Фiнанси, як економiчна категорiя
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
як виробництво, розподiл, обмiн i споживання. Фiнанси вiдображають не всi економiчнi вiдносини, а лише тi, що виникають на стадii розподiлу. Кожний субСФкт дiлить дохiд на двi частини: споживання i нагромадження. У розподiльному процесi бере участь держава, яка централiзуСФ частину коштiв через податки, обовязковi платежi, позики, а потiм iх перерозподiляСФ мiж територiями, галузями, сферами дiяльностi, пiдприСФмствами, фiзичними особами. ПiдприСФмства, отримавши дохiд вiд своСФi дiяльностi, сплачують податки в бюджети, обовязковi внески - у позабюджетнi фонди. З особистих доходiв громадяни сплачують рiзнi послуги, сплачують податки, погашають позички банкiв. У суспiльствi перерозподiльнi вiдносини вiдбуваються неперервно [10, с. 42].
Основну функцiю, специфiчнi ознаки, форми iснування i мiiе фiнансiв в економiцi наведено на рисунку 1.1.
Рис. 1.1. Фiнанси як економiчна категорiя
Джерело: РДщенко П.С. Сучасна економiка: Навч. посiбник / П.С. РДщенко, Ю.РЖ. Палкiн. К.: Вища школа, 2005. С. 216.
Суспiльне вiдтворення передбачаСФ наявнiсть таких стадiй, як виробництво, розподiл, обмiн i споживання. Фiнанси вiдображають не всi економiчнi вiдносини, а лише тi, що виникають на стадii розподiлу. Кожний субСФкт дiлить дохiд на двi частини: споживання i нагромадження. У розподiльному процесi бере участь держава, яка централiзуСФ частину коштiв через податки, обовязковi платежi, позики, а потiм iх перерозподiляСФ мiж територiями, галузями, сферами дiяльностi, пiдприСФмствами, фiзичними особами. ПiдприСФмства, отримавши дохiд вiд своСФi дiяльностi, сплачують податки в бюджети, обовязковi внески - у позабюджетнi фонди. З особистих доходiв громадяни сплачують рiзнi послуги, сплачують податки, погашають позички банкiв. У суспiльствi перерозподiльнi вiдносини вiдбуваються неперервно [10, с. 42].
На першiй стадii розподiлу суспiльного продукту видiляСФться вартiсть використаних засобiв виробництва у виглядi амортизацiйних вiдрахувань, придбання нових матерiалiв, палива, електроенергii. Вiдшкодування цих витрат СФ необхiдною умовою виробництва i фiнанси тут мають лише опосередкований вплив. На другiй стадii розподiлу нацiональний дохiд подiляСФться на фонд нагромадження i фонд споживання, спiввiдношення мiж якими залежить вiд суспiльного устрою, економiчного розвитку, стратегii уряду. Вкладення коштiв у розширене вiдтворення може вiдбуватися за рахунок коштiв бюджетiв, кредитiв банку, приватних доходiв, iноземних iнвестицiй. Частково кошти нагромаджуються у резервних i страхових фондах з метою фiнансування непередбачених витрат.
Фонд споживання складаСФться iз суспiльних фондiв споживання i фонду особистого споживання, спiввiдношення мiж якими залежить вiд соцiальноi полiтики краiни. Фiнанси обслуговують процес формування i використання суспiльних фондiв споживання, якi в основному проходять через бюджетнi видатки на утримання установ соцiального забезпечення, здiйснення соцiального захисту населення, надання безплатних послуг соцiальноi сфери. Особисте споживання включаСФ отримання таких доходiв: заробiтна плата, соцiальнi допомоги, дивiденди, вiдсотки за депозитними вкладами [10, с. 43].
Отже, фiнанси як економiчна категорiя виражають розподiльнi вiдносини, що виникають з приводу розподiлу i перерозподiлу валового внутрiшнього продукту та нацiонального доходу у грошовому вираженнi.
РОЗДРЖЛ РЖРЖ. НЕОБХРЖДНРЖСТЬ ФРЖНАНСРЖВ
2.1 Передумови виникнення фiнансiв
Термiн фiнанси з`явився у ХРЖРЖРЖ ст. Вiн походить вiд середньовiчного латинського термiна financia, що означаСФ обовязкову сплату грошей. Ця сплата пов`язувалася з передачею частини доходу громадянина в розпорядження монарха, короля або iншого правителя на його утримання та на iншi витрати державного змiсту. Так тривало майже до початку XVIII ст. Пiд фiнансами розумiли державне публiчне господарство або господарство будь-якого державного утворення нижчого рiвня, як-от: земство, мiська община.
У цей же перiод у деяких державах, наприклад у Нiмеччинi, слово фiнанси мало негативне значення. Його пов`язували зi здирництвом, хабарництвом, вимаганням [2, с. 4].
Передумовами виникнення фiнансiв СФ наявнiсть держави i розвиток економiчних вiдносин в нiй. При простому iндивiдуальному веденнi господарства за первiснообщинного ладу необхiдностi у фiнансах не виникало в звязку зi слабко розвинутою господарською системою, коли практично всi потреби задовольнялися за рахунок дiяльностi членiв самоi сiм`i при наявностi замкнутого циклу суспiльного виробництва.
При переходi до суспiльного подiлу працi (спочатку на скотарство i землеробство) виникла необхiднiсть обмiну продуктами працi. У цей перiод виникли вiдносини обмiну, що вже були економiчними вiдносинами, тому що припускали певну оцiнку продуктiв i товарiв, якi пiдлягали обмiну [8, с.9].
Основними витратами рабовласницьких i феодальних держав були витрати на ведення вiйн, утримання монаршого двору, державного апарату, будiвництво суспiльних споруд (храмiв, каналiв, зрошувальних систем, дорiг, водопроводiв). Основними доходами були надходження вiд державного майна (доменiв) i регалiй (монопольного права монарха на окремi промисли i торгiвлю певними товарами), вiйськова здобич, данина з покорених народiв, натуральнi i грошовi збори, мито, позики [9, с. 5].
З розпадом феодалiзму i поступовим розвитком у його надрах капiталiстичного способу виробництва все бiльшого знач?/p>