувати та розвинути вміння встановлювати причинно-наслідкові звязки.
Сформувати та розвинути вміння здійснювати перенесення дій з однієї галузі знань на іншу.
Сформувати та розвинути вміння здійснювати прогнозування та планування своїх дій.
Виробити вміння виокремлювати головне у прочитаному.
Виробити вміння складати план прочитаного.
Розвивати спостережливість.
Розвивати культуру усного та писемного мовлення.
Виробити вміння застосовувати індуктивний метод пізнання дійсності.
Сформувати вміння застосовувати дедуктивний метод пізнання дійсності.
Виробити вміння логічного мислення.
Виробити вміння діалектичного мислення.
Розвивати спеціальні здібності (інтелектуальні, математичні та ін.).
Розвинути образну та смислову память.
Л. Рубінштейн визначав основні структурні складові особистості це спрямованість (погляди, переконання, світогляд, ідеали), знання, вміння, навички та індивідуально-типологічні якості (задатки, здібності, інтереси, нахили). Саме процес виховання призводить до зміни однієї або кількох із цих складових.
На думку І. Малафіїка, у навчанні завжди є якась доля виховання, а у вихованні навчання. Суть навчання полягає у передачі і засвоєнні певних знань, у тому числі світоглядних, моральних, правових, естетичних та ін. Суть виховання в іншому, а саме, у формуванні ставлення, звичок соціально-ціннісної поведінки, вчинків, їх вироблення передбачає спеціальний поведінковий тренінг, систему поведінкових вправ, що адекватна загальнолюдським, моральним цінностям.
Як усяка складова діалектичної єдності, ні навчання, ні виховання не існують у чистому вигляді. У навчанні завжди присутні елементи виховання, а у вихованні елементи навчання.
Виховання (частина освіти) педагогічний процес, в якому школярі оволодівають знаннями основ наук, одержують моральні, правові, естетичні, екологічні та інші уявлення. Однак, ще А. Макаренко вважав, що зводити виховання до навчання не можна.
Таким чином, конкретні виховні цілі уроку можуть бути визначені так: сформувати у школярів науковий світогляд, наукові погляди і переконання, наукову картину світу, виробити звички культури поведінки, сформувати позитивні людські якості тощо [52].
Якість уроків природознавства залежить від їх наукового рівня, використання унаочнення та прийомів збудження інтересу, до навчального предмету. Залежно від змісту тем, вікових особливостей учнів, рівня їхнього розвитку, наявності обладнання, учитель визначає, який тип уроку природознавства слід застосувати:
- комбінований урок;
- предметний урок;
- урок-екскурсія;
- узагальнюючий урок;
- урок засвоєння нових знань.
На кожному уроці з природознавства розглядається певне питання навчальної програми. У той самий час кожний урок це лише частина курсу цілого природознавства. Він завжди є продовженням попередніх уроків та опорою для наступних.
Як зазначає В. Онищук, кожен тип уроку має свою особливу мікро- та макроструктуру [53]. Макроелементи визначаються завданнями уроку певного типу. Такими, на його думку, є етапи засвоєння знань: сприймання, осмислення, узагальнення систематизація. Оскільки логіка засвоєння знань та сама, то макроструктура уроків цього типу однакова. До мікроелементів структури уроку належать методи і способи розвязання дидактичних завдань накожному його етапі.
Час і місце, відведені на кожен структурний елемент уроку, визначаються побудовою уроку в цілому. Структура уроку повинна забезпечувати успішне розвязання його навчально-виховних завдань, активізацію пізнавальної діяльності учнів, відповідати характерові навчального матеріалу, дидактичним і методичним засобам, які використовує вчитель. Отже, визначаючи структуру уроку, вчитель повинен враховувати тему і зміст, найдоцільніші методичні засоби і прийоми, конкретні умови, в яких проводитиметься урок, рівень підготовленості учнів тощо.
Під структурою (побудовою) уроку, зазначають В. Горощенко та І. Степанов, розуміють, з яких етапів (елементів) складається урок, в якій послідовності ці елементи входять до заняття і як вони між собою повязані [25]. Залежно від типу уроку визначається його структура, розподіл робочих моментів (елементів, етапів) на уроці (у часі).
Таким чином, основною формою організації є урок, на якому вивчається матеріал, визначений програмою. При цьому велике значення має правильна організація самого процесу навчання.
Найпоширенішим в початковій школі є комбінований урок. Структура цього уроку залежить від того, які дидактичні цілі в ньому поєднуються. Комбінований урок має дві або більше дидактичних цілей, наприклад:
- перевірити раніше засвоєні знання;
- засвоїти нові знання;
- узагальнити, систематизувати знання;
- застосовувати раніше вивчені знання на практиці [58].
Таких комбінацій може бути багато. На комбінованому уроці в 1-4 класах можна охопити кілька дидактичних цілей. Обсяг програмового матеріалу на кожному уроці порівняно невеликий, а для успішного навчання в наступних класах необхідне глибоке і міцне засвоєння знань.
При плануванні комбінованого уроку необхідно точно встановити, які дидактичні цілі та які структурні елементи комбінуються в ньому. Отже, вдала структура уроку і вміло дібрані методи навчання забезпе