Фiлософськi погляди Г.С. Сковороди
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
Фiлософськi погляди Г. С. Сковороди
Киiв 2000
тема: Фiлософськi погляди Г. С. Сковороди
Змiст.
- ВСТУПтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..тАжтАжтАж....3
- ШЛЯХ ГРИГОРРЖЯ САВИЧА СКОВОРОДИ ДО ФРЖЛОСОФРЖРЗтАжтАжтАж.тАжтАжтАжтАж..4
- ФРЖЛОСОФСЬКА СИСТЕМА СКОВОРОДИтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..тАжтАжтАж..6
- ЗВЯЗОК ФРЖЛОСОФСЬКОРЗ СПАДЩИНИ СКОВОРОДИ З СУЧАСНРЖСТТЮ..10
- ВИСНОВОКтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж...12
- ЛРЖТЕРАТУРАтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.13
ВСТУП.
РЖмя украiнського фiлософа i поета-байкаря Григорiя Савича Сковороди (1722 - 1794) займаСФ дуже високий рейтинг серед iмен знаменитих фiлософiв. На думку автора даноi науковоi роботи, його фiлософська система не тiльки оригiнальна, але i досить сучасна.
Вибiр фiлософських поглядiв Сковороди як теми контрольноi роботи зроблений автором цiлком свiдомо. Багато положень в цих поглядах автор роздiляСФ i загострюСФ увагу на тих моментах, якi вважаСФ для себе дуже важливими. Тематично робота складаСФться з трьох частин. У першiй частинi стисло викладаються бiографiчнi данi i предфiлософський шлях Г. С. Сковороди. У другiй - власне фiлософська система Сковороди, а в третiй - звязок фiлософськоi спадщини Сковороди з сучаснiстю.
Шлях Григорiя Савича Сковороди в Фiлософiю.
Шлях Г. С. Сковороди в фiлософiю був довгим. З прожитих 72-х рокiв вiн вiддав фiлософськiй роботi лише останнi 25 рокiв свого життя. Тiльки в 70-80-х роках XVIII ст. вiн почав створювати своi фiлософськi дiалоги, трактати, притчi i, мандруючи по Украiнi, став проповiдувати своСФ фiлософське вчення. А шлях майже в 50 рокiв був тiльки пiдготовкою до цiСФi мандрiвки в образi "старця" - бродячого фiлософа-наставника.
З чого ж складався цей предфiлософський шлях?
Григорiй Савич Сковорода народився на Полтавщинi в сiмi малоземельного козака. Декiлька рокiв (з перервами) вiн вчився в КиСФво-Могилянськiй академii. Потiм перебував в придворнiй капелi в Петербурзi. У складi посольськоi мiсii був декiлька рокiв в Угорщинi. Пiсля повернення працював викладачем - спочатку в Переяславськiй семiнарii (викладав поэтику), а потiм в Харкiвському колегiумi (читав курс лекцiй по етицi). З Харкiвського колегiуму вiн був вигнаний за прочитаний ним курс "християнськоi гречностi", концепцiя якого не спiвпадала з офiцiйно-церковною. За роки, витраченi на навчання i викладання, у нього не тiльки нагромаджувався життСФвий досвiд, але й формувалося усвiдомлене вiдношення до свiту, його проблем.
Придбання життСФвого досвiду i формування свiтогляду вiдбувалося пiд дiСФю поСФднання двох взаСФмодоповнюючих i навiть сприятливих чинникiв: його багатосторонньоi обдарованостi, з одного боку, i соцiальноi обстановки, що рiзко мiняСФться - з iншоi. Бiографи зазначають, що у Сковороди був глибокий розум, феноменальна память, поетичнi здiбностi, виключно музичний слух i голос; вiн писав вiршi, складав музику, грав на декiлькох iнструментах, мав здiбностi до малювання.
СвоСФрiднiсть iсторичного моменту полягала в тому, що це був час звiльнення вiд феодального гнiту i первинного накопичення капiталу, що супроводився моральним розтлiнням, користолюбством, пожадливiстю, розпустою, владою речей, духовною зпустошенiсттю.
Особливiсть творчоi поведiнки Григорiя Сковороди (яка потiм вiдбилася i на характерi його фiлософського вчення) полягала в тому, що при негативному вiдношеннi до свiту, що грузнув в користолюбствi, вiн обрав таку позитивну форму боротьби зi злом, при якiй центр тягаря з областi критики полiтичних вiдносин в суспiльствi був перемiщений в сферу освiти, культури та моралi.
Причому його власний образ життя повнiстю спiвпадав з тим вченням, яке вiн сам проповiдував.
У 50-60 роки XVIII вiку Сковорода створюСФ в основному лiтературнi твори. Вiн написав бiля 50 пiсень i вiршiв, створив цикл байок пiд назвою "Байки Харкiвськi", зробив перекази ряду античних мислителiв. У своiх творах в противагу моралi, заснованоi на багатствi, золотi i владi, Григорiй Сковорода прославляСФ людину "малих бажань" i обмеженi матерiальнi потреби. Байки Сковороди за своiм iдейним змiстом служать як би прелюдiСФю до його фiлософськоi творчостi. Вже в байках звучить один з його головних фiлософських принципiв. Його суть складаСФться у визнаннi законними i природними тiльки тих потреб i прагнень людини, якi вiдповiдають природнiй, а не соцiальнiй вiдмiнностi людей. Мораль його байок часто перевищуСФ iх безпосереднiй сюжет.
Необхiднiсть переходу вiд творiння байок безпосередньо до фiлософськоi творчостi особливо явно вiдчуваСФться в моралi байки №19: "тАжСвiтло й тьма, тлiння i вiчнiсть, вiра i безчестя - складають свiт цей i потрiбнi одне для одного. Хто пiтьма хай буде пiтьмою, а син свiтла - хай буде свiтлом. Вiд плодiв iхнiх розпiзнаСФте iх.тАж".
Оскiльки тема роботи маСФ фiлософську спрямованiсть, то обмежимо предфилософский перiод вказаними фактами i перейдемо безпосередньо до аналiзу фiлософськоi системи Сковороди.
Фiлософська Система Сковороди.
"Свiт ловив мене, ал