Форми організації навчання природознавству в початковій школі
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
проведено позакласну роботу у вигляді інтелектуальної гри-змагання „Поле чудес” (див. додаток Б). А наприкінці вивчення розділу „Тварини в природі” в експериментальному класі було проведено вікторину на тему „Дивовижний світ тварин” (див. додаток В).
Таким чином, протягом навчального року ми провели різноманітні форми організації навчання природознавства в 3 класі, а саме: комбіновані уроки, уроки-екскурсії, предметні уроки, узагальнюючі уроки, уроки вивчення нових знань; позаурочну роботу у вигляді творчих домашніх завдань та позаурочних занять; позакласну роботу.
Після проведення різних форм організації навчання, ми помітили, що діти не тільки дізналися багато нової цікавої інформації, але й краще засвоїли навчальний матеріал, у них зріс пізнавальний інтерес.
2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження
Одним із завдань нашого дослідження було експериментально перевірити ефективність запропонованої методики поєднання різних форм організації навчання під час вивчення природознавства в початковій школі. Ми ставили за мету порівняти результати роботи експериментального і контрольного класів, які мали відмінності в організації навчального процесу.
У процесі експериментального дослідження ми проводили поточні контрольні опитування учнів після завершення вивчення кожного розділу навчальної програми. Їх метою було визначити рівні сформованості навчальних досягнень учнів експериментального та контрольного класів, і тим самим встановити, як впливає запропонована нами методика на ефективність формування у молодших школярів природничих знань.
Опитування учнів проводилося у формі письмових контрольних робіт на узагальнюючих уроках, що відповідають змістові підсумкових тематичних робіт із природознавства в 3 класі. Таких робіт було чотири наприкінці вивчення розділу (див. додаток А). Основними критеріями оцінювання результатів виконання завдань були правильність і повнота відповіді учнів.
Узагальнені результати виконання школярами контрольних робіт подані в таблиці 1.
Таблиця 1
Результати опитування учнів упродовж формувального експерименту
Назва розділуКласРівні навчальних досягнень учнів
(у %)ВисокийДостатнійСереднійНизький„Нежива природа”Експериментальний25,033,333,38,4Контрольний26,134,830,48,7„Зелене диво Землі”Експериментальний29,245,820,84,2Контрольний26,139,126,18,7„Тварини в природі”Експериментальний33,337,525,04,2Контрольний534,830,48,7„Людина живий організм”Експериментальний33,350,016,70,0Контрольний26,139,130,44,3
Зіставивши результати, отримані на початку формувального експерименту (після вивчення розділу „Нежива природа”), та результати, отримані наприкінці навчального року (після вивчення розділу „Людина живий організм”), ми дійшли висновку, що в експериментальному класі збільшилась кількість учнів, які досягли високого рівня навчальних досягнень на 8,3 % і достатнього рівня на 16,7 %. Кількість учнів, що виявили середній та низький рівні сформованості знань, зменшилась на 13,7 % і на 8,4 % відповідно.
Слід зазначити, що в контрольному класі також відбулись певні зміни у рівнях навчальних досягнень учнів протягом навчального року, але вони незначні. Зокрема, кількість учнів, що досягли високого навчальних досягнень, не змінилась, а достатнього рівня збільшилась на 4,3 %. Кількість учнів, що виявили середній рівень сформованості навчальних досягнень теж не змінилася, а кількість учнів, що виявили низький рівень зменшилась на 4,4 %.
Порівняльні результати експериментального дослідження покажемо за допомогою діаграми (див. рис. 2 і рис. 3).
Рис. 2. Співвідношення рівнів навчальних досягнень учнів експериментального класу
Рис. 3. Співвідношення рівнів навчальних досягнень учнів контрольного класу
Отримані результати показали динаміку просування учнів по рівнях сформованості навчальних досягнень із природознавства упродовж формувального експерименту.
Порівняння вихідних та кінцевих результатів формувального експерименту свідчить про позитивний вплив розробленої нами методики поєднання різних форм організації навчання природознавства в 3 класі.
ВИСНОВКИ
Уроки природознавства потрібно будувати так, щоб вони були захоплюючими, цікавими, щоб успіхи у навчанні породжували в учнів почуття радості, пізнавальні інтереси. Дитяча допитливість і цікавість поступово має переростати у практичний інтерес до знань.
Вчитель повинен вміти організувати навчально-виховний процес так, щоб він сприяв навчанню, розвитку і вихованню дітей. Для цього вчитель повинен використовувати різні принципи, методи, прийоми і форми навчання. До форм організації навчання природознавства в початковій школі відносять урок, позакласну, позаурочну форми роботи.
Основною формою організації навчання є урок. На уроках вивчається матеріал, визначений навчальною програмою. При цьому велике значення має правильна організація самого процесу навчання. Всі уроки повинні відповідати програмовим вимогам і проводитись на належному теоретичному та методичному рівні.
Типологія уроків з природознавства включає такі:
- комбінований урок;
- урок-екскурсія;
- предметний урок;
- узагальнюючий урок;
- урок засвоєння нових знань.
Залежно від змісту, теми, вікових особливостей учнів, рівня їхнього розвитку, наявності обладнання, вчитель визначає, який тип уроку природознавства слід застосувати.