Фiнанси, як економiчна категорiя
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
ання доходiв та здiйснення видаткiв переважно на основi розподiлу та здiйснення видаткiв переважно на основi розподiлу та перерозподiлу вартостi створеного продукту стосуСФться лише державних фiнансiв. На рiвнi ж фiнансiв пiдприСФмств цей процес бiльшою мiрою повязаний саме з обмiнними вiдносинами. Водночас i обмiннi, i розподiльнi, i перерозподiльнi вiдносини охоплюють ширше коло вiдносин, нiж фiнанси, а тому не можуть бути iх ключовою ознакою [7, с. 7].
Окремi фiнансисти вважають, що характерною рисою фiнансiв СФ не просто розподiльнi чи обмiннi вiдносини, а процес формування i використання фондiв фiнансових ресурсiв чи грошових коштiв. Значною мiрою це правильно, але дещо обмежуСФ розумiння фiнансiв. На макрорiвнi, у
сферi державних фiнансiв, фондовий характер вiдносин яскраво виражений. Однак на макрорiвнi, у сферi фiнансiв пiдприСФмств, цi вiдносини сьогоднi, як правило, не повязанi з формуванням i використанням фондiв. Оскiльки фiнансовi вiдносини можуть мати i фондовий, i капiтальний характер руху коштiв, наявнiсть фондiв грошових коштiв не СФ ключовою ознакою фiнансiв.
Головною ознакою, що визначаСФ сутнiсть i форму функцiонування фiнансiв, СФ рух грошових потокiв, у якому вiдображаються i фiнансовi вiдносини, i фiнансова дiяльнiсть. Саме вони СФ тiСФю унiверсальною властивiстю, що поСФднуСФ всi аспекти функцiонування фiнансiв. У них завжди чiтко вiдображаються вiдносини двох субСФктiв з яскраво вираженим iх характером: обмiн оплата рахункiв за товари i послуги; розподiл i перерозподiл сплата податкiв, виплата дивiдендiв, отримання субсидiй. Вхiднi потоки повязанi або з формуванням фiнансових ресурсiв надходженням вiд розмiщення акцiй, отримання кредиту, бюджетнi асигнування, або з отриманням доходiв надходження оплати за товари, роботи, послуги. Вихiднi потоки вiдображають або видатки чи витрати, або процес повернення фiнансових ресурсiв, що використовувались на поворотнiй основi, або розмiщення тимчасово вiльних ресурсiв на фiнансовому ринку [7, с. 8].
РЖз суспiльного призначення фiнансiв випливають iх iстотнi вiдмiннi ознаки: По-перше, фiнанси виступають специфiчною формою, пiдсистемою виробничих вiдносин, вiдносин економiчного базису. Вони виражають частину вiдносин, що виникають в процесi розподiлу i перерозподiлу частини вартостi валового внутрiшнього продукту в грошовiй формi. Фiнанси завжди зверненi до валового внутрiшнього продукту i носять вторинний, похiдний характер [8, с. 11].
По-друге, фiнанси, являють собою сукупнiсть грошових вiдносин, що виникають мiж державою, субСФктами господарськоi дiяльностi i населенням у звязку з розподiлом i перерозподiлом частини вартостi валового внутрiшнього продукту в грошовiй формi, формуванням i використанням централiзованих i децентралiзованих цiльових грошових фондiв суспiльного призначення. По-третСФ, економiчна природа державних фiнансiв обумовлюСФться первинними вiдносинами матерiального виробництва.
По-четверте, фiнанси визначаються природою i функцiями держави, ii дiяльнiстю [8, с. 12].
Таким чином, характерними ознаками фiнансiв СФ обмiнно-розподiльний характер, рух вартостi вiд одного субСФкта до iншого, грошова форма вiдносин, формування доходiв i здiйснення видаткiв, еквiвалентний (за призначенням) характер обмiну та розподiлу i нееквiвалентний перерозподiл.
3.2 Звязок фiнансiв з грошима
Важливою ознакою фiнансiв СФ iх грошовий характер. У повсякденному життi ми часто вживаСФмо слово фiнанси, маючи на увазi грошi. Справдi, фiнанси завжди мають грошову форму вираження. Грошi СФ обовязковою умовою iснування фiнансiв. Наявнiсть фiнансових вiдносин завжди супроводжуСФться реальним рухом грошових коштiв. НемаСФ грошей не може бути i фiнансiв. Тому часто вживаСФться таке визначення, як фiнансово-грошовi вiдносини. Але це не даСФ пiдстав для ототожнення категорiй фiнанси i грошi. За своiм мiiем у товарному виробництвi й обiгу грошi це специфiчний товар, що маСФ властивiсть обмiнюватися на будь-який iнший товар, тобто СФ загальним еквiвалентом [9, с. 10].
До фiнансiв не належать грошi, якi обслуговують особисте споживання та обмiн (купiвля товарiв у роздрiбнiй торгiвлi, оплата комунальних послуг, особистих транспортних засобiв, звязку, охорони здоров`я). грошi, отриманi у виглядi заробiтноi плати чи грошового переказу вiд родичiв, - теж не СФ фiнансами [1, с. 476].
Не СФ фiнансами i грошi, якi, наприклад, центральний банк надаСФ у позику комерцiйним банкам, або грошi фiзичних та юридичних осiб, що перебувають на рахунках комерцiйних банкiв. Не вiдносять до фiнансiв i грошi, отриманi у спадщину або вiд реалiзацii нерухомостi громадянами. Це означаСФ, що грошi набувають форми фiнансiв, якщо вони певним чином акумулюються i з певною метою та на строго визначених засадах розподiляються i використовуються [1, с. 477].
Фiнанси це економiчнi вiдносини або мiж людьми в суспiльствi, або мiж державою i суспiльством, що виражаються через рух грошових потокiв (готiвкових або безготiвкових). Отже, у сутi фiнансiв вiдображаСФться не вся сукупнiсть економiчних вiдносин, а лише такi операцii, якi можна оцiнити у вартiсних вимiрниках. Грошi це поняття бiльш загальне. Можна мати грошi i водночас не мати нiякого вiдношення до фiнансiв, i навпаки, при вiдсутностi грошей, лише володiючи майном, майновими правами, правами iнтелектуальноi власностi, оцiнивши iхню вартiсть, можна здiйснювати iнвестування, бути спiвзасновником фiрми, тобто мати в