Фiнанси, як економiчна категорiя
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
Вµння стали набувати грошовi доходи i витрати держави, а частка натуральних зборiв скорочувалася. Найвищого розквiту фiнанси досягли у ХХ ст., коли функцii держави набагато розширилися i вдосконалилися, а товарно-грошовi вiдносини посiли головне мiiе в економiчних системах. Значний розвиток отримали мiiевi (регiональнi) фiнанси, позабюджетнi спецiальнi фiнансовi фонди, фiнанси пiдприСФмницьких структур [9, с. 7].
При переходi до обмiну не товарами, а iх еквiвалентами по вартостi грошима та по мiрi розвитку державних iнститутiв влади армii, суду, верховноi влади, виникають не просто економiчнi, а вже фiнансовi взаСФмовiдносини мiж субСФктами економiчного життя держави: у звязку з необхiднiстю сплати податкiв, мита, рiзних зборiв. Таким чином, необхiднiсть розвитку фiнансових вiдносин повязана з виникненням i розвитком товарного виробництва.
Фiнанси сприяють забезпеченню збалансованостi економiки держави на основi досягнення вiдповiдностi мiж матерiальними i грошовими ресурсами. Фiнанси надають можливiсть державi формувати цiльовi фонди грошових ресурсiв суспiльного призначення, необхiднi для виконання усiх функцiй держави. ОбСФктивна необхiднiсть фiнансiв обумовлюСФться iснуванням держави, товарно-грошових вiдносин i дiСФю закону вартостi [8, с. 9].
Отже, виникнення фiнансiв повязано з розвитком товарно-грошових вiдносин, з посиленням ролi держави, розширенням ii функцiй. Причиною появи фiнансiв можна вважати потреби субСФктiв господарювання i держави у фiнансових ресурсах, якi забезпечують iх дiяльнiсть.
2.2 Призначення та роль фiнансiв
Фiнанси, як нiяка iнша економiчна категорiя (цiна, кредит, заробiтна плата) дають змогу пристосувати потреби виробництва до потреб споживання. Без фiнансiв неможливо забезпечувати iндивiдуальний i суспiльний кругообiг виробничих фондiв на розширенiй основi, регулювати галузеву та територiальну структуру економiки, запроваджувати науково-технiчнi досягнення, стимулювати iнвестицiйну дiяльнiсть i задовольняти рiзноманiтнi суспiльнi потреби [9, с. 17].
Найважливiша роль належить фiнансам на рiвнi господарських структур . Тут створення й використання фондiв фiнансових ресурсiв спрямованi на пiдвищення ефективностi господарськоi дiяльностi, тобто одержання високоi норми прибутку на вкладений капiтал. Досягнення визначеноi мети iмовiрне при залученнi фондiв фiнансових ресурсiв на впровадження нових технологiй, кращому використаннi основних фондiв через застосування методiв прискореноi амортизацii, забезпечення великих резервiв для пiдтримки зростання ефективностi виробництва, пiдвищення якостi продукцii та ii конкурентоспроможностi.
Резервом щодо пiдвищення ефективностi господарювання СФ використання обiгових коштiв за рахунок залучення в обiг наднормативних запасiв матерiальних ресурсiв, прискорення обiгу коштiв, рацiоналiзацii господарських звязкiв, кращоi органiзацii виробництва.
Активне й дiСФве використання фiнансiв для пiдвищення ефективностi економiки можливе лише тодi, коли фонди фiнансових ресурсiв на рiвнi пiдприСФмницьких структур доповнюються вiдповiдними фондами на рiвнi держави. Йдеться про створення фондiв фiнансових ресурсiв у складi державного бюджету або поза бюджетом [2, с. 12]
У складi державного чи мiiевих бюджетiв це витрати на розвиток економiки в формi капiтальних вкладень, дотацiй, витрат на виконання окремих загальнодержавних комплексних програм. За умов перехiдноi економiки це насамперед фонди, призначенi для структурноi перебудови економiки, проведення прикладних науково-дослiдних робiт, створення нових видiв машин i механiзмiв, розробки нових технологiй.
Роль фiнансiв найвiдчутнiше проявляСФться при розвязаннi соцiальних проблем. Тут створюються фонди фiнансових ресурсiв для здiйснення соцiальних заходiв як на рiвнi кожного громадянина для покриття витрат на соцiальнi цiлi, так i на рiвнi господарських структур для задоволення соцiальних, позабюджетних i благодiйних потреб, започаткування позабюджетних i благодiйних фондiв, а також фондiв фiнансових ресурсiв на соцiальнi цiлi в складi бюджетiв.
Проте вирiшальна роль у задоволеннi соцiальних потреб належить фондам, якi створюються державою. За нинiшнiх умов у бiльшостi краiн свiту державою все бiльше видiляСФться коштiв на вирiшення соцiальних питань, якi одержали назву суспiльних благ i послуг. Цi блага й послуги СФ не речовими, нетоварними, але вони iстотно впливають на рiвень добробуту та якiсть життя.
Суспiльнi блага й послуги включають асигнування на нацiональну безпеку й правопорядок, оборону, захист довкiлля, освiту, охорону здоров`я, науку, спорт [2, с. 13].
Таким чином, фiнанси виникли як реакцiя на реальнi потреби субСФктiв суспiльного життя. Завдяки акумуляцii грошових ресурсiв, тобто зiбранню та накопиченню iх у спiльному фондi, i розподiлу iх незалежно вiд внеску субСФктiв, що формували цей фонд, здiйснюСФться стабiлiзацiйний вплив на економiчний стан членiв сiм`i, економiчний i соцiальний клiмат пiдприСФмства, вiдбуваСФться економiчне та соцiальне вирiвнювання в суспiльствi.
РОЗДРЖЛ РЖРЖРЖ. ХАРАКТЕРНРЖ ОСОБЛИВОСТРЖ ФРЖНАНСРЖВ
3.1 Ознаки фiнансiв
Фiнанси, як i будь-яке iнше явище, мають певнi ознаки, за якими iх iдентифiкують. Бiльшiсть вiтчизняних учених вважають, що суттСФвою ознакою фiнансiв СФ iх розподiльний i перерозподiльний характер, а вiдносини обмiну до них не належать. Однак формув