Geum.ru


Фiнансовий, управлiнський i виробничий облiк. Характеристика, основнi вiдмiностi

Информация - Менеджмент

Другие материалы по предмету Менеджмент




?ня стратегiчних цiлей пiдприСФмства означаСФ, що приймаючи рiшення на будь-яком рiвнi i вибираючи найоптимальнiше з них, слiд прiоритетними рахувати iнтереси пiдприСФмства;

  • принцип оцiнки результатiв дiяльностi структурних пiдроздiлiв пiдприСФмства ,що передбачаСФ визначення тенденцiй i перспектив кожного пiдроздiлу у формуваннi прибутку пiдприСФмства вiд виробництва до реалiзацii продукцii;
  • принцип результативностi означаСФ, що при здiйсненнi будь-яких видiв дiяльностi слiд постiйно спiв ставляти затрати, понесеннi в результатi дiяльностi, з отриманим результатом; при цьому результат повинен перевищувати затрати;
  • принцип вiдповiдальностi означаСФ ,що за величину затрат i результатiв вiдповiдальнiсть несе конкретна особа, яка iх контролюСФ;
  • принцип багатоварiантностi означаСФ, що при пiдготовцi iнформацii слiд врахувати всi варiанти, однак вибирати найоптимальнiший з метою прийняття управлiнських рiшень;
  • принцип бюджетного методу управлiння, що СФ iнструментом планування i передбачаСФ бюджетування виробництва, реалiзацii та фiнансування пiдроздiлiв, а також пiдприСФмства загалом;
  • принцип залежностi, який полягаСФ у тому, що до рiзних альтернативних рiшень вiдносяться тiльки тi витрати, якi залежатимуть вiд майбутнього вибору;
  • принцип рiзна собiвартiсть для рiзних цiлей означаСФ, що залежно вiд мети, тобто для прийняття конкретних управлiнських рiшень, використовуСФться рiзна iнформацiя для формування собiвартостi, саме тому i вартiсний розмiр собiвартостi буде рiзний.[3, с. 138-140]

    • Основнi цiлi управлiнського облiку полягають у наданнi iнформацii для калькулювання собiвартостi продукцii (робiт, послуг), планування, контролю, оцiнки та безпосереднього вдосконалення дiяльностi пiдприСФмства, прийняття управлiнських рiшень. Тобто iнформацiя управлiнського облiку повинна надавати можливiсть менеджерам визначати перспективи подальшого розвитку пiдприСФмства, вирiшувати проблеми i оцiнювати успiшнiсть дiяльностi.

    Вiдповiдно до цiлей визначаються i функцii управлiнського облiку:

    1. iнформацiйна забезпечення керiвникiв усiх рiвнiв управлiння iнформацiСФю, необхiдною для поточного планування. Контролю та прийняття оперативних управлiнських рiшень;
    2. комунiкацiйна формування iнформацii, яка СФ засобом внутрiшнього комунiкацiйного звязку мiж рiзними рiвнями управлiння;
    3. контрольна здiйснення оперативного контролю й оцiнки результатiв дiяльностi внутрiшнiх пiдроздiлiв i пiдприСФмства в цiлому;
    4. прогностична забезпечення перспективного планування й координування розвитку пiдприСФмства в майбутньому на пiдставi аналiзу та оцiнки фактичних результатiв дiяльностi.[3, с. 139]

    1.2 Становлення i розвиток управлiнського облiку як науки

    Процес формування та розвитку управлiнського облiку можна подiлити на три етапи.

    Тривалий час бухгалтерський облiк був лише засобом реСФстрацii господарських операцiй методом подвiйного запису i складання фiнансовоi звiтностi. Облiк витрат (виробничий облiк), як частина бухгалтерського облiку, здiйснював тiльки узагальнення витрат для калькулювання собiвартостi продукцii. Проте, вже на початку XX столiття стало зрозумiло, що традицiйний облiк не повною мiрою задовольняСФ потреби управлiння в умовах загострення конкуренцii, ускладнення технологii та органiзацii виробництва. Внаслiдок цього на основi розробки методiв нормування працi (система Ф. Тейлора) було посилено контрольну функцiю облiку через застосування системи калькулювання стандартних витрат i оперативного аналiзу вiдхилень.

    Другий етап розвитку управлiнського облiку почався в серединi 30-х рокiв i був повязаний, насамперед, з розробкою системи калькулювання змiнних витрат (яка отримала назву "директ-костинг") та облiку за центрами вiдповiдальностi.

    Внаслiдок запровадження цих систем сформувалась окрема пiдсистема бухгалтерського облiку, яка застосовувала не тiльки грошовi вимiрники, i була орiСФнтована не на потреби калькулювання продукцii для складання офiцiйноi звiтностi, а на прийняття поточних управлiнських рiшень.

    Отже, можна вважати, що управлiнський облiк як самостiйна система сформувався в серединi 50-х рокiв. Саме вiдтодi вiн СФ обовязковим початковим курсом в унiверситетах США, а згодом в iнших краiнах свiту.

    Третiй етап розвитку управлiнського облiку почався в серединi 70-х рокiв у звязку з посиленням ролi стратегiчного управлiння в умовах глобальних змiн у технологii та в системах управлiння. [2, с. 17-19]

    Якщо до цього часу управлiнський облiк був орiСФнтований лише на управлiння виробництвом, то тепер вiн дедалi бiльше перетворюСФться на стратегiчний управлiнський облiк.

    Управлiнський облiк як самостiйна наука. Сучасний управлiнський облiк, використовуючи зовнiшню та внутрiшню iнформацiю, забезпечуСФ потреби не тiльки виробництва, а й маркетингу, управлiння дослiдженнями та iнших функцiй бiзнесу. Вiн здiйснюСФ аналiз дiяльностi з урахуванням як поточних, так i довгострокових цiлей, розробляСФ методи отримання, збору iнформацii про вирiшальнi фактори успiху: якiсть, iнновацii, час тощо.

    Пiд управлiнським облiком розумiють процес виявлення, вимiрювання, накопичення, аналiзу, пiдготовки, iнтерпретацii та передачi iнформацii, що використовуСФться управлiнською ланкою для планування, оцiнки та контролю всерединi пiдприСФмства.

    Великий обсяг первинноi iнформацii не дозволяСФ менеджерам повнiстю ?/p>