Фiлософськi пiдходи до соцiально-педагогiчноi роботи
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
План
Вступ
Сучаснi фiлософськi пiдходи до соцiально-педагогiчноi роботи
Висновок
Використана лiтература
Вступ
Порушення традицiйних, вироблених за радянських часiв механiзмiв соцiального регулювання поведiнки людей обумовили необхiднiсть перегляду не лише соцiальноi полiтики, але й теоретичних засад, на яких вона ТСрунтувалася, нових пiдходiв щодо осмислення й оцiнки того, що вiдбуваСФться з людиною, розумiння логiки змiни подiй, функцiонування механiзмiв самозахисту i загальнодержавноi пiдтримки людей. Тобто необхiдне вироблення вiдповiдноi сучасним вимогам стратегii соцiальноi полiтики як на державному, так i регiональному рiвнях
Крiм того, все очевиднiшим стаСФ вплив на специфiку дiяльностi соцiального педагога i соцiального працiвника масовостi якiсних змiн, якi вiдбуваються в самiй людинi: зростання рiвня освiченостi, поiнформованостi, вiдносноi соцiально-побутовоi забезпеченостi. При цьому нову роль починають вiдiгравати, з одного боку, соцiально-культурнi традицii, якi iнодi ускладнюють життя людини, а з iншого унiфiкацiя соцiокультурного розвитку людини пiд впливом засобiв масовоi iнформацii, процесiв загальноi глобалiзацii суспiльного життя.
Сучаснi фiлософськi пiдходи до соцiально-педагогiчноi роботи
Успiшно реалiзовувати соцiальну полiтику i належно вести соцiально-педагогiчну роботу можуть лише люди, якi вiдповiдають певним професiйно-якiсним характеристикам. При цьому слiд брати до уваги не лише якостi особистостi, але й цiннiснi характеристики даноi професiйноi дiяльностi, оскiльки незаперечнi iх взаСФмодiя i СФднiсть.
Цiнностi професiйноi дiяльностi можна визначити як певну домiнуючу потребу (служити своСФю професiСФю на благо iнших людей), яка орiСФнтуСФ (чи акумулюСФ) професiйно-особистiсну активнiсть соцiального педагога чи соцiального працiвника на досягнення цiСФi гуманноi цiлi.
Взявши за основу характернi запити особистостi i спiввiдносячи iх з професiСФю соцiального педагога, ii гуманiстичним смислом, можна назвати такi групи цiнностей соцiально-педагогiчноi дiяльностi:
- цiнностi альтруiстичного характеру, якi вiдображають специфiку професiйноi дiяльностi (допоможи iншому, тому, хто слабозахищений, хто потребуСФ твоСФi пiдтримки);
- цiнностi етичноi вiдповiдальностi перед професiСФю (соцiальний педагог чи працiвник утверджуСФ i обстоюСФ гiднiсть професii як важливоi суспiльноi мiсii, дотримуСФться ii етичних принципiв i норм, примножуСФ знання змiсту соцiальноi роботи, яка, як i iншi галузi дiяльностi, перебуваСФ у процесi постiйного розвитку i збагачення);
- цiнностi, повязанi з потребами самореалiзацii, самоствердження i самовдосконалення особистостi соцiального педагога чи соцiального працiвника i досягнення професiоналiзму у сферi своСФi дiяльностi.
Структурний i якiсний аналiз цiнностей соцiально-педагогiчноi роботи як професiйноi дiяльностi виявляСФ iх комплексний характер, гуманiстичну природу i сутнiсть.
Саме гуманiстичний iдеал самоцiннiсть особистостi визначаСФ змiст i призначення цiСФi дiяльностi, а ii цiнностi тiСФю чи iншою мiрою вiдображають необхiднiсть гармонii суспiльних i особистих iнтересiв, прiоритету загальнолюдських цiнностей (iстина, здоровя, мир, милосердя, добро, допомога iншiй людинi тощо). Отже, основним завданням соцiально-педагогiчноi роботи СФ налагодження балансу мiж вiдповiдальнiстю суспiльства перед особистiстю i особистостостi перед суспiльством.
ОднiСФю з передумов успiху, ефективностi соцiально-педагогiчноi роботи СФ вмiння спецiалiста визначати проблеми i потреби на рiзних рiвнях: iндивiдуальному, мiжособистiсному i суспiльному.
Для становлення i розвитку системи соцiально-педагогiчноi роботи в Украiнi надзвичайно важливою СФ опора на свiтовий досвiд. Належне осмислення рiзних пiдходiв i методiв зарубiжних шкiл соцiальноi роботи дозволять чiткiше визначати, доповнювати цiлi, завдання i змiст цiСФi роботи у нашому суспiльствi.
У залежностi вiд пiдходiв до соцiальноi роботи в зарубiжнiй практицi розрiзняються ряд шкiл, найбiльш яскравими представниками яких СФ, зокрема, Мерi Рiчмонд, Зiгмунд Фрейд, Джон Дьюi, Вiрджинiя Робiнсон, Гордон Гамiльтон, Алiса Соломон та iн. Якщо представники "дiагностичноi" школи роблять акцент на дiагностицi (причому оцiнка особистостi маСФ надзвичайне значення, бiльше, нiж оцiнка соцiальноi ситуацii, оточення, середовища), то представники "функцiональноi" школи акцентують увагу на процесi надання допомоги, вважаючи, що людина внутрiшньо завжди прагне до чогось позитивного i перебуваСФ у станi зростання й розвитку. Вони наголошують на значеннi соцiального оточення, культурних i економiчних факторiв, якi сприяють чи ускладнюють цей процес. Водночас представники "функцiональноi" школи впевненi в тому, що не можна навпрямки пiзнати "Я" iншоi людини, для цього необхiдно налагодити такi стосунки, за яких клiСФнт може розкритися. Це потребуСФ вiд спецiалiста хорошого знання себе. Тому вони вважають, що пiдготовка соцiального працiвника потребуСФ його "тотального (повного) вживання" у сферу своСФi дiяльностi, що забезпечить саморозвиток, самопiзнання як необхiдну умову пiзнання iнших людей. Дана позицiя науковцiв виправдала себе i пiдтвердилася багаторiчною практикою.
Результатом соцiальноi роботи в цiлому зарубiжнi дослiдники вважають "полiпшення функцiонування клiСФнта i його кращу ?/p>